У квартирі професора Шевельова у Харкові оселився письменник Юрій Андрухович

Юрій Андрухович проживе у кімнаті Шевельова 10 днів, і за цей час напише текст від імені харківського радіожурналіста 30-х років.

У квартирі №46 на Римарській, 22 відтепер будуть жити письменники. Харківський філантроп викупив її для Літературного музею, який перетворив її в літературну резиденцію — другу після будинку "Слово".

Знайшли по оголошенню в інтернеті

Під'їзд 22 будинку на Римарській закритий на два замки. Щоб потрапити в хол, потрібен магнітний ключ, потім ще один — відкрити ґрати, що відокремлюють хол від сходів. Далі — вгору по широких східцях на третій поверх, де знаходиться одна єдина квартира. У 1915 році приміщення у новому прибутковому будинку "Саламандра" купив генерал російської армії Володимир Шевельов. Його син Юрій, який згодом став відомим славістом, філологом, літературознавцем і критиком, так згадував про квартиру в автобіографії:

"Саламандра" була дорога, але приміщення, що виходили на подвір'я, були трохи дешевшими. Приміщення було п'ятикімнатним, і ми там прожили аж до лютого 1943 року", — згадував професор.

Правда, у всіх п'яти кімнатах сім'я жила недовго. Незабаром батько покинув родину і до 1923 року частину будинку довелося здавати в оренду, а потім господарів потіснила у 8-метрову кімнату з кухнею спочатку урядова установа, а пізніше — сусіди по комунальній квартирі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Резиденція в будинку "Слово": ручка Тичини, стіл Жадана і амбассадори Харкова 

Тривалий час про приміщення Шевельова у Харкові нічого не було відомо. Але два роки тому з'явилося оголошення про продаж квартири на Римарській.

"У книзі спогадів Юрія Шевельова був план цієї квартири. Співробітники Літмузею побачили, що цей план збігається з планом квартири, виставленої на продаж в інтернеті. З цього часу почалися спроби її викупити", — розповів видавець Олександр Савчук. 

Квартира коштувала більше 3 мільйонів гривень, Літмузей оголосив про збір коштів. Викупила квартиру родина меценатів Набок.

У квартирі №46 зберігся паркет часів Шевельова, ліпнина, старі двері. В одній з кімнат шар за шаром зняли шпалери нових часів і докопалися до стін 1915 року — вони пофарбовані зеленою фарбою і прикрашені рослинним орнаментом.

Речей Шевельова тут поки що немає. Друзі музею з Америки обіцяли передати друкарську машинку.

"Альо, говорить Харків"

Юрій Андрухович не випадково став першим резидентом квартири. Він був особисто знайомий з професором Шевельовим. У 1992 році корифей літературної критики схвально відгукнувся про перший роман Андруховича "Рекреації", згодом письменник і лінгвіст зустрілися у Нью-Йорку, де Шевельов проживав у еміграції з 50-х років.

Юрій Андрухович зізнався, що часто бував у Харкові і раніше, але жодного разу не залишався довше, ніж на три дні. Цього разу він проживе у резиденції до літа, буде писати текст від імені харківського радіожурналіста. Юрій Андрухович залишиться у Харкові до літа.

"Текст — частина більш складного художньо-музично-літературного проєкту. Його придумав художник Микита Кадан. Це — фіктивна радіопередача з 1931, вона звучить звідси, з Харкова. Тоді це — столиця України, столиця Українського радіо. Кореспондент цього радіо, який приїжджає з Харкова до нашого Станіславіва, тоді ще — в Польщу, щоб скласти звіт про виставку сучасного мистецтва. Цей звіт — моє завдання. Мене це підштовхнуло до того, що потрібно бути ближче до джерела, треба бути у Харкові, де прозвучала перша радіостанція в Україні і третя у світі в 1924 році. Місце, звідки лунали ці перші слова — "Альо, Альо, сім, сім, сім, говорить Харків" — ось тут, навпроти, у філармонії", — розповів Юрій Андрухович.

Привітати першого резидента прийшов його друг і колега Сергій Жадан.

"Важливо, що повертається ім'я Шевельова, що воно перестає бути якимось політичним подразником. Важливо, щоб ми говорили про Шевельова не тільки в контексті скандалів, пов'язаних з дошкою, а як про колоритну постать, про один з маркерів нашого міста", — сказав Жадан.

Між тоталітарними режимами

Юрій Шевельов — непроста фігура з історичної точки зору, кажуть у Літмузеї. Вчений, який зробив величезний внесок у вивчення української і білоруської мов, дослідник-славіст, з 1941 по 1943 роки залишався жити в окупованому нацистами Харкові і працював у міській управі. Факт співпраці з представниками Рейху не завадив йому пізніше стати професором Гарвардського і Колумбійського університетів, тому що він не був причетний до скоєння військових злочинів, проте це зробило його персоною нон-грата в Радянському Союзі.

"Шевельов жив у дуже складний період, у нього була непроста біографія, бо людина опинилася між двома тоталітарними режимами. Людина, яка хоче не втратити свою ідентичність, зберегти свої принципи і якось вижити у тоталітарній дійсності. Резиденція в його квартирі — це проєкт про те, чи готові ми прийняти і розділити цю історію", — говорить кураторка літрезиденції Тетяна Пилипчук.

За її словами, пустувати резиденція не буде: до осені гостьові візити розписані. Тут, як і в резиденції у "Слові", будуть проходити зустрічі з письменниками та літературні вечори.