"Затримали замовлення на два тижні". Чи вб'ють харківський бізнес проблеми з електрикою?
Відсутність електрики та постійні обстріли поставили харківський бізнес на межу виживання. Майже всі підприємства мають генератори, але вони не в змозі витягнути на собі виробництво. Відсутність мобільного зв'язку під час тривалих блекаутів унеможливлює роботу навіть для сфери послуг.
Життя харківських підприємців докорінно змінилося з 22 березня, коли росіяни фактично знищили енергетичну систему міста. Найкраще адаптувалася сфера торгівлі, хоча відтоді частина магазинів не працює або працює в скороченому режимі. Найгірше почуваються виробники.
Планують переносити виробництво
Найбільш підготовленими до тривалої відсутності світла виявились продовольчі магазини та супермаркети. Роботу без електрики вони налагодили ще взимку 2023 року, але навіть у цій сфері не все гладко. Проблемою став безготівковий розрахунок. У багатьох супермаркетах та магазинах під час відключень електрики термінали не працювали, тож покупцям доводилось або бігати околицями в пошуках банкоматів, або йти без покупок.
У торгівельних центрах ситуація гірша. "Дафі" та "Французький бульвар" також працюють на генераторах, але низка половина магазинів у ТРЦ зачинені, а під час відключення світла не працюють також фудкорти. Більшість ресторанів та кафе відчинені і в блекаут, але багато закладів харчування змушені скорочувати меню та брати додаткові вихідні.
"З актуальними потоками людей ми буквально віддаємо майже все меню з-під ножа. Без світла ця робота перетворюється декуди в пекельну", — так пояснили в ресторані української кухні "Трипіччя", чому не працюють у вівторок 9 квітня.
Найгірше почуваються виробничі підприємства. Не завжди можна встановити генератор відповідної потужності, тому вони мусять робити великі перерви в роботі.
"Уже почалися такі розмови, щоб переносити виробництво в інші регіони. Потужностей не вистачає, і тому піде відтік підприємців. Це будуть переважно середні підприємства, де стоять генератори на 150 кіловат, але вони не справляються з тим, що їм доводиться працювати в такому режимі. Наведу приклад: ми вчора від Ротарі Клубу в "Центр розмінування" завезли 3400 табличок на тему мінної безпеки. Ці таблички нам виготовили із запізненням у два тижні, бо не було електричного струму спершу зовсім, потім — точкові вимкнення. Ми могли почекати, але якщо контрагент має альтернативу безперебійного постачання чого завгодно — він відмовиться від контракту", — розповів KHARKIV Today підприємець, голова Координаційної ради Європейської Бізнес Асоціації у Харкові Ігор Балака.
Зараз у соціальних мережах триває флешмоб "Купуємо харківське!"
Лариса Цибіна закликала у Facebook підтримати харківський бізнес, її допис став дуже популярним, його поширили 2,5 тисячі разів. Люди у коментарях діляться своїми улюбленими харківськими брендами і закликають купувати у них. Але якщо йдеться не про одяг чи сувеніри, а про дійсно великі гроші — харківська реєстрація стає для бізнесу завадою.
Засновниця компанії "Твої координати" Тетяна Власова має виробництва у Рівному та Харкові. Каже — якби не рівненський офіс, вони б не впоралися.
"Якби в мене не було працюючого підприємства в Рівному, то ми харківську філію закрили б рік тому. Ми працювали в сфері корпоративного одягу і сувенірної продукції. Це великі компанії, у тому числі Coca-Cola, L'Oreal. Якщо стоїть питання великого замовлення, то нас одразу питають: "Де ви будете це робити". Якщо кажеш, що це Харків — відразу ні. Тому якось маневруємо, кажемо, що виготовляти будемо в іншому місці", — розповіла Тетяна Власова на бізнес-форумі "Економічне відновлення Харківської області в умовах війни".
Її підприємство за час війни двічі потрапляло під обстріл.
Жодних податкових поблажок
Єдине, що може зараз втримати харківські підприємства від релокації на захід — податкові пільги, вважає Ігор Балака. Якби в області були нижчі податки, ніж в інших регіонах України, це стимулювало б бізнес залишатися навіть попри обстріли та проблеми з електрикою. У лютому на сесії депутати міськради проголосували за зниження податків для підприємців — продовжили пільгові ставки податків на землю, де стоїть пошкоджена нерухомість, а також ввели знижки на сплату податку на земельні ділянки, що зазнали пошкоджень в результаті війни. Але ці рішення досі не діють.
"Пільги на сплату договорів оренди землі не діють, такі декларації податкова інспекція не приймає. Немає процедури для того, щоб вони це робили, і немає відповідного роз’яснення. Наші підприємці йдуть подають декларації – податкова їх повертає", — розповів Ігор Балака.
Отримати роз'яснення від податківців та допомогу в мерії досить важко, підприємці, що мають досвід роботи в інших регіонах, кажуть, що у порівнянні з іншими областями у Харкові ставляться до бізнесу не дуже уважно.
"Влада дуже закрита. У нас немає того діалогу, який є в західних областях. Одне з наших підприємств на початку війни релокувалося в Рівненську область, я на собі відчула, як це буває там. Голова адміністрації раз на місць збирає бізнес і веде діалог. У вас проблема з податковою — на наступну зустріч прийде голова податкової. З Харкова ж ми одне підприємство вимушено релокували і перенесли юридичну адресу просто через те, що в нас блокували податкові накладні. Ви не працювали шість місяців 2022 року — тотальне блокування. І живої людини, до якої ми можемо підійти за роз'ясненнями, немає", — каже Тетяна Власова.
У харківського бізнесу є системне протистояння з мерією та ХОВА з приводу того, чи вносити область до зони бойових дій. Підприємці в такому разі були б звільнені від місцевих податків. Влада проти, аргументує це тим, що нічим буде фінансувати комунальну сферу та медицину. Якесь рішення, що задовольнило б усіх, має врешті ухвалити уряд.
"Ситуація не дозволяє ставитись до харківських підприємців на рівних, бо вони в дуже нерівних умовах. Росіяни не дозволяють чесно та відкрито конкурувати, харківські підприємці знаходяться в програшних умовах перед іншими, де війна не настільки відчутна, де не обстрілюють і не зникає електроенергія", — вважає голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Нещодавно за ініціативи нардепа Вікторії Кінзбурської 32 нардепи підписали лист до уряду з проханням знайти можливість знизити податкове навантаження для харківських підприємців. Відповіді поки немає.
