"Знести не можна ні в якому разі". Як врятувати пам'ятку архітектури в центрі Харкова?
Пам'ятка архітектури, знаменитий "Зелений будинок" на Полтавському шляху, знову опинився в епіцентрі інформаційного скандалу. Днями у харківських соцмережах з'явились заклики знести дім, оскільки його немовбито неможливо відновити.
Одразу декілька популярних міських пабліків у Telegram та Facebook днями опублікували однакові пости з видами приміщення будинку №1 по вулиці Полтавський шлях. Усі їх супроводжував однаковий, слово в слово, припис: "Через неякісний фундамент будівля в аварійному стані. Тільки під знесення, без варіантів".
Пам'ятку знести неможливо
"Зелений будинок" та його стан не вперше стають темою бурхливого суспільного обговорення в Харкові. І недарма, бо, по-перше, це одна з найстаріших пам'яток архітектури міста, збудована 1879 року, по-друге, саме цей триповерховий будинок за Лопанню тримає на собі увесь архітектурний комплекс ключової панорами Харкова, яка відкривається з Університетської гірки на річку та початок Полтавського шляху — вид, що потрапив на безліч листівок ще в ХІХ століття та став візитівкою міста. Детально про будинок Буркевича KHARKIV Today писав у матеріалі "Зелений будинок" на межі знищення".
Дім не перше десятиріччя перебуває в аварійному стані, але поступово руйнувався ще більше. Через відкриті вікна та дірявий дах до приміщення потрапляла волога, від обстрілів у сусідніх кварталах обвалилися внутрішні перекриття. Саме ці наслідки часу, недбалості та війни показав блогер Slava в TikTok. Він зайшов всередину будинку та сфотографував, як він виглядає зараз. Його світлини стали основою для кількох постів у Telegram та Facebookу групах, що висвітлюють життя міста.
Важливо, що початковий пост жодного заклику до знесення чи зауважень щодо фундаменту не мав — автор просто пропонував підписникам подивитися фотографії.
Публікації пабліків викликали обурення в архітектурній та краєзнавчий спільності міста. Перш за все, через дилетантські твердження. Фундамент будівлі не має ніяких конструктивних вад, оскільки в такому разі будівля не простояла б понад 130 років, переживши революції та війни. Знести цей дім неможливо, бо він є пам'яткою архітектури.
"Будівля внесена до Реєстру аріхтектурних пам'яток. Виключити її з цього реєстру може тільки Міністерство культури. Знесення пам'ятки ні в якому разі ніколи не розглядається. Я такий приклад наведу: у нас в Україні є пам'ятки архітектури — руїни замків. Вони не підлягають знесенню. Їх можна лише стабілізувати", — пояснила KHARKIV Today Катерина Кублицька, сертифікована архітекторка, реставраторка, член Міжнародної ради з питань пам‘яток та визначних місць (ICOMOS).
Тобто навіть якщо уявити, що у Зеленому будинку впаде не лише перекриття, його і тоді не можна буде зносити. Але, на жаль, стіни мають усі шанси впасти, якщо не проводити регулярно протиаварійні заходи.
Хто дасть гроші на збереження?
Будівля на Полтавському шляху з середини 2000-х років перебуває на балансі Харківського національного економічного університету. Оскільки реставрацію ще 20 років тому оцінили в 90 мільйонів гривень, навчальний заклад відмовився від ідеї відкрити в будинку один з корпусів. З того часу дім стояв занедбаним, аж поки влітку 2023 року не втрутилася прокуратура. Згідно із законом "Про охорону культурної спадщини", балансоутримувач має запобігати руйнуванню будівлі. Новобаварська прокуратура звернулася до суду, і він зобов'язав університет виконати протиаварійні роботи.
"Ми зробили те, що треба було зробити — укрили трішки цю будівлю. Перекрили дах та позабивали вікна, аби всередину не падав сніг, зробили навколо огорожу. Більше ні на що Міністерство освіти не дає гроші. Прийшов новий прокурор в Новобаварський район, направили нам лист з питанням, що було зроблено. Ось зараз готуємо відповідь", — повідомив KHARKIV Today ректор ХНЕУ Володимир Пономаренко.
За рік ніяких інших змін у будівлі не сталося. Університету дійсно не до пам'яток: у ХНЕУ витрачають гроші на укриття для офлайн-занять та ремонт дахів двох навчальних корпусів, які постраждали внаслідок падіння уламків російських безпілотників. Чому нічого не робилося у попередні 20 років — питання вже риторичне. Зараз ще не пізно хоча б якісно законсервувати будівлю, аби зберегти її навіть у такому напівзруйнованому стані до кращих часів. Але витратитись університету чи Міністерству все ж доведеться — на проєкт протиаварійних невідкладних консерваційних робіт. Тоді вже можна буде шукати гроші на самі роботи.
"Знайти гроші на реставрацію дуже важко, а от протиаварійні бюджети вже не такі "кусючі". Є міжнародні організації, які допомагають саме в протиаварійних та консерваційних роботах на пам'ятках. Вони спеціалізуються на культурній спадщині. Але заходити до них треба вже з кошторисом. З мого досвіду спілкування з такими організаціями, вони зі свого боку підтягують інші фонди для співфінансування, і це стає підйомним процесом", — пояснює Катерина Кублицька.
Стежити за тим, аби не допускати аварійності на об'єктах спадщини, має прокуратура. Важелі впливу в органу є через суд та виконавчу службу. За словами Катерини Кублицької, в її практиці були випадки, коли через суд балансоутримувачу блокували рахунки. І після цього гроші на збереження спадщини завжди знаходились. Але це — крайня міра і застосовується вона в критичних випадках.
