Як рятувати Харків від занепаду? Три передумови економічного розвитку міста
Під час інвестиційного форуму "Kharkiv: Restart" чиновники та підприємці радилися, як привабити в місто інвесторів та повернути додому бізнес, що поїхав якнайдалі від війни. Дішли згоди, що Харкову необхідно зробити ставку на наукоємне виробництво, а державі — страхувати інвестиції.
Військова агресія Росії зробила Харків логістичним глухим кутом та поставила під постійну загрозу обстрілів. Але навіть за таких умов місто зберігає потенціал економічного розвитку. Сильні сторони Харкова — велика кількість населення, наукоємні виробництва та готовність місцевих інвесторів вкладати гроші. Але для економічного розвитку потрібно мати певні передумови.
Передумова №1. Повернути населення
Якщо до війни в Харкові жило майже 1,5 мільйона людей, то у травні минулого року лишилося лише 300 тисяч. Поступово люди почали повертатися, і зараз, за різними оцінками, в місті проживає 1,1 — 1,3 млн чоловік, з переселенцями включно. Таким чином, масштаб населеного пункту робить його привабливим для інвестицій.
"Завдяки тому, що там велика кількість людей, це привабливий ринок для інвесторів. Врешті-решт, всі рахують споживачів — скільки споживачів на території, щоб можна було їм щось продати", — сказав на Форумі народний депутат Давид Арахамія.
Під час масового виїзду людей із Харкова найбільше втратили рітейлери. За даними виконавчого директора мережі супермаркетів "Клас" Сергія Макеєва, минулого літа у супермаркетів лишилося лише 50% покупців від довоєнної кількості. Зараз ситуація вже краща, чеків лише на 30% менше у порівнянні з літом 2021 року. Прогнози оптимістичні.
"Наступного року збираємось відбудувати зруйнований супермаркет і відкрити ще два", — каже Макеєв.
З цього видно, що бізнес розраховує на відновлення довоєнної кількості жителів Харкова та готується до їхнього повернення.
Передумова №2. Високотехнологічне виробництво
Аби людям було, за що купляти продукти в супермаркетах, вони повинні мати роботу. Харків зберіг науковий потенціал, отже, вважають підприємці, необхідно робити ставку на товари з високою доданою вартістю.
"У нас є ярлик логістичного глухого кута, і розвиватися зможуть лише ті сегменти економіки, які виготовляють легку в логістиці продукцію. Це наукоємні виробництва, IT, виробництва з високою доданою вартістю. Все те, що не має великої доданої вартості, буде неконкурентоспроможним", — вважає голова наглядової ради компанії "Авантаж" Анатолій Денисенко.
Як показала практика, такі компанії виявились досить стійкими. Наприклад, майже всі харківські IT-компанії збереглися, хоча 75% айтівців зараз не працюють у Харкові, проте не змінили реєстрацію і сплачують податки в місті.
"Харківський IT-кластер як організація майже удвічі зріс з моменту вторгнення рф в Україну. Консолідуючись, компанії виживали. Сьогодні з понад 270 учасників та партнерів ми маємо лише один кейс, коли компанія закрила свій бізнес", - розповіла на Форумі виконавча директорка Kharkiv IT-Cluster Ольга Шаповал.
Приклад наукоємного виробництва — іонно-плазмові двигуни для супутників, нова розробка машинобудівного заводу "ФЕД". На підприємстві порахували, що у 2028 році ринок таких двигунів лише у США складатиме 7 млрд доларів.
"Ринок гігантський, бо це — будь-який супутник, який літає в космосі, і космічні кораблі. Наші двигуни можуть працювати по 15 років, не вимикаючись. Якщо проєкт буде реалізовано, податки лише для Харківської області складуть більше 2 млн доларів на місяць", — розповів заступник голови правління "ФЕД" Сергій Соколов.
Навіть технологічно прості виробництва в Харкові, наприклад, харчової галузі, змушені ускладнюватись. "Кулиничі" будують у Немишлянському районі комплекс із заморожування хліба та інших продуктів для подальшого експорту.
"Навіщо нам експортувати пшеницю, навіщо експортувати борошно? Треба експортувати їжу. Це рішення тих логістичних проблем, які виникли з західними колегами", — вважає власник хлібокомбінату "Кулиничі" Володимир Мисик.
Передумова №3. Страхування ризиків
Готовність підприємців робити складні наукоємні проєкти та наявність достатньої кількості працівників, аби їх втілювати, — важлива, але недостатня передумова розвитку Харкова. Над містом тяжіє географічне прокляття: від Росії його відділяє всього 40 кілометрів. Саме тому безліч інвесторів ідуть з регіону, зокрема "Філіп Морріс".
"Як тільки ситуація покращиться, керівництво "Філіп Морріс" готове розглянути поновлення діяльності у Харківському регіоні", — так прокоментував можливість відновлення виробництва менеджер зі звʼязків з урядовими установами компанії Михайло Самоляк.
Покращення ситуації найближчим часом не прогнозується, отже, необхідне страхування ризиків. У Верховній Раді обіцяють, що невдовзі почнуть це робити.
"Маємо щільні контакти з агентством з гарантування інвестицій MIGA, і є вже певні пілотні проєкти щодо страхування військово-політичних ризиків в Україні, так само розвивається програма з ЄБРР. Уряди певних країн, наприклад Німеччини, страхують свої компанії, які мають бізнес в Україні. Наші резиденти теж повинні мати можливість застрахувати ризики. Є законопроєкт № 9015, який наділяє експортно-кредитне агентство функцією страхування бізнесу від військово-політичних ризиків. Це дасть можливість передбачити в бюджеті відповідне фінансування під ці ризики", — пообіцяв на Форумі голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Дещо може зробити і місцева влада, не чекаючи страхових гарантій від держави.
"Влада повинна компенсувати ризики — знижувати податки, у тому числі на землю та нерухомість. Ми знаходимся у червоній зоні, нам неможливо отримати кредит. Податок на землю в Харкові один із найвищих в Україні, тільки в Києві вище — це нонсенс, такого не може бути", — вважає Анатолій Денисенко.
У липні міська рада знизила податок на землю для підприємців, але лише тих, хто має зруйновану або пошкоджену обстрілами нерухомість. Підприємці вважають, що цих кроків назустріч поки що недостатно.
