Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

У Харкові лишиться менше університетів. Які виші у зоні ризику?

Фото: KHARKIV Today
У МОН хочуть лишити тільки ті виші, де є не менше 5000 студентів денної форми.

Українська інженерно-педагогічна академія цього року припинить існування як окремий університет. У виші ще не отримали наказ про об'єднання з ХНУ ім. Каразіна, але вже готуються до процесу інтеграції, який, за прогнозами ректора, займе кілька років. Цей виш — не останній, який планує ліквідувати МОН. 

Мало студентів денної форми навчання — ось основний критерій, за яким у Міністерстві освіти та науки планують приєднувати заклади вищої освіти (ЗВО). Першим таким університетом в Харкові, який позбавили автономії, стала УІПА. 

"Це відбувається за спиною"

Про те, що Українська інженерно-педагогічна академія стала частиною ХНУ імені В. Н. Каразіна, ректор і педагоги УІПА дізналися з соцмереж. Пост про це 14 лютого опублікував міністр освіти Оксен Лісовий. За словами  ректора академії Дениса Коваленка, місяць тому вони зустрічалися з заступником міністра Михайлом Винницьким та ректорами ХНУ та Педагогічного університету імені Сковороди і обговорювали перспективи об'єднання трьох вишів.

"Я висловив свою позицію про недоцільність такого об'єднання, Винницький сказав — добре, давайте думати, і поїхав. Потім про постанову ми дізнаємося із засобів масової інформації. Ніхто нічого нам не повідомив. Ми домовились, що будемо розмовляти, а вже буквально через тиждень почали готувати постанову. Ми не розуміємо, чого це відбувається за спиною. Позиція моя та колективу залишається незмінною: ми, як навчальний заклад, маємо все по нашим показникам та ресурсам, щоб існувати окремо. Але якщо держава так вирішила — то куди ми дінемося", — розповів про ситуацію KHARKIV Today ректор вишу.

Наказу про об'єднання в університеті ще не отримували, тому поки що навчання йде у звичайному режимі.  Далі, на думку Дениса Коваленка, має бути створена ліквідаційна комісія, куди повинні включити і представників академії, яка розробить етапи приєднання. Він мав телефонну розмову з ректоркою ХНУ Тетяною Кагановською та отримав від неї запевнення про те, що в університеті намагатимуться максимально залучити до роботи усіх викладачів та працівників  УІПА. 

уіпа
Приміщення УІПА на Університетській — це перший будинок каразінського університету. Фото: УІПА

Представники міністерства свої рішення пояснюють через соцмережі. На думку міністра освіти Оксена Лісового, в УІПА забагато зайвих спеціальностей, що не відповідають головному напрямку — підготовці майстрів для профтехучилищ.

"Через брак ресурсів УІПА не може розвивати цей напрям повноцінно, що призводить, зокрема, і до впровадження непрофільних спеціальностей. Приєднання до ХНУ дасть можливість академії сфокусуватися саме на якісній підготовці фахівців, які надалі навчатимуть студентів в українських профтехах. Важливо — студенти продовжать навчання на тих самих умовах, що і зараз", — написав міністр на своїй сторінці у Facebook.   

УІПА готує спеціалістів з енергетики та електротехніки, машинобудування і транспортної сфери, технологів легкої та харчової промисловості, але останнім часом тут отримують дипломи і майбутні програмісти, психологи, менеджери з туризму, фінансисти та маркетологи. Викладачі саме цих спеціальностей опиняються під загрозою після приєднання до ХНУ ім. Каразіна, адже у університеті вже є відповідні кафедри. Втім, як стверджують в УІПА, 80% їхніх студентів — це саме майбутні викладачі профтехучилищ. 

"Ми єдиний в державі заклад, який спеціалізується на підготовці працівників для закладів професіно-технічної освіти. Наші освітні програми та спеціальності практично не пересікаються зі спеціальностями ХНУ імені Каразіна", — каже Денис Коваленко.

Зараз в УІПА та ХНУ чекають наказу з МОН, поки невідомо, коли саме почнеться процес реорганізації, але триватиме він не один рік — впевнені в академії.

"У нас є досвід об'єднання з харківською філією торговельно-економічного університету. Три роки тому вийшла постанова, що філія не може існувати самостійно, і вони запропонували самі об'єднатися. Навіть при тому, що обидва навчальних заклади цього прагнули, це дуже важка робота, досі ми не до кінця завершили цей процес", — розповів ректор УІПА.

Від 5000 студентів і більше

Днями заступник міністра освіти Михайло Винницький, нарешті, розповів, якими критеріями керуватиметься МОН при об'єднанні вищих навчальних закладів. Те, що цей процес триватиме, вже не обговорюється. У Міністерстві пояснюють необхідність скоротити кількість вишів депопуляцією: мовляв, за останні 15 років середня кількість студентів на один заклад вищої освіти зменшилася із 6 500 до 3 500. Тому в МОН пропонують залишити лише ті університети, де буде не менше 5000 студентів денної форми навчання. 

За цим критерієм УІПА мала бути приєднаною до іншого вишу, бо на денній формі зараз навчається приблизно 3200 студентів. Інший харківський університет, який теж був у зоні ризику приєднання до ХНУ — ХНПУ ім. Сковороди — теж не має стільки студентів денної форми, але колективу вдалося переконати Міністерство залишити університет у спокої. 15 лютого заступник міністра Михайло Винницький у Харкові підтвердив, що ХНПУ ні з ким об'єднувати не будуть.

вінницький
Михайло Вінницький пообіцяв не чіпати педуніверситет. Фото: УШПС

"Крапка поставлена остаточно, заступник міністра це підтвердив в особистій бесіді зі мною та на пресконференції. Він наголосив на тому, що ми маємо зберегти профільність і збільшувати кількість педагогічних спеціальностей", — розповів ректор ХНПУ ім. Сковороди Юрій Бойчук KHARKIV Today. 

Він скептично ставиться до ідеї лишити в Україні тільки університети з кількістю студентів денної форми, більшу за 5000, адже вже зараз МОН робить безліч винятків, наприклад, сьогодні не йдеться про об'єднання столичних вишів, де студентів не достатньо, виключення також зробили для невеличких містечок, таких як Острог, Глухів, Дрогобич, Ізмаїл, Ніжин, Кам'янське, де університет — це містоутворююче підприємство.

"Правило п'яти тисяч студентів було б гарним, аби його дотримувалися для усіх без виключення університетів, бо в іншому випадку під час об'єднання не враховується якість освіти", — вважає ректор педуніверситету.

Ще один критерій об'єднання, на якому наголошують в Міністерстві — один профільний університет на місто. У плані злиття на 2024 рік, який міністр освіти Оксен Лісовий оприлюднив під час засідання "Спілки ректорів закладів вищої освіти України", значаться чотири харківські університети: два з них підпорядковані МВС, два — МОН. Назви поки що не озвучують, але два виші, що належать Міністерству охорони здоров'я — Харківський Національний медичний університет та Національний фармацевтичний університет. До МВС відносяться Національний університет внутрішніх справ та Академія Нацгвардії. 

план

Цей план оприлюднив присутній на засіданні ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський, втім, Міністерство поки що не називає, які саме університети планує об'єднувати. Орієнтовно це станеться восени. 

Гірку пігулку втрати суверенітету приєднаним вишам обіцяють підсолодити грошима. Кожен об'єднаний університет має отримати 1,5 млн доларів на лабораторне обладнання протягом 6 місяців після приєднання. 

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.