У Харківській області буде "Музей окупації"
В Ізюмі шукають експонати для майбутнього "Музею окупації". У вересні 2022 року росіяни тікали з міста поспіхом, тож залишили багато власних речей. Їх збирають у місцевій редакції.
Із кінця березня по 10 вересня 2022 в Ізюмі хазяйнували окупанти. Місто було практично відрізане від зовнішнього світу, а росіяни поставили свого намісника, запровадили власну пресу та збиралися вчити дітей за стандартами РФ.
Ці кілька місяців були одними з найстрашніших в історії міста. Росіяни закатували щонайменше 450 чоловік, тіла яких знайшли на стихійному кладовищі в лісі та зруйнували десятки будинків. Аби розповісти нащадкам про жахи "руського міра", журналісти місцевої газети "Обрії Ізюмщини" разом із краєзнавцями почали збирати артефакти окупантів для майбутнього музею.
Не лише для музею
Ідея створити таку експозицію виникла приблизно пів року тому, згадує ініціатор "Музею окупації" та редактор газети "Обрії Ізюмщини" Костянтин Григоренко. Під час захоплення міста йому вдалося евакуюватися, але увесь час він підтримував зв'язок з містянами і розповідав про злочини окупантів на сайті газети. Вже у вересні 2022 року у Харкові надрукували перший випуск "Обріїв" воєнного часу і привезли до звільненого міста, а взимку редактор газети остаточно повернувся до Ізюму.
Влітку життя громади більш-менш налагодилося, до міста почали повертатися люди, тоді й виникла ідея зібрати всі речі, що залишили окупанти, для майбутнього музею — так би мовити, по свіжих слідах, аби вони не загубилися.
"Коли я повернувся і побачив ті руйнації, ті речі, які залишив "руський мір", то почав збирати все, що попадалося в руки — залишки розірваних боєприпасів, особисті речі, газети. У нас в музеї раніше була експозиція Другої світової, тож я подумав, що треба створити таку експозицію, присвячену періоду окупації", — розповів Костянтин Григоренко KHARKIV Today.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вулицю у Харкові просять перейменувати на честь Володимира Вакуленка
Звільнення Харківщини у 2022 році проходило стрімко і несподівано для росіян, тож вони втекли з Ізюму за один день, покинувши безліч особистих речей. До редакції принесли вже десятки експонатів. Це і сухі пайки та російська форма, листи російських дітей, які вони писали своїм солдатам — всі майже однакові, видно, що диктували вчительки, прапори з літерою Z та прапори тих партій, осередки яких планували створювати в Ізюмі. Є також шифровки, аудіозаписи "Радіо Z" і видання окупантської газети "Изюмский телеграф".
"Сьогодні збір таких артефактів має подвійне значення. Це не просто створення музею, це документування злочинів - ми частину зібраних речей віддали правоохоронцям, які долучають їх до справ", — каже редактор газети.
Музей без приміщення
Спочатку місцеві жителі з певною засторогою сприйняли заклик нести речі окупантів для музею. Та й не секрет, каже Костянтин Григоренко, що є у місті й ті, хто сумують за російськими цукерками та тушонками, які вони отримували від окупантів у якості пайку. Але більшість все ж підтримали ідею.
"Без людей ми б ніколи не зібрали стільки речей. Дуже активно несуть, а зраз уже і військові привозять нам деякі речі", — розповідає ініціатор створення музею.
Поки що ці важливі для історії артефакти ніде зберігати та виставляти. Приміщення краєзнавчого музею в Ізюмі, пам'ятка 1818 року, було сильно пошкоджене під час окупації — тоді усю центральну частину бомбили з літаків. На щастя, музейникам вдалося вивезти та сховати в надійному місці найцінніші експонати — зокрема Євангеліє 1707 року, видане гетьманом Іваном Мазепою.
Приміщення музею поступово відбудовують — у будівлі нещодавно заново зробили дах. Але про повернення експонатів та відновлення роботи поки не йдеться — надто близько до лінії фронту. Тож предметні свідки окупації поки що зберігаються вдома та в гаражах у працівників редакції. Костянтин Григоренко мріє згодом організувати якусь пересувну виставку і в інших областях України, але поки що ресурсів на це немає.
