Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Тиждень зі смаком. Раптові звільнення, неочікувані призначення, пам’ятні дати і резонансні ДТП

Колаж: Микита Лисенко.

Кадрові зміни в обласній раді

За кілька тижнів до ухвалення бюджету Харківської області на 2022 рік в облраді відбулися важливі кадрові зміни. 25 листопада депутати звільнили з посад двох заступників голови обласної ради та  призначили одного нового.

Андрій Малиш, який після оголошення йому підозри в хабарництві чотири місяці тому фактично не виконував посадові обов’язки, скориставшись правом на декретну відпустку, днями написав заяву про звільнення за власним бажанням. Його ініціативу депутатський корпус підтримав одноголосно: за відставку Малиша проголосували 100 депутатів, майже всі присутні в сесійній залі.

Заміну Малишу підібрали оперативно. Напередодні сесії голова фракції "Опозиційної платформи – За життя" Сергій Гладкоскок, який також фігурував у справі про мільйонний хабар, але не відміну від Андрія Малиша і Артура Товмасяна підозри не отримав, запропонував голові облради Тетяні Єгоровій-Луценко кандидатуру Богдана Мальованого. Цей крок не викликав захоплення у його колег по фракції: 16 депутатів від ОПЗЖ просили голову облради не вносити кандидатур Мальованого до сесійної зали. Але Єгорова-Луценко нагадала, що висувати заступників – це прерогатива голови облради. Відсутність єдності депутатів щодо цього чутливого кадрового питання засвідчили результати таємного голосування: позначку у графі "за" поставив 71 зі 120 депутатів облради.

Якщо Малиш залишив свою посаду за власним бажанням (принаймні формально), то звільнення Альберта Кононенка з посади першого заступника голови облради ініціювали його колеги по "Блоку Кернеса – Успішний Харків", яких підтримали представники "ОПЗЖ", "Блоку Світличної" і "Слуги Народу". Представники цих фракцій – 61 особа – підписали звернення про включення до порядку денного цього питання. Голосування також було таємним, відставки першого заступника підтримали 86 депутатів з усіх п’яти фракцій.

Ініціатори відставки не стали пояснювати у зверненні,  що саме їх не влаштовує в роботі першого заступника. Кононенко запевнив, що рішення колег стало для нього несподіванкою. Проте прогнозований результат голосування він сприйняв спокійно, утримавшись від якихось оціночних суджень. Єгорова-Луценко не стала приховувати, що рішення щодо Кононенка є політичним, і ухвалювали його  у "Блоці Кернеса". За її словами, за нового першого заступника депутати зможуть проголосувати уже на наступній сесії 16 грудня. Хто саме може змінити Кононенка в президії, голова облради не сказала. Однак у кулуарах обговорюють поки що лише одну кандидатуру – Кирила Кернеса. Син покійного мера Харкова був першим номером в обласному виборчому списку "Успішного Харкова" і вже рік очолює найбільшу фракцію в облраді. 

На сесію обласної ради завітав Ігор Терехов – вперше в статусі міського голови. Його візит пов’язують із необхідністю проконтролювати хід голосування за призначення Мальованого і звільнення Кононенка. В обох випадках більшість депутатів від "Успішного Харкова" висловилися  "за". Крім того, призначення Мальованого лобіювали люди з оточення бізнесмена Олександра Давтяна.

Навіть після обрання нового першого заступника кадрові зміни в облраді не завершаться. Богдан Мальований, який пішов на підвищення, залишив вакантним місце голови депутатської комісії з питань розвитку інфраструктури, будівництва та шляхів. Згідно з регламентом, нею поки що керуватиме заступник голови Степан Масельський – голова Ізюмської райдержадміністрації і депутат від "Блоку Кернеса". У разі обрання Кирила Кернеса першим заступником голови облради звільниться місце голови фракції "Успішного Харкова". Андрій Малиш і Альберт Кононенко залишаються депутатами облради, але не входять до складу жодної комісії. Це питання також може вирішити наступна сесія облради, але воно може й "зависнути".

Так само, як поки що "зависло" призначення керівника Харківської обласної державної адміністрації. Його обов’язки продовжує виконувати  Олександр Скакун. Цього тижня призначення Скакуна підтримали харківські підприємці, волонтери та активісти. Перший "постріл" здійснив власник гольф-клуба Юрій Сапронов, розмістивши у Facebook відкритий лист до Володимира Зеленського із перерахуванням сильних сторін тимчасового керівника ОДА. Згодом його підтримали підприємець і фахівець з кібербезпеки Микита Книш і радниця голови облради з питань охорони здоров’я Наталія Попова. Найпотужнішими "залпом" стали колективні листи до президента, підписи під яким поставили з півсотні волонтерів і керівників різноманітних громадських організацій, а також 26 видних представників бізнес-спільноти. Зокрема, Анатолій Денисенко, Олександр Давтян, Всеволод Кожемяко, Володимир Мисик, Едуард Рубін, Тарас Ситенко, Віктор Суботін, Олександр Фельдман та інші. 

Сам Скакун, за його словами, на посаду не набивається, але реалізовувати програму президента та уряду в регіоні готовий. До своїх здобутків за час керівництва областю називає стабілізацію ситуації і не приховує, що вважає ефективним тандем із головою облради.
 
Поліція, метрополітен, виші і флагмани важної промисловості в очікуванні змін

Не лише в обласній раді відбуваються важливі кадрові перестановки. Сергій Чиж, котрий чотири роки очолював Слідче управління поліції Харківської області, цього тижня перебрався до Сум. Голова Національної поліції представив його сумським поліцейським в якості нового керівника поліції регіону. Місце Чижа в харківському главу зайняв Сергій Болвінов. За роки президентства Януковича він відзначився участю в обшуках у харківській приймальні Арсена Авакова: майбутній міністр внутрішніх справ був тоді опозиційним депутатом і разом з Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим входив до парламентської фракції "Батьківщини".

Ігор Терехов анонсував звільнення керівника КП "Харкіський метрополітен". Хто очолить підприємство після В’ячеслава Стаматіна, міський голова не повідомив. Зміна директора КП відбуватиметься на тлі перманентних затримок заробітної плати в метрополітені. До речи, дружина В’ячеслава Стаматіна Марина вже тривалий час працює з Тереховим у мерії. Наразі вона обіймає посаду заступника міського голови з питань правового забезпечення.

Уряд таки ухвалив рішення про приєднання Харківського національного університету будівництва та архітектури до Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова, ініційоване Мінестерством освіти і науки та "освячене" радою харківських ректорів. Не зупинили уряд ні протести викладачів і студентів, ні рішення вченої ради ХНУБА про приєднання вишу до НТУ "ХПІ". Як саме відбуватиметься чи то об’єднання, чи то приєднання, схоже, поки що не зовсім розуміють ні в ХНУБА, ні в Бекетова.

Флагмани харківської важкої промисловості "Електроважмаш" і "Турбоатом" були об’єднані в єдине підприємство "Українські енергетичні машини" рішенням Уряду ще наприкінці серпня, але обидва заводи поки що працюють у звичному режимі. Директор новоствореного АТ Віктор Суботін, котрий з 2007 року обіймав посаду гендиректора "Турбоатому" пролив світло на реорганізацію підприємств. З його слів виходить, що об’єднання відбуватиметься шляхом поглинання "Електроважмашу" "Турбоатомом". Збори акціонерів "Українських енергетичних машин" мають відбутися 1 грудня, і вже з початку 2022 року новостворене АТ функціонуватиме як єдина компанія.

Візит мовного омбудсмена і пам’ятні дати

Цього четверга до Харкова навідався Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Підставою для візиту стала сесія облради, на якій депутати ухвалили регіональну програму підтримки розвитку та функціонування державної мови на 2022-2025 роки. Запланований обсяг фінансування – близько 2,6 млн гривень (від 600 до 700 тисяч гривень на рік), чи буде її профінансовано в повному обсязі, буде видно з проекту бюджету на наступний рік.

Відзначимо, що Харківська область стала третьою після Черкаської та Івано-Франківської, де обласна рада затвердила відповідні програми, поклавши в основу Державну програму розвитку української мови на 2022-2030 роки, затверджену Урядом цього року.

Крім виступу на сесії, під час якого Уповноважений похвалив обласну владу за оперативність, а Харків – за європейськість, Тарас Кремінь провів низку зустрічей із депутатами, поспілкувався з головою облради Тетяною Єгоровою-Луценко і мером Ігорем Тереховим. 

Минулої неділі в Харкові відзначили День Гідності та Свободи, приурочену до річниці Помаранчевої Революції та Революції Гідності. Кілька сотень харків’ян зібралися на майданчику біля входу до Будинку рад, де розташовуються облрада та обладміністрація, встановили там намет, принесли шини та бочки – інсталяцію-нагадування про Майдани. Участь в акції взяли представники  низки партій та громадських організацій: "Європейської Солідарності", "Свободи", "Демократичної сокири", "Правого сектору", "Спілки ветеранів АТО", "Автомайдану", "Просвіти", а також інші небайдужі громадяни. Чи не вперше до учасників подібної акції вийшов керівник ОДА Олександр Скакун.

У День пам’яті жертв голодоморів, що цього року припав на 27 листопада, у Харкові відбулися традиційні жалобні заходи на Меморіалі біля Окружної дороги, а також на місцях масових поховань у Молодіжному парку та в Парку Пам’яті на Академіка Павлова. О 16:00 харків’яни мали змогу долучитися до всеукраїнської акції "Свічка Пам’яті", запаливши її на підвіконні помешкання на знак пам’яті замордованих голодом українців. 

25 листопада в Харкові попрощалися із в’язнем чотирьох нацистських концтаборів, почесним громадянином міста, професором Ігорем Малицьким.  Він помер на 97-му році життя. Ветерана Другої світової добре знали у волонтерській спільноті, адже він брав активну участь у її житті. Поховали Малицького на Другому міському кладовищі на Пушкінській.

У п’ятницю в зоні ООС загинув харків’янин. Бійця протитанкового взводу мотопіхотного батальйону 54-ї ОМБр Алхаслі Алі Наїба застрелив ворожий снайпер під Новомихайлівкою.

28 листопада помер Юрій Вірченко – диктор, якого більшість харків’ян знали не по імені і не в обличчя. До 2016 року він був голосом харківського метрополітену. І саме в підземці  зупинилося його серце: 71-річний чоловік помер на станції метро "Київська".

Проблеми патрульної поліції та нова резонансна ДТП

22 листопада у Харкові відбулося виїзне засідання правоохоронного комітету Верховної Ради, присвячене проблемі безпеки дорожнього руху. У ньому взяли участь не лише народні депутати, а й очільники обласної поліції, прокуратури та СБУ, керівництво міста та області. Ігор Терехов відзначився двома гучними заявами. Міський голова  поклав частину відповідальності за ДТП на добрий стан дорожнього покриття, що провокує безвідповідальних водіїв грубо порушувати швидкісний режим, а також дорікнув харківським патрульним  за те, що вони нібито не зупиняють автівки з "мажорними" номерами і запропонував вирішити проблему шляхом міжрегіональних ротацій співробітників.

Натомість Альона Стрижак, керівниця харківської патрульної поліції, поскаржилася на шалений відтік кадрів. За її словами, лише за останні 10 місяців звільнилися у 1,5 рази більше патрульних, ніж за минулий рік. Станом на зараз на чергування заступають лише півсотні екіпажів, хоча в 2015 році їх було вдвічі більше. Патрульні скаржаться на низьку зарплату та напружені умови праці: 13 тисяч гривень на місяць у Харкові можна заробити на значно менш відповідальних посадах.

Не зважаючи на брак співробітників, патрульна поліція таки виписала штраф народному депутату Олександру Куницькому  за порушення ПДД. На перехресті Сумської та провулку Мечнікова, де у 2017 сталася ДТП за участі Зайцевої і Дронова, парламентар проігнорував вимоги знаків та порушив рядність. Примітно, що Куницький приїхав до Харкова саме на засідання комітету.

Це дало привід очільнику харківського управління СБУ Роману Дудіну заявити, що цей депутат на має морального права розповідати правоохоронцям про те, як забезпечувати безпеку дорожнього руху, і закликав його колег взагалі виключити Куницького з комітету.

Уже через два дні після засідання депутатів та правоохоронців Харків знову потрапив у новини через страшну ДТП, що забрала життя трьох людей, у тому числі – маленької дитини. На перехресті Окружної та Салтівського шосе зіштовхнулися дві фури та три легкових автівки. Одна з вантажівок, впавши на бік, розчавила таксі, у  якому перебували водій, 49-річна жінка-пасажир та її трирічна онука. Ніхто з них не вижив. Згодом поліція повідомила, що аварію спровокував водій MAN Ігор Мірошніченко, мешканець Запоріжжя 1980 року народження. Він рухався з боку села Затишшя в напрямку дороги "Харків-Липці" і вилетів на перехрестя на червоне світло. Експертиза виявила в  крові водія сліди опіатів та канабіноїдів. 27 листопада суд взяв чоловіка під варту на 60 діб без права внесення застави. Якщо його провину доведуть в суді, підозрюваному загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі.

Під час засідання адвокат Мірошніченка підтвердив, що його підзахисний вживав канабіс, але це було за кілька днів до аварії. За словами захисника, водія нібито дезорієнтувала зелена підсвітка АЗС, що розташовується на перехресті.

У день судового засідання поліція провела рейд по розважальних закладах у центрі Харкова та похвалилася "уловом". Не пощастило, зокрема, бару "Молодість" на Павлівському майдані, де правоохоронці вилучили майже 350 пляшок кустарного алкоголю. Свій візит до цього закладу поліцейські пояснили тим, що за чотири місяці отримали понад 60 повідомлень про скоєні там злочини та адміністративні правопорушення, в тому числі, напад на співробітника поліції. Ще три сотні пляшок алкоголю без акцизних марок та три десятки контейнерів із тютюном для кальяну з акцизними марками РФ правоохоронці вилучили в сусідньому закладі на Сумській. За результатами рейду біло складено три адмінпротоколи про порушення правил торгівлі алкоголем та тютюновими виробами.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.