Тиждень зі смаком. Війна бордів, обмін "компліментами" і скандальна сесія
Верховна Рада цього тижня нарешті отримала повний пакет документів, необхідних для оголошення позачергових виборів харківського міського голови. І тепер у неї з’явилися всі формальні підстави призначити їх на останню неділю жовтня.
Крісло мера офіційно звільнилося теж зовсім недавно: лише тиждень тому депутати міськради проголосували за припинення повноважень Генадія Кернеса. Понад два місяці покійний мер формально залишався на цій посаді.
Секретар міськради Ігор Терехов і колишній мер Харкова Михайло Добкін увесь цей час де-факто ведуть передвиборчу кампанію. І кожен їхній рух у публічній площині слід сприймати як частину цієї кампанії.
І Терехов, і Добкін уже обдарували харків’ян (насамперед, харків’янок) своїми усмішками: на вулицях міста з’явилися борди, з яких майбутні кандидати вітають жінок із 8 березня. Секретар міськради вітає жінок зі «святом весни», а колишній мер зізнається їм у коханні.
Привітання останнього стали об’єктом інформаційних атак: спочатку одне із зображень Терехова з’явилося на тлі понівеченого «кронуванням» дерева, а потім потрети Добкіна невідомі зіпсували червоною фарбою. Відповідальність за це взяла на себе військово-патріотична організація «Фрайкор».
Той самий «Фрайкор», активістів якого Терехов вирішив публічно запідозрити у фашизмі. Секретар міськради навіть розпорядився відсторонити від виконання обов’язків директорку 43-ї гімназії, де «фрайкорівці» проводили уроки мужності.
За організацію заступилися ряд депутатів від «ЄС» та Блоку «Світличної», які не вбачають нічого поганого в тому, щоб про мужність і патріотизм із дітьми говорили ветерани АТО/ООС.
І засудження «Нацкорпусу» за участь у бійках у сесійній залі міськради, і перейменування проспекту Григоренка, і пошуки «фашистів» - всі ці кроки Терехову диктує необхідність боротьби за проросійський/прорадянський електорат, щоб він не дістався Добкіну. Адже той не приховує своєї нелюбові до «бандерівців», засуджує гуманітарну політику постмайданної влади і принципово відмовляється послуговуватися українською мовою.
Крім цієї «політики без політики», Терехов звертає увагу на ключові больові точки Харкова. Зокрема, обіцяє «поставити крапку» у справі «Коксохіму». Цього тижня мерія провела засідання міської комісії з техногенної й екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Було вирішено звертатися до Києва і просити державну КТЕБ заборонити роботу проблемного підприємства, доки воно не буде обладнано сучасними фільтрами.
Терехов пішов ще далі і зробив жорстку заяву про необхідність не допустити «екологічної катастрофи» і висловив готовність судитися із «Коксохімом». Свого часу на проблему так само реагували Геннадій Кернес і Олексій Кучер. Навіть риторику використовували дуже схожу, однак далі слів справа не зрушилася. Як буде цього разу? Побачимо. Одне можна сказати точно: боротьба із «Коксохімом» - безпрограшна тема для будь-якого харківського політика. Особливо напередодні виборів.
Паралельно обидва майбутні кандидати відпрацьовують роль найближчого соратника та найвірнішого послідовника Кернеса. Цього тижня вийшли програмні інтерв’ю Терехова і Добкіна, у яких вони не лише хвалили Кернеса, а й обмінялись «люб’язностями» на адресу одне одного.
Зокрема, у розмові із головредом сайту «Букви» з’ясувалося, що Терехов «не помітив» Добкіна на похороні Кернеса. Добкін у боргу не залишився, заявивши, що Терехов, навіть працюючи першим заступником Кернеса, ніколи не забував Арсена Авакова.
До речі, майданчиком для чергового інтерв’ю Добкіна став безпосередньо пов’язаний із колишнім головою Адмінстрації Президента часів Порошенко Ігорем Райніним телеканал «Р1», а в якості інтерв’юєра залучили уже забуту зірку харківської журналістики Сергія Потімкова.
Добкін намагався виглядати більш поміркованим, ніж раніше, дистанціювався від радикальної проросійськості, говорив про необхідність союзу «Опоблоку» та «ОПЗЖ». І схвально відгукувався про Ігоря Райніна та Юлію Світличну. За словами Добкіна, вони були чи не єдиними після нього керівниками, за яких «область розвивалася».
Перед цим Добкін уже виступав на захист Олександра Фельдмана, критикуючи затверджений Кернесом план будівництва дороги через ринок «Барабашово». Нещодавно величезне зображення Добкіна «прикрасило» будівлю офісу «АВЕК» Фельдмана.
Схоже, що Михайло Маркович намагається розширити коло потенційних союзників. Справжнім джекпотом для нього стало б висування від «ОПЗЖ». Але є одне але: неоднорідність бенефіціарів цієї політсили і наявність серед них тих, хто Добкіна просто не сприймає.
Терехов, на відміну від Добкіна, не критикує жодне з рішень Кернеса. Навпаки, заявляє про свій великий внесок у створення парку Горького, розпочату реконструкцію зоопарку. А також відгукується про Авакова і друзів Кернеса – Олександра Ярославського і Павла Фукса – як про людей, яким потрібен порядок и добробут у Харкові. Даючи зрозуміти, що саме Ігор Терехов зможе це забезпечити.
Нові й старі обличчя в Харківській ОДА
Поступово продовжує вимальовуватись управлінська конфігурація, яку вибудовує голова Харківської облдержадміністрації Айна Тимчук. Цього тижня вона представила громаді трьох своїх заступників і пообіцяла найближчим часом назвати імена інших членів команди.
Розпорядження про призначення Антона Деньгуба було підписано ще два тижні тому. До Харкова він переїхав зі Дніпра разом із Тимчук і, поки його кандидатуру погоджували в Києві, працював радником голови ОДА. В обладміністрації Деньгуб відповідає за масові комунікації, цифрову трансформацію, культуру і туризм. Нова посада для нього – це перший досвід державної служби. У Дніпрі він був відомий як юрист і публічний діяч.
На відміну від Михайла Черняка, який пропрацював в облдержадміністрації понад п’ять років. Він був заступником Ігоря Райніна, Юлії Світличної й Олексія Кучера. Останній звільнив Черняка через вісім місяців спільної роботи, поклавши відповідальність за провал організації боротьби з пандемією COVID-19. У команді нинішньої голови ОДА Михайло Черняк знову відповідатиме за медицину, а також за соціальну політику. Як і Деньгуб, до призначення на посаду заступника він працював із Тимчук у статусі радника.
Призначення Романа Семенухи Тимчук анонсувала на позачерговій сесії обласної ради, і вже того ж дня підписала відповідне розпорядження. Сферою відповідальності цього заступника стали освіта, наука, спорт і молодіжна політика. Для Семенухи – це теж перша посада на держслужбі, за його плечима досвід роботи в бізнесі, а також каденція у Верховній Раді минулого скликання. У 2020 році Семенуха став депутатом обласної ради від «Слуги Народу».
Крім заступників, Айна Тимчук назвала імена нових керівників декількох департаментів ОДА. Департамент економіки очолив Петро Лашин, департамент ЖКГ – Сергій Магдисюк, за капітальне будівництво в обладімінстрації відповідатиме Сергій Жуков. За словам очільниці області, це далеко не останні кадрові зміни. Вона також дала зрозуміти, що на посади можуть повернутися люди, які працювали там раніше.
Гаряча сесія облради
Нещодавня сесія міськради супроводжувалася блокуванням трибуни, зірваним перформансом представників «Партії Шарія», штовханиною як в сесійній залі, так і під стінами мерії. Андрій Лесик, палкий «медведчуківець» з «ОПЗЖ» отримав першу у цій каденції порцію копняків. Кілька інфоприводів створили активісті «Нацкорпусу» та «Фрайкору», а Ігор Терехов протягнув уже третє передвиборче перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Георгія Жукова. Запустивши тим самим, черговий процес судового оскарження сумнівного рішення.
На цьому тлі у сесії обласної ради були всі шанси пройти непоміченою. Адже засідання у будівлі на Сумській, 64 традиційно (були й винятки) проходили спокійніше, ніж на Конституції, 7. Та й у переліку питань, винесених на позачергову сесію, на перший погляд нічого резонансного не було. Затвердження річних звітів із виконання декількох обласних програм сприймається депутатами як питання значною мірою технічне.
Слід віддати належне фракції «Блоку Світличної»: до сесії депутати підготувалися добре і намагалися використати по максимуму її потенціал для піару власної політичної сили. Вони, а також Ігор Райнін і депутати від «ОПЗЖ», які орієнтуються на нього, не втрачали нагоди вказати на недоліки в роботі ОДА. Критика стосувалася результатів 2020 року, коли обладміністрацію очолював Олексій Кучер. Але віддуватися доводилося нинішнім керівникам структурних підрозділів.
Керівник Обласного центру онкології Денис Скорий, виступаючи з трибуни, використав давній риторичний прийом і екстраполював статистику захворюваності онкологічними хворобами на присутніх у залі. Далеко не всім депутатам було приємно почути про те, у скількох з них уже має бути, а в скількох будуть у майбутньому рак чи доброякісні пухлини. Але Скорий не зупинявся. І запропонував проголосувати за внесену з голосу правку про виділення коштів на програму раннього виявлення пухлин та обладнання пересувного центру скринінгу. Те, що його пропозиція не знайшла підтримки ні в профільній, ні в бюджетній комісіях, як і те, що скринінг передбачений програмою «Здоров’я Слобожанщини», залишилося за кадром.
У публічній площині всі побачили хірурга, який бореться за доступність сучасних медичних технологій для мешканців Харківщини та черствих бездушних депутатів, які «зажимають» бюджетні кошти. Аналогічно виглядала пропозиція «Блоку Світличної» збільшити з 14 до 100 млн фінансування будівництва онконцентру – довгобуду, який уже став «притчею во язицех».
Але в медійному плані усе перебив виступ депутата від «Євросолідарності» Олександра Дорошенка. Він намагався підняти питання рівня ефективності департаменту сільського господарства ОДА, але чомусь зробив це російською мовою. Того дня Дорошенко став героєм не лише харківських, а й загальноукраїнських новин. Звернули увагу на нього й російські пропагандисти: цілий депутат від партії Порошенка, гаслом якого є «Армія! Мова! Віра!», публічно послуговується мовою держави-агресора! У той час, як депутати від «ОПЗЖ» «щебечуть» солов’їною. Шок! Сенсація!
Реакція «ЄС» була миттєвою. Партія винесла депутату догану, а на засіданні фракції було ухвалено рішення виключити Дорошенка з її складу. Сам винуватець вибачився за свій вчинок, пояснив його хвилюванням і пообіцяв обов’язково підтягнути рівень української мови. Адже публічно виступати нею йому поки що важкувато.
Автор: Сергій Жуков.
