Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

16 квітня, 2021 - 19:00

Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок архітектора Володимира Покровського

Дом Владимира Покровского на Чернышевской улице, 66
Архітектор Володимир Покровський будував для своєї сім'ї грандіозний будинок, а у підсумку жив у найманій квартирі.

Зовнішність імперського Харкова багаторазово змінювалася завдяки діяльності архітекторів. Петро Ярославський, Євген Васильєв, Андрій Тон, Федір Данилов, Борис Покровський, Йоган Гінш, Олексій Бекетов, Олександр Ржепішевський внесли в кам'яний літопис міста свій колорит.  Не можна не відзначати службу архітектора Варшавсько-Холмської єпархії після початку революційних подій 1905 року, оскільки його сімейству – дружині Анні Сергіївні, уродженій Вирезубовій, і дочкам Ірині і Олені, загрожувала небезпека аж до загибелі.

Покровський продовжив службу архітектора межової канцелярії в Москві. Дізнавшись про можливу вакансію патріахального архітектора в Харкові, він подав прохання на ім'я харківського архієпископа Арсенія. Харківське єпірхаальне начальство водночас розраховувало, що  Володимир Немкін поправить своє здоров'я і повернеться на службу, проте вже в квітні дружина Немикіна попросила продовжити відпустку. Виходячи з положення, що склалося, в Харківській єпархії були змушені шукати нову кандидатуру.

Владимир Николаевич Покровский и его могила
Володимир Миколайович Покровський і його могила

Покровський повторив свою пропозицію архієпископу Арсенію 2 березня 1906 року, підкріпивши її докладним списком своїх робіт і заслуг. Не особливо сподіваючись на успіх, він відправив і кілька листів своїм високопоставленим друзям з проханням підтримати його кандидатуру. Складно сказати, що зіграло найбільшу роль в його призначенні, але Харків від цього точно не прогадав!

Приступивши до виконання обов'язків єпархіального архітектора, Володимир Миколайович діяльно занурився в роботу. Першим його проєктом в Харкові стала Трьохсвятительська церква подвір'я Курязького Преображенського чоловічого монастиря на Заїківській вулиці. Потім були дзвіниця Хрестовоздвиженської (Мироносицької) церкви, перебудова лавки для Жирардівської мануфактури, будівництво споруд Музею старожитностей і єпархіальної бібліотеки, єпархіального готелю, приватної гімназії для своїх сестер, а також кількох особняків і дохідних будинків. Всі ці будівлі прикрасили наше місто і чудово, що в більшості вони вціліли до наших днів!

Володимир Покровський був незвичайний, яскравий і невтомний, він не був схожий на інших єпархіальних архітекторів. Для роз'їздів по єпархії він купив автомобіль марки «Жермен» чорного кольору, вступив до Південно-російського автомобільного клубу в Харкові. Навіть потрапив в 1913 році в зведення автомобільних пригод, ставши одним з перших, кого оштрафували за необережну їзду.

Підрядники на будівництві і ремонті храмів зажурилися: Покровський за кермом свого авто міг з'явитися в будь-який день в різних куточках губернії. У 1913 році він купив дорогий спортивний червоний автомобіль і швидкість його пересувань об'єктами зросла. У єпархії, незважаючи на численні розбіжності в поглядах з адміністрацією, діяльність Покровського оцінили.

У 1909 році колезький радник Володимир Покровський вирішує побудувати власний прибутковий будинок, щоб проживати в одній з квартир зі своєю сім'єю. Сьогодні це одна з найкрасивіших будівель Харкова, розташована на Чернишевській вулиці, 66. У той час в районі вулиць Басейної, Мироносицької, Єпархіальної, Чернишевської знаходилося багато незабудованих ділянок землі. 17 червня 1909 року архітектор придбав дві ділянки у вдови псаломщика Олександри Федорівни Попової на розі Басейної та Чернишевської — і в новоствореному дворовому місці побудував чотириповерховий прибутковий будинок з мезоніном.

План дворового места на углу Чернышевской и Бассейной улиц, 1913 год

Будівля прибуткового будинку була чудовою спорудою, з красивою архітектурою, відмінно оздоблена всередині і зовні. Кімнати були вельми зручно розташовані, з високими стелями, світлі і дуже просторі, з паркетними підлогами, шпалерами, альфрейним живописом. Кожна квартира мала кухню, балкон, розкішні ванні, ватерклозети та умивальники, телефон. У будинку було водяне центральне опалення з найсучаснішим котлом, він був приєднаний до міського водопроводу, каналізації і електрики. У дворі влаштовані льодовик, каретні сараї і стайня, а також гараж для автомобілів Покровського.

Загальна вартість споруди домоволодіння оцінювалася в 93000 рублів, що поза всяким сумнівом було складно підтримувати Покровському. Щоб завершити роботи, довелося закласти в 1911 році цей будинок в Полтавський земельний банк. У 1916 році домоволодіння коштувало 755300 рублів!

Коли ж будинок був відкритий, 11 квартир здавалися в оренду, а в кращій, на другому поверсі, жила родина самого Покровського. Буквально відразу після закінчення будівництва, в 1912 році, з'ясувалося, що будівля дає прибутковість всього 9334 рубля 50 копійок, при загальних витратах в 6000 рублів. Невідомо чому, але Покровський здавав квартири дешевше їх номінальної ціни, вважалося, що кожна з них щорічно повинна коштувати 2000 рублів, тобто прибутковість без його особистої квартири повинна була б скласти 22000 рублів.

Детали фасада дома по Чернышевской, 66. Фото: В. Горбоносов, 2017 год
Деталі фасаду будинку на Чернишевській, 66. Фото: В. Горбоносов, 2017 рік

Розуміючи, що виплачувати Полтавському земельному банку він не в змозі, і вже прострочив платежів на 2592 рублі Покровський вирішує продати будівлю. В цей же час піклувальники малолітнього дворянина Георгія Євгеновича Пітри, що проживає в Харкові, шукали вигідне вкладення отриманої ним спадщини батька Євгена Альбертовича Пітри, матері Марії Юхимівни, уродженої Шапошникової, і діда, професора Імператорського Харківського університету Альберта Самойловича Пітри. Попечителька Кароліна Федорівна Гельдмахер ще в 1912 році рекомендувала покупку прибуткового будинку з квартирами для багатої публіки, але тоді нічого вартого не було

Угода відбулася 28 вересня 1913 року, Покровський продав свій прибутковий будинок за 144 тисячі рублів, з яких погасив борг Полтавському земельному банку трохи більше 80 тисяч рублів. Покровський залишив за собою і квартиру на другому поверсі, за яку тепер платив щорічно 2000 рублів новому власнику Георгію Пітрі.

Сам Пітра проживав у восьмикімнатній квартирі № 1 першого поверху, з загальною площею майже 210 метрів. У 1914 році прибутковість домоволодіння зросла до 13700 рублів. Викупили опікуни Пітри і незабудовану ділянку землі, що виходить на вулицю Басейну, що належить Олександрі Поповій, сьогодні на ній розташувався ресторан, який прикриває красу прибуткового будинку Покровського.

Дом по Чернышевской, 66 и парадная лестница. Фото: В. Горбоносов, 2017 год
Будинок на Чернишевській, 66 і парадні сходи. Фото: В. Горбоноса 2017 рік

Володимир Миколайович Покровський в 1917 році залишив службу в Харківській єпархії і став архітектором Споживчого товариства Півдня Росії, з 1922 року він професор Художнього училища та Харківського технологічного інституту. Помер Володимир Покровський 4 квітня 1924 року, похований у Харкові на Іоанно-Усікновенському кладовищі.

Будинок на Чернишевській, 66 ще в 1919 році належав Георгію Пітрі, а в 1920 році був націоналізований. Сьогодні харків'яни звуть його будинком Пітри, а Володимира Покровського згадують лише як архітектора. Але ж саме бажання бачити свій будинок найгарнішим в місті спонукало Покровського створити цей шедевр зодчества, а Пітра в цьому не взяв участі ні як замовник, ні як сподвижник.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.