Покрова у Харкові. День маршів, весіль, політичних бійок та поминальних служб
Сьогодні Покрова у Харкові — це покладання квітів до Меморіалу Захисників, служби у храмах Православної церкви України та панахида на Алеї Слави. Але Покрова стала поминальним днем зовсім недавно — ще 10 років тому її відзначали геть інакше.
Більшість православних вірян Харківської області досі святкують Покрову 14 жовтня.
Три свята в один день
Покрова у Харкові ще у ХVII сторіччі була особливим днем, адже у 1969 році в місті з'явився перший кам'яний собор — Покровський. Майже через 30 років відкривається однойменний монастир, а з 1799 до 1846 Покровський собор був кафедральним — тобто головним — у Харкові.
На Слобожанщині до Покрови Пресвятої Богородиці було прив'язано безліч звичаїв. У цей день зазвичай закінчувалися польові роботи та починався сезон весіль. З того часу й досі зберіглося чимало приказок на кшталт: "Покрова — реве дівка, як корова", що означало розчарування дівчат, які мріяли вийти заміж — адже після Покрови вже не засватають до наступної осені.
"Покрова знаменувала завершення річного сільськогосподарського циклу: за згадками мешканців села Рябухине Нововодолазького району, у панські часи строк найму робітників закінчувався саме цього дня. А мешканці села Сосновка дають практичну пораду: Покрова – найкращий час для того, щоб садити дерева та сіяти горох", — писала дослідниця нематеріальної культурної спадщини Обласного центру культури й мистецтва Світлана Коновалова.
У містах за часів СРСР Покрова, як і всі релігійні свята, не відзначалася, але вже наприкінці 1980-х у цей день в Покровському соборі збиралося чимало людей.
У 1999 році указом президента Леоніда Кучми на Покрову встановлювався День козацтва. За старою січовою традицією, у цей день козаки обирали нових отаманів. У Харкові тоді діяло кілька козацьких організацій, які почали активно відзначати 14 жовтня, наприклад, роздавати нагороди. А ще в цей день святкували День Української повстанської армії, яка була створена саме 14 жовтня 1942 року. Спершу — неофіційно, але вже до середини 2000-х у багатьох містах України 14 жовтня почали проводити Марші слави героїв. У Харкові урочистості проходили біля пам'ятного знаку Героям УПА в Молодіжному парку. Учасникам цих подій тоді регулярно доводилося відбиватися від комуністів та регіоналів. У 2006 році хода закінчилася бійкою — депутат Володимир Проскурін ударив тодішнього заступника голови ХОДА Василя Третецького, який підтримав Марш слави. На пам'ятний знак героям УПА заліз псевдоветеран Валерій Цюрток у позиченому мундирі радянського генерала та крутив звідтіля дулі.
Міліції вдалося попередити глобальне зіткнення. А тодішній мер Харкова Михайло Добкін підтримав нападників.
"Для мене УПА завжди буде недобитим рухом. Недобитим. Подобається вам це чи ні. Це моя громадянська позиція. Слава Богу, Харків має дуже віддалене відношення до проблем УПА і всього націоналістичного руху", — сказав він тоді в ефірі обласного телебачення.
Шість років потому ситуація змінилася докорінно. Після Революції Гідності та початку війни — тоді ще на Донбасі — Марші слави на День козацтва стають масовими. У 2014 році у цей день у Харкові проходить п'ятитисячна хода.
З 2015 року День захисників стає офіційним вихідним та державним святом. Відтоді і до повномасштабної війни він зазвичай відзначався ходою по Сумській та концертами. Поступово свято набувало характеру радянського "23-го лютого", своєрідного дня чоловіків, коли хлопчикам у школі дарують подарунки, як майбутнім захисникам. Але у 2021 році президент Володимир Зеленський задля встановлення гендерної рівності перейменовує його на День захисників і захисниць.
У першу чергу — День військових
Поминальні урочистості на Алеї слави на 14 жовтня вперше запровадили в Харкові у 2017 році, але лише з початком повномасштабного вторгнення Росії Покрова усе більше нагадує День пам'яті. Священнослужителі Православної церкви України служать панахиди за загиблими воїнами на кладовищах та у храмах. О 09:00 на центральних вулицях зупинилися автівки, деякі перехожі стали на коліно, аби вшанувати пам'ять загиблих.
"У зв'язку з великою війною багато чого змінилося. У священників, у військових капеланів пріоритет номер один зараз — привітати військових. Тобто, акцент не на парафіяльному житті та служінні в храмі, а на військових там, де вони є. Додалися панахиди, тобто, шануючи героїв живих, ми так само вшановуємо тих, кого немає з нами, підтримуємо їхніх рідних — це теж робота священника. Для сучасного священника українського це вже день максимальних зусиль, щоб допомогти воїнам", — розповів KHARKIV Today протоієрей Дмитро Шаповалов, секретар управління Харківської єпархії ПЦУ.
У військових з початком повномасштабного вторгнення не так багато можливостей відзначати професійне свято, але в тилу проводять шикування та видають нагороди. Також вже склалася традиція давати нові військові звання саме до Покрови.
І військові, і цивільні з минулого року мають звикнути святкувати і релігійне, і прив'язані до нього державні свята не 14 жовтня, як раніше, а 1-го числа. У 2023 році Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. У Харківській єпархії кажуть — думали, що звикатимуть довше.
"Всі ніколи не можуть бути задоволені, але ми очікували, що буде гірше, буде більше громад, які проситимуть залишити старий стиль, прогнозували, що будуть конфлікти, але нічого цього не сталося", — каже Дмитро Шаповалов.
У поряду винятку священникам дозволяється проводити богослужіння і за старим, і за новим стилем, наприклад, коли настоятель храму одночасно виконує обов'язки капелана, крім того, за ним закріплені медзаклад і в'язниця — у такому випадку він не може бути скрізь одночасно.
Що ж стосується Української православної церкви, яка стверджує, що вийшла з Московського патріархату, то вона й надалі відзначає Покрову 14 жовтня. Її прихожани становлять більшість на території Харківської області. Той самий Покровський храм також знаходиться у власності УПЦ.
