Об'єднання, від якого можна відмовитись? Ще один харківський університет — у зоні ризику
Міністерство освіти та науки розглядає приєднання Харківського національного автомобільно-дорожнього університету до якогось іншого вишу у Харкові. Поки що триває дискусія, на базі чого має бути створений новий університет, а у ХНАДУ просять пояснити, чому вони раптом опинилися в зоні ризику.
Розмови про скорочення кількості вишів у студентській столиці України тривають від літа 2023 року. Повного переліку харківських університетів, які потенційно перебувають під загрозою "злиття", у Міністерстві освіти та науки не надають. Поки що наради тривають у вузькому колі. І якщо у Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди є тільки варіант долучення до Харківського національного університету ім. Каразіна, то над "формулою" можливого приєднання ХНАДУ ще думають. Як писав KHARKIV Today, у педагогічному університеті можливу оптимізацію називають рейдерським захопленням, а студенти запустили у Facebook флешмоб #saveskovorodauniversity — у постах з таким хештегом вони висловлюють підтримку незалежності альма матер.
Призначили у "зону ризику"
Відколи ХНАДУ, єдиний університет подібного профілю на Сході України, опинився під загрозою злиття, невідомо. Зараз в університеті навчаються більше студентів, ніж до повномасштабної війни, у національних рейтингах виш займає не нижче 50-х позицій із двохсот-трьохсот, працює з іноземними компаніями щодо участі у майбутньому відновленні України і навчає цьому студентів, фінансових проблем, наскільки це можливо під час воєнного стану, не має, є членом Європейської Асоціації Університетів.
У серпні 2023 року заступник міністра освіти Михайло Винницький уперше озвучив ідею щодо потенційного злиття ХНАДУ ректорові Віктору Богомолову. Прозорих обгрунтувань або документів про причини такого рішення немає і до сьогодні. Але у грудні 2023 року, напередодні свят, заступник міністра повернувся до цієї розмови уже у Харкові. На нарадах із ректорами харківських університетів обговорювали їхні перспективи. Фраза про безумовне об'єдання ХНАДУ не звучала, але варіації проговорили. Це приєднання до Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова або до НТУ "ХПІ".
"Міністерство як розпорядник бюджетних коштів має право це робити. Але, як колектив, ми не погоджуємося з таким рішенням і просимо скорегувати підхід. Бо є приклади не дуже успішного об'єднання університетів у Харкові. Можливо, треба визначитися з черговістю вишів, що можуть опинитися у зоні ризику і пояснити, чому це відбувається. Наприклад, перша черга, друга і виші, стратегічно важливі для держави, які не можна втратити", — розповів KHARKIV Today ректор Віктор Богомолов.
Наприкінці 2023 року в університеті навчалися 7400 студентів, хоча "пороговим" для злиття вишів МОН називав цифру 6000-6500 студентів. У той же час в Україні багато університетів, де не більше 2500 здобувачів освіти.
"За цим показником майже у половині ЗВО України навчаються до 4000–4500 здобувачів. Саме за цим показником ми взагалі не останні. ХНАДУ входить до 35–40 % найкращих ЗВО. Незначний ступінь ризику у ХНАДУ і за господарською діяльністю (фінанси, і самозабезпечення і т. ін.). Якщо розглядати розрахунок ступеня ризику провадження господарської діяльності, то за офіційними даними ХНАДУ входить до 26 % найсильніших ЗВО у цьому рейтингу. Це за критеріями, визначеними Постановою Кабінету Міністрів, незначний ступінь ризику. За кількістю патентів інтелектуальної власності у 2023 році ми посідаємо друге місце в Україні. У загальних рейтингах закладів вищої освіти ми не опускаємося нижче рівня 25–30% кращих ЗВО України. Навіщо тоді взагалі починати процес об’єднання нашого закладу?" — говорить ректор.
Вчена рада ХНАДУ проголосувала проти того, аби "розчинятися" у будь-якому іншому ЗВО, 18 січня відбудеться конференція трудового колективу. Скоріше за все, рішення не буде відрізнятися від попереднього, бо ніхто із викладачів не розуміє причин і наслідків об’єдання. На жаль, у Харкові уже є приклади укрупнення, коли один університет буквально "розчинився" в іншому.
"Хто відновлюватиме Україну?"
Перша проректорка ХНАДУ Анжеліка Батракова вважає, що оптимізація мережі закладів вищої освіти в Україні необхідна, але для її реалізації потрібні зміни у законодавчій базі. Це дозволить врахувати інтереси та зберегти унікальність кожного закладу вищої освіти. Також необхідне прозоре ранжування, що дисциплінувало би усі виші і зробило прозорим призначення до "зон ризику". Бо критеріїв, за якими там опинився автодорожній, ніхто не знає.
"Потрібна законодавча база, аби зберегти автономію університетів, яким пропонують об’єднатися. Для реалізації процедури об’єднання університетів потрібні аудит усієї мережі ЗВО, критерії об’єднання, план оптимізації мережі на державному рівні, що враховує потреби галузей економіки, та, як мінімум, потрібні прогнозні оцінки наслідків оптимізації. Впевнена, що навіть сьогодні, в умовах найважчої війни, обсяги фінансування освіти мають бути обмеженням на вирішення оптимізаційного завдання створення нової мережі ЗВО України, але не виступати як головний критерій. Адже державне замовлення на фахівців стратегічно важливих галузей (якою, безумовно, є транспортне будівництво) – це інвестиції в економічну та соціальну безпеку держави. Якщо знищити такий університет, то хто буде відбудовувати Україну після закінчення війни? Чи не потрібні нам мости і дороги? Та й зараз війна – це багато в чому транспортна логістика, рокадні шляхи (це залізничні, шосейні або ґрунтові дороги у прифронтовій смузі, що проходять паралельно лінії фронту – Авт.). Це все наші фахівці. Інженерний склад організацій, що підпорядковані Державному агентству відбудови та розвитку інфраструктури України, на 40–50% випускники нашого університету", — каже проректорка.
В Україні є тільки два профільних виші автомобільно-дорожнього спрямування: ХНАДУ та Національний транспортний університет.
ХНАДУ – один із трьох вишів України, залучених до українсько-американського інфраструктурного проєкту відбудови України (Rebuilding Ukraine). На базі харківського університету створено центр підготовки фахівців дорожньої галузі, закордонні партнери передають університету вартісне геодезичне обладнання, дорожньо-будівельні машини, на яких будуть навчати студентів, аби у подальшому відбудовувати мости й магістралі.
"У мене просте запитання – чи потрібні такі фахівці Україні? Наші партнери із США, наприклад, розуміють цінність ХНАДУ для майбутнього повоєнного відновлення. А ми?" – говорить Анжеліка Батракова.
Схоже на знищення
У Службі відновлення та розвитку інфраструктури Харківщини (колишня Служба автодоріг) намагаються зупинити знищення ХНАДУ. Керівник Служби, Андрій Алексєєв, — випускник автомобільно-дорожнього. Його непокоять наміри Міністерства освіти про укрупнення альма-матер, адже є непоодинокі приклади знищення вишів, зокрема у Харкові.
"ХНАДУ - це не тільки дороги, мости, автомобілі. Це АТП, логістика, перевезення, механіки - повний комплекс автодорожніх робіт. Ми втратимо людей, які зможуть працювати на заводах, які зможуть розрахувати пасажиропоток, кількість транспорту. Ми уже втратили Університет будівництва та архітектури як стовп інституційної пам'яті інженерії. Так, ми його втратили, треба визнати, до побачення. ХНАДУ - це ще один шматок інституційної пам'яті. Не в образу Києву, харків'яни з дипломом автодорожнього завжди "вигравали". Причин для об'єднання немає. От їх просто немає. Це виглядає як знищення. Зараз люди, задіяні у роботі автотранспортних підприємств, логістиці у Харківській, Полтавській, Сумській областях — у переважній більшості представники інженерних професій, випускники ХНАДУ. Де ми візьмемо після війни спеціалістів для машинобудівних заводів? Як станемо будувати дороги і мости, заводи? Це все ХНАДУ", — сказав KHARKIV Today Андрій Алєксєєв.
Він намагається зупинити процес об'єднання рідного вишу, пояснює фатальні наслідки можливого злиття у Києві.
Звідки народилася ідея про "розчинення" Харківського автодорожнього університету в іншому виші, наразі невідомо. Але різкі кроки у напрямку скорочення харківських вишів поки що видаються такими, що спрямовані на позбавлення міста статусу столиці студентів. Харків може перестати бути освітнім центром, але яким він стане?
