Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

"Лікар Айболить" прифронтової зони. Як ветеринар з Барвінкового рятує людей та тварин

Фото: Володимир Яковенко/Facebook
Володимир Яковенко взяв під опіку усіх покинутих котів та собак у місті.

Коли на початку квітня росіяни окупували Ізюм, люди почали тікати з сусіднього Барвінкового. Дехто залишав своїх домашніх улюбленців. Так під опікою місцевого ветеринара опинилися сотні котів та собак. Потім Володимир Яковенко почав дбати і про людей. Зараз у Барвінковому він — і зоомагазин, і аптека, і пошта, і продовольча крамниця.

Володимир Яковенко понад 15 років працював ветеринаром, але війна змусила його вдягнути каску та бронежилет та стати на захист місцевих котів, собак, а згодом — і людей, які опинилися у прифронтовому місті без ліків та необхідних речей. 

Порятунок хвостатого героя

31 березня голова Барвінківської міськради звернувся до місцевих жителів та попросив їх поїхати з міста. Росіяни от-от мали повністю захопити Ізюм та рухатися далі на південь. По дорозі на Донбас рощзташоване Барвінкове. Почалася евакуація, і невдовзі у восьмитисячному місті залишилось ледве півтори тисячі мешканців. Багато хто збирався у паніці і кинув напризволяще домашніх улюбленців — котів та собак. Магазини позачинялися, годувати тварин було нічим, і вони голодні вешталися містом. 

коти
У Барвінковому зараз більше 200 бездомних котів. Фото: Володимир Яковенко/Facebook

У Володимира Яковенка були деякі запаси сухого корму, тому він почав підгодовувати хвостатих безхатьків. Серед них траплялися і породисті тварини, але в основному то були звичайні дворові коти та собаки. Деяких песиків лишили прив'язаними коло будок надворі, тож довелося їх звільняти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В очікуванні наступу. Як живе прифронтове Барвінкове

"У мене в місті є кілька точок, куди ми регулярно привозимо корм, тому собаки та коти вже звикли, що я туди приїжджаю, і приходять в один і той же час", — розповідає Володимир KHARKIV Today.

Зараз під його наглядом — більше 200 бездомних котів та більше сотні собак. Це не лише барвінківські тварини, а й ті, що потікали з навколишніх сел, де йдуть повномасштабні бойові дії. Для них потрібно приблизно 50 кг корму на день. Коли Володимир Яковенко вичерпав свої запаси, довелося відкривати рахунок та просити про допомогу небайдужих до тварин людей та зоозахисні організації. 

ветеринар
Біля фронту навіть ветеринари носять бронежилети. Фото: Володимир Яковенко/Facebook

Ризик померти з голоду для барвінківських котів та собак минув, проте чи не кожного дня хтось із них отримує осколкові поранення — місто перебуває під постійними обстрілами. Також від гучних звуків у тварин часто зупиняється серце. Володимирові Яковенку доводиться не лише годувати, а й лікувати цих тварин війни. Одного разу він оперував героїчного молодого песика, який своїм тілом закрив малого господаря від осколків.

"Росіяни накрили "Градами" село Червона поляна, хлопчик сховався від них у сараї разом з вівчаркою. Один снаряд потрапив у двір та розірвався, але через те, що хлопчик обіймав песика, його майже не заділо — усі снаряди полетіли в собаку", — розповів ветеринар.

Після операції пес одужав. Сім'ю хлопчика евакуювали в інше село, але собаку вони забрати не змогли — його довелося лишити новим господарям.

В аптеку за 60 кілометрів

Володимир Яковенко змушений дбати не лише про собак, а й про людей, які залишились у Барвінковому. Якщо навесні їх було ледве півтори тисячі, то зараз уже — більше трьох тисяч.

"Люди повертаються, бо там, де вони були, їм уже немає за які гроші орендувати житло", — пояснює волонтер. 

Більшість із них — люди похилого віку, яким постійно необхідні ліки. З ліками в місті біда, бо купити їх ніде, усі аптеки від початку війни зачинилися. До найближчої треба їхати в Лозову за 64 кілометри або ще далі — у Павлоград. Для таких поїздок потрібен бензин, якого в місті теж не купиш. Громадського транспорту тут немає, іноді курсує електричка до Лозової, та не всі старенькі можуть подужати таку поїздку. Знову виручає Володимир, який привезе не тільки ліки, а й харчі та товари особистої гігієни.

плитка
Найбільше барвінківці потребують електроплиток. Фото: Володимир Яковенко/Facebook

"У нас продуктові працюють, але не кожен може там собі купити все, що необхідно. Ціни в нас вищі десь відсотків на 30-50, ніж у сусідній Лозовій, тому пенсії у 2000 гривен мало на що вистачає", — розповідає Володимир Яковенко.

У Барвінковому є ще одна специфічна потреба — електричні плити. Газ у місті перебили ще в перші місяці війни, тому багато хто з містян готує просто неба на вогнищах. Електрика поки що є, тому зараз Володимир зосередився на тому, аби забезпечити пенсіонерів електроплитами. За словами волонтера, були люди, які по кілька місяців не їли гарячих страв, доки він не привіз їм такі плити. Головне — встигнути купити їх усім до зими, бо газу тут найближчим часом точно не буде.

Хто хоче долучитися до допомоги людям та домашнім тваринам у Барвінковому, може перерахувати кошти за такими реквізитами:

  • Ліки для людей – 5168742241787922;
  • Корм для тварин – 4149629382487866;
  • Пальне для автівки – 4441114429710138;
  • Pay Pal для усіх потреб — vetbarv2017@ukr.net

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.