"Хай повернеться з фронту мій тато". Що просять у Святого Миколая діти із Харкова та інших прифронтових територій
"Олені Святого Миколая" знову збираються у путь. З 2015 року команда харківських волонтерів возить подарунки дітям, які живуть у прифронтових регіонах. Починалося все з кількох населених пунктів на Донбасі. Зараз географія проєкту — понад 40 міст, селищ та сіл в Україні.
З початку повномасштабної війни під опіку волонтерів потрапили не лише ті діти, які живуть неподалік зони бойових дій, а й маленькі переселенці. Тому "оленемобіль" їздитиме по всій країні — від Пісків-Радьківських на Ізюмщині до Львова і Тернополя. Але здебільшого це будуть маленькі села Харківської та Херсонської областей — ті місця, де свят найменше.
"Людям потрібно робити подарунки дітям"
Листи "олені" почали збирати ще у жовтні. Для того, щоб Святий Миколай приїхав до дітей, спершу повинні були постаратися дорослі — влаштувати у школі, сільському клубі або в товаристві переселенців захід, на якому діти могли б написати листи до чарівника. Поодинці організатори запити не приймають, адже кожен подарунок вони вручають особисто на святі. Далі вони викладають листи у спеціальній базі, де кожен може приміряти на себе роль різдвяного чарівника. Для цього треба лише зайти в базу, обрати лист, що припав до душі, натиснути на кнопку "Стати чарівником" і зарезервувати за собою подарунок. Далі — придбати одяг, іграшку чи ґаджет та вислати на ту адресу, що буде.
Попередні дев'ять років у "оленів" завжди лишалися нерозібрані листи, таким дітям вони купляли подарунок з тих коштів, які донатили прихильники проєкту на організаційні видатки. Але цьогоріч трапилося диво. Завдяки тому, що про проєкт написав популярний блогер Ігор Лаченков, на каналі якого "Лачен пише" понад 1,5 млн підписників, він став дуже популярним. "Олені" не встигають вносити дитячі листи в базу, як їх моментально розбирають бажаючі зробити подарунок.
"Наші листи цього року — як квитки на "Укрзалізницю": спочатку їх довго немає, а потім їх одразу знову немає, — жартує співзасновниця проєкту Євгенія Левінштейн. — Щось неймовірне відбувається! Так не було раніше. Коли ми тільки відкрили базу, завантажили одразу 1000 листів, а наступного ранку їх було лише 17. Я думала, буде дуже важко, але виявилося, що людям потрібно це — робити подарунки дітям".
300 листів одразу забрали компанії-партнери проєкту. Загалом у базі зараз понад 100 листів, але доступний лише один. Волонтери поступово викладуть ще 1000 дитячих послань, які лишилися, тож тим, хто хоче стати чарівниками та подарувати щось дітям, що постраждали від воєнних дій росіян, треба бути пильним та регулярно заходити на сайт проєкту.
Волонтери кажуть, що за 9 років, що існує проєкт, дитячі бажання не змінилися: усі хочуть переважно іграшки та ґаджети. Але дуже змінилося ставлення дорослих до "дітей війни".
"Я б відзначила більшу включеність суспільства в цю тему. У 2017-2018 році ми хотіли зробити почутими голоси дітей, які живуть поряд з війною. Зараз таке доносити суспільству не треба, всі в курсі", — каже Євгенія Левінштейн.
Хочуть самокат і щоб скінчилася війна
"Олені Святого Миколая" приймають листи від дітей різного віку — у базі є побажання як від немовлят (за них пишуть батьки), так і підлітків. До деяких дітей волонтери їздили багато років у села Донеччини, а тепер зустрічаються з ними у Запоріжжі, Кам'янці-Подільському, Львові та Тернополі.
Цього року серед дітей популярні самокати та роликові ковзани — десятки підопічних проєкту попросили їх у Святого Миколая. Хлопчики нерідко мріють отримати у подарунок іграшкову зброю, дівчата — ляльок та дитячі косметичні набори, у всіх дітей однаково популярні конструктори Lego і м'які іграшки. Просять і щось корисне, зараз це, як правило, навушники та павербанки.
"Це тому, що діти живуть в умовах онлайн-навчання і відключень світла. Ми попросили дітей та батьків поставитися з розумінням і не просити телефони та планшети, бо немає зараз у чарівників такої можливості. Але є виняток, наприклад, п'ятеро дітей у родині і телефон один на всіх. Вони просто фізично не можуть навчатися, тому їм купили планшет. Є дівчинка 13 років, місто Ізюм, у неї повністю зруйнований будинок, все пропало, і ми подаруємо їй планшет, бо дитині треба вчитися", — пояснює принцип вибору подарунків Євгенія.
Листи діти пишуть самі (окрім найменших) та прикрашають малюнками. Часто ці послання вражають: у хлопчиків та дівчаток, які живуть біля лінії фронту, за рік від листа до листа може докорінно змінитися життя.
"Хтось з дітей, хто був минулого року, пише, що за цей рік в них будинок згорів. Такі новини. Хлопчик, що торік отримував телескоп, каже: позавчора прилетіло в їхній будинок. Руки в дитини все ще трусилися", — розповідає волонтерка проєкту та голова ГО "Спільні дії" Олена Глущенко.
Багато хто з дітей не просить подарунків — лише миру та можливості побачити батьків, що служать в ЗСУ, або родичів, які лишилися в окупації.
"Хай повернеться з фронту мій тато, і ми разом повернемося на лівий берег Херсонщини, де зараз знаходяться мої рідні бабусі й дідусі", — пише 7-класник Максим із Каховського району, який зараз живе в Тернополі.
"У мене все є, я хочу, щоб ти подарував воїнам ЗСУ теплі шкарпетки", — просить 7-річний Іванко з Харківщини.
Дітям, які нічого не просять, теж привезуть подарунки, але вже за вибором "чарівника". "Олені" почнуть подорож у День Святого Миколая. Перші свята пройдуть у прифронтових селах Харківської області, далі на черзі — Херсонщина, і вже насамкінець, в останніх числах січня, подарунки приїдуть до переселенців у західні області України.
