Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Загроза євроінтеграції та обшуки без ухвали суду. Харків виходить на протест проти знищення антикорупційної вертикалі

Фото: x.com/liza_kharkiv
Мітинги продовжуються по всій Україні.

У Харкові продовжуються акції протесту проти закону № 12414, який обмежує права антикорупційних органів та розширює повноваження Генпрокуратури. Деякі депутати з Верховної Ради готують звернення до Конституційного Суду з вимогою заборонити закон, а тим часом правозахисники пояснюють, що ці зміни означають для звичайних громадян.

Євроінтеграція під загрозою, прокурори позбавляються процесуальної незалежності, а громадяни — недоторканості житла, в яке відтепер можна приходити з обшуком без судової ухвали (в окремих випадках). За такі фундаментальні зміни 22 липня проголосували депутати Верховної Ради.

Що це за закон?

Законодавчий акт, що так збурив суспільство, має невинну назву: "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану". Спершу про корупцію та антикорупційні органи не йшлося взагалі. Один з авторів законопроєкету, харківський нардеп Олександр Бакумов ("Слуга народу"), так коментував свою ініціативу:

"Цей законопроєкт було спрямовано на те, щоб врегулювати питання, пов’язані з людьми, які зникли безвісти. Щоб прокурор міг передавати справи від одного слідчого підрозділу до іншого. Тобто, щоб досудове розслідування здійснювалось за місцем знаходження близького родича зниклого безвісти, а не, наприклад, десь у Харкові, біля Куп’янська або Краматорська", — розповів Бакумов у коментарі "Слідству.інфо". 

бакумов
Олександр Бакумов не голосував за змінений законопроєкт. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

Правки, що стосуються діяльності Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та їхніх повноважень вніс безпосередньо перед голосуванням 22 липня Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Автор проєкту стверджує, що навіть не бачив їх, тож і не голосував, утримався. 

Втім, більшість його колег законопроєкт підтримала, документ моментально підписав спікер парламенту, у той же день свій підпис поставив і президент, а вже наступного ранку його опублікували на сайті Верховної Ради — такого турборежиму парламент не бачив давно.

ЩО ЗМІНЮЄ ЗАКОН?

Антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура віднині повністю контролюються Генеральним прокурором, отже, особисто Президентом України, оскільки саме він подає кандидатуру на цю посаду.

Генпрокурор має право:

- отримувати доступ до всіх справ НАБУ;

- забрати у НАБУ справу та передати іншому органу, наприклад, поліції;

- закрити справу НАБУ;

- усунути керівника САП з групи прокурорів у справі. 

Фактично, антикорупційні органи потрапляють в повну залежність від Генпрокуратури. Це вже значно погіршило стосунки з європейськими партнерами. Адже і НАБУ, і САП створювалися на вимогу ЄС — це була обов'язкова умова на шляху євроінтеграції України. Реакція Євросоюзу не забарилася: речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє на брифінгу наголосив, що ЄС стурбований обмеженням повноважень САП та НАБУ, а фінансова підтримка України напряму залежатиме від прозорості та демократичного врядування. Грубо кажучи, в ЄС попереджають: без антикорупційних незалежних органів Україні гроші не дадуть.

З обшуком можуть прийти до кожного

Згортання євроінтеграції — далеко не найгірший наслідок прийняття закону, вважають правозахисники. Гірше, що віднині прокуратура отримує небачені повноваження. 

"Жахливий закон, але не через обмеження незалежності антикорупційних органів, а через дозвіл на обшуки без ухвали суду у провадженнях за низкою статей, а також через повернення до прокурорської вертикалі і позбавлення процесуальної незалежності всіх прокурорів", — вважає відомий правозахисник, директор благодійного фонду "Людина і право" Борис Захаров.

У "Харківському антикорупційному центрі" наголошують: відтепер слідчі можуть на власний розсуд обшукати будь-яке житло.

прокуратура
Генеральна прокуратура отримує надзвичайні повноваження. Ілюстративне фото

"Із сьогоднішнього ранку до кожного українця можуть прийти з обшуком без постанови слідчого судді. Підставою для обшуку може бути думка слідчого про те, що ви маєте докази по будь-якому кримінальному провадженню, навіть не пов'язаному з вами. Наприклад, ви могли бути свідком ДТП, яка сталася два роки тому та зберігаєте відео на телефоні — цього достатньо для обшуку житла", — пояснив KHARKIV Today юрист "Харківського антикорупційного центру" Володимир Рисенко.

Крім того, Генпрокурор фактично може поставити хрест на будь-якому розслідуванні, передавши справу до іншого органу. На практиці це робить неможливим розслідування будь-яких справ щодо високопосадовців: на стадії вручення підозри або передачі матеріалів в суд генеральний прокурор може визначити інший орган слідства та передати справу туди, де її розслідуватимуть спочатку або ж і зовсім закриють.

Що робити?

Група депутатів Верховної Ради, яка протестувала проти законопроєкту №12414, збирається оскаржувати його в Конституційному суді. 

"Вже такі прецеденти, коли відміняли закон через порушення — тут як раз влада прям максимально брудно вела його через зал, тож є багато матеріалу. Далі почнемо збір 45 підписів. Не думаю що буде легко, але будемо робити так, щоб кожного, хто відмовиться підписати — ви знали) Хоча суд це довго, але варіант дуже надійний", — повідомив народний депутат Ярослав Железняк

Крім того, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який скасовує усі вчорашні зміни — "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про прокуратуру” щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення". Але шансів зібрати голоси під ним, і навіть 45 підписів під зверненням до Конституційного суду вкрай малі — Рада пішла на канікули на чотири тижні.

Тим часом громадськість відреагувала дуже швидко. Увечері 22 липня Україною прокотилася хвиля протестів. Найбільший був поблизу Театру Франка у Києві, де зібралися тисячі громадян. Також акції були у Львові, Дніпрі, а також у Харкові. 

ліза

Харківські протестувальники зібралися біля міськради на площі Конституції. Їх було менше 10, але автомобілі, що проїздили повз, підтримували протестувальників сигналами. У руках мітингарі тримали плакати: "Сьогодні Верховна Рада проголосувала за знищення антикорупційної системи" та "Зєля, все фігня, давай по новой" — остання фраза є пародією на відомий вислів Геннадія Кернеса із передвиборчого відео Михайла Добкіна 2006 року.

В Офісі президента ніяк не відреагували на вчорашні вимоги суспільства, тому мітинги продовжаться по всій країні. 23 липня харків'яни теж збираються на протест. Цього разу він розпочнеться о 18:00 біля Палацу дитячої та юнацької творчості у саду Шевченка.

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.