"Харків на чемоданах", "мобілізація пенсіонерів" та інші російські фейки
Росіяни активізувалися на інформаційному фронті. У соцмережах, закритих чатах та навіть у транспорті активно розганяються чутки про те, що найближчими днями армія РФ спробує захопити Харків.
Ворог вкотре намагається зробити соціальні мережі зброєю проти Харкова. В анонімних Телеграм-каналах за останній тиждень з'явилось безліч повідомлень про те, що місто скоро перейде під контроль росіян. Іноді автори повідомлень посилаються на якісь нібито власні джерела в органах влади, в інших випадках перекручують на свій лад заяви офіційних осіб.
Ремонт і тренінг як ознаки зради
Російська пропаганда не припиняє атаки на мізки українців ще від початку війни у 2014 році. Всі добре пам'ятають і "мальчика в трусіках", і різноманітні заяви на кшталт "Харьков — русский город". Ця робота активізувалася перед початком повномасштабного вторгнення, але останніми днями фабрики фейків почали працювати активніше.
Після того, як росіянам вдалося отримати кілька тактичних перемог, захопивши Авдіївку та навколишні села, вони почали активно просувати наратив про те, що і Куп'янськ от-от впаде, а за ним і Харків. Використовують для цього як звичайні анонімні повідомлення, що розганяються чатами, так і справжні новини, але перекручені до невпізнаваності. Наприклад, повідомлення про те, що у Харківському районі відремонтують дорогу біля Коротича, деякі російські ЗМІ та пропагандисти подають ось в такому вигляді:
Людина, що живе в Харкові та читає новини, одразу зрозуміє, що це повідомлення виготовили в Росії, де зовсім не розбираються в наших реаліях, адже ремонт доріг державного значення жодним чином не залежить від міського голови Харкова і харківського бюджету — цим займається регіональна Служба відновлення та розвитку інфраструктури. Але повідомлення отримало широке поширення, тож мер міста навіть змушений був його коментувати.
"Всім давно відомо, що в росії існують дві великі проблеми: дурні та дороги… 😁 І найгірше стає, коли перші починають замислюватись над другими", — написав Ігор Терехов у соцмережах.
Ще одне повідомлення, що активно поширюють в російських пабліках — мобілізація пенсіонерів у Харкові. Для цього пропагандисти взяли справжнє фото, на якому дійсно є і військові, і цивільні, але забули уточнити, що це світлина із занять, які проводили інструктори 113-ї бригади ТРО для керівників навчальних закладів.
Іноді приводом для пропагандистських гасел стають вирвані з контексту фрази українських політиків, наприклад, військовослужбовця Масі Найєма — про імовірну втрату державності Україною вже в травні, за умови, що провалиться мобілізація, чи заяву народної депутатки Олександри Устінової німецькій газеті про можливість втрати Харкова без західної військової допомоги.
"Народна депутатка Устінова сказала, що росіяни можуть піти на Київ і Харків і колись їх, можливо, захопити. Очевидно, вона збиралася просто полякати німців, але ця цитата повернулася в Україну, слово "може" прибрали, слово "колись" прибрали, і народ почав очікувати, що прямо завтра буде кінець світу. Наганяють паніку в анонімних телеграм-каналах", — пояснила KHARKIV Today механізм перетворення інформації на пропагандистські повідомлення голова правління Інформаційного центру "Майдан Моніторинг" Наталія Зубар, яка майже 10 років проводить тренінги з інформаційної безпеки.
Частіше провокаційні повідомлення поширюють в соцмережах, але останнім часом провокатори з'являються і в транспорті. На одного з них нещодавно натрапила в метро волонтерка та працівниця Літмузею Ольга Різниченко.
"Вчора у вагоні метро чоловік у смугастій шапочці, з червоним носом, золотим зубом і лампасами на треніках адідас задвигав сусідам, як було "харашо, када проспект називався масковским і він учився в орденоносному красной і якихось ще звьозд воєнном училищі і ковбаса була по 2.20. І що СССР, Ленін, Сталін абеспечивали дружбу народов. І ми з масквічами — адін народ. І нада помирицца. Фсе усталі. Хватить разрушений. Какая разніца грівна ілі рубль", — розповіла Ольга.
На думку жінки, це не звичайний міський божевільний, адже він говорив складними заготовленими фразами, і на зауваження жінки зреагував впевнено і нічого не боявся.
"Чоловік звертався до людей з такими промосковськими меседжами, і це виглядало так, ніби людина провокує пасажирів свідомо. Він звертався конкретно до людини, людина відверталася, тоді він починав говорити до інших людей. До таких прийомів я звикла ще з 1989 року, коли ми виходили на площу читали вірші Шевченка, до нас підсилали таких бомжуватих типів, які щось кричали, переривали, могли навіть зімітувати припадок. Під час Революції Гідності я таких жіночок зустрічала в транспорті, які говорили ніби між собою, але демонстративно голосно", — пояснила волонтерка.
Того разу полеміки в метро не вийшло — пасажири ніяк не відреагували на агітацію. Але подібні випадки можуть почастішати.
Синдром річниці
Те, що повідомлення про скору здачу Харкова активно поширюють саме зараз — не випадковість. Це так званий "синдром річниці", щось схоже відбувалося і рік тому, напередодні та одразу після 24 лютого.
"На першу річницю вторгнення було таке саме: на Харків іде до 200 тисяч солдат, зосереджених в Білгородській області. Подібні чутки розповсюджувалися і в Сумській та Чернігівській областях. Вплив пропаганди до якихось дат підвищується, бо люди мають циклічне мислення і на певні дати очікують якихось російських нападів", — зауважила Наталія Зубар.
Для того, аби точно оцінити вплив пропаганди на настрої харків'ян, потрібно проводити соціологічне дослідження, каже експертка, але, за її спостереженнями, зараз люди сприймають подібні повідомлення вже не так тривожно, як на початку повномасштабного вторгнення.
"Паніка поширюється гірше, хоча ресурси в це ворог вкладає не менше. Люди не тікають масово, менше переказують одне одному якісь тривожні повідомлення. Якщо раз, два три покричали "Вовки, вовки!", а вовки не прийшли, люди починають менше на це реагувати", — пояснює Наталія.
Щоб менше тривожитись, вона радить не читати Телеграм-канали і більше бувати на свіжому повітрі, займатися фізичною роботою.
Гарною протиотрутою проти подібних вкидів могла б бути більша інформаційна відкритість представників влади — вважає волонтерка Ольга Різниченко. Вона теж помітила поширення тривожних настроїв серед своїх знайомих, але їх причини вважає об'єктивними і зумовленими якраз відсутністю достовірної інформації про те, як саме захищений Харків.
"Треба пояснювати людям, чи ми маємо фортифікації, чи ми маємо укріплення, влада говорить, що все є — але де вони? Коли під моїм рідним Мелітополем орки зробили підземні укріплення, про це знали всі, це було видно", — каже Ольга.
Дійсно, про підземні міста для окупантів в Запорізькій області російські пропагандисти зняли чимало сюжетів. Щодо укріплення Харківської області, то їх не показують — можливо, через побоювання якихось провокацій з боку ворога, адже коригувальників вогню в області, на жаль, ще достатньо. Але зі слів начальника пресслужби Оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" Іллі Євлаша, на Куп'янському напрямку закопалися міцно.
"Є потужне мінування як протипіхотними мінами, так і протитанковими мінами. Тобто там багато інженерних загороджень з облаштуванням опорних пунктів та встановленням важких бетонних оборонних споруд. Наше завдання в умовах снарядного дефіциту — закріпитися й зайняти максимально потужні рубежі та завдавати противнику непоправних втрат", — сказав Євлаш в ефірі "Еспресо".
За його ж словами, з півночі Харкову теж поки нічого не загрожує, оскільки для захоплення такого великого міста потрібно створити потужне військове угруповання в Бєлгородській області — поки що там нічого такого немає. Про це каже і голова ХОВА Олег Синєгубов:
"Зараз жодних штурмових підрозділів, які б росіяни використовували саме для наступу на нашу територію, не виявили. Проте, це не означає, що ситуація не зміниться завтра або через день".
