Будянський фаянсовий завод підірвали. Для чого? (відео)

Опівдні другого листопада у селищі Буди підірвали будівлю заводу, де на початку минулого століття виготовляли посуд для імператорського столу. Раніше у цьому корпусі було три цехи та працювало понад дві тисячі людей.

Шестиповерхову будівлю підривали сплановано, за рішенням дніпровської фірми, якій вона належала. Знесення мало відбутися ще першого листопада, але у понеділок щось пішло не так. У Південноміській ОТГ, до складу якої зараз входять Буди, знали про плани власника. Тепер тут матимуть змогу вільно розпоряджатися землею.

Земля належить громаді. Рішення про ліквідацію цього об'єкта було прийнято власником цього об'єкта, який перепродав його компанії, яка вирішила розібрати його. Власником об'єкта був "Мегабанк". Далі вони будуть розбирати цей об'єкт. І нам здадуть лише чистий, рівний майданчик", — повідомив секретар ОТГ Всеволод Біліченко.

За словами чиновника, площа земельної ділянки, на якій знаходився завод, становить близько 2,5 га. Тепер її зможуть виставити на аукціон як промисловий майданчик та заробляти гроші від оренди до бюджету громади.

Відповіді на запитання, навіщо дніпровська фірма вкладала гроші у знесення будівлі, чиновник не має. Найімовірніше, вони вирішили заробити на продажу будматеріалів та металу, що залишиться від будівлі легендарного заводу.

"Я також не розумію. Але їхні фахівці кажуть, що кількість будівельних матеріалів вторинних... Там дуже багато металобрухту, щебеню. ​​Вони таку інформацію дали, що воно перекриває повністю", — повідомив Біліченко. Він згадав історію 10-річної давнини, коли до Буд приїхала жінка, яка називала себе онуковою племінницею Матвія Кузнєцова, Оксана Сєдих. Вона називала себе єдиною спадкоємицею і казала, що завод належить лише їй і обіцяла йти до суду. Але нічого подібного не сталося.

Під час контрольованого вибуху було знищено будівлю, у якій знаходилося три цехи — масозаготівельний, ливарний і формувальний.

Будянський фаянсовий закрився 2006 року. На підприємстві працював кожен четвертий мешканець селища Буди. Тоді "Медиапорт" писав: "право розпоряджатися боргами фірма викупила у кількох банків, у яких завод брав кредити. Тепер саме "Фоліо-Друк", як найбільший власник, може вирішувати — проводити санацію або ліквідувати завод. Незважаючи на думку інших: податківців та Пенсійного фонду — цього тижня рішення було ухвалено: ліквідувати".

Наразі чиновники запрошують у музей фаянсового заводу.

У 1867 році промисловець Михайло Кузнєцов взяв в оренду фаянсову фабрику купця Нікітіна у селі Байрак Харківської губернії, але її розташування виявилося невдалим, у 1886 році Кузнєцов  переніс фаянсову фабрику з села Байрак до села Буди, де тоді проживало 1000 чоловік і через яке у 1870 році було прокладено залізничну гілку Мерефа — Люботин. 

У 1887 році розпочала роботу "Ново-Харківська фабрика М. С. Кузнєцова у селі Буди", яка стала основним підприємством села — на ньому працював кожен четвертий житель. У перші роки роботи завод виробляв напівфаянс. З 1892 року на заводі почали виготовляти вироби з фаянсу. У 1894 році було освоєно виробництво виробів з порцеляни. 1902 року Кузнєцов отримав звання "Постачальник Двору Його Імператорської Величності". 1913 року завод випустив близько 11 мільйонів фаянсових виробів. Після революції 1917 року завод був націоналізований.

Відео: Костянтин Кирьянов.