Харківські переселенці врятували з-під обстрілів 17 коней
Власниця стайні "Щаслива підкова" харків’янка Анна Шульга відродила свою кінно-спортивну школу в селі Троянів поблизу Житомира.
До початку повномасштабного вторгнення у Харкові в Анни була дитяча кінно-спортивна школа, в якій тримали майже два десятка коней. 15 років жінка займалася іпотерапією і готувала професійних вершників, — йдеться в репортажі Суспільного.
"Ми сиділи 21 день у Харкові, — розповідає Анна Шульга. — У коней закінчувалася їжа, але мій чоловік пробував виїжджати та потроху привозити сіно. Те сіно, яке ми заготовляли, на той час залишалося на окупованій території і ми не мали можливості його привезти. Але не це стало головним. А головним стало те, що десь у ста метрах від нас влучили у п'ятиповерхівку. І це вже стало таким знаком. І я кажу : "Настав час їхати". Бо другий снаряд впав десь у кінці території стайні, де коні гуляли, але не розірвався. То спочатку першу партію коней та дітей ми привезли у Дніпропетровську область. Потім чоловік повернувся і забрав другу партію в Полтавську область".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харківські переселенці. Скільки їх розкидано по Україні
Першого жовтня родина з кіньми оселилася у селі Троянів на Житомирщині. Оскільки всі 17 коней було важко утримувати, потроху почали продавати і дарувати учням. В Троянів родина привезла 10 коней. Серед них і пенсіонери, яким понад 20 років, і п’ятирічна кобила.
Навчання Анна проводить в окремому манежі. Тренує і дітей, і дорослих, а навесні планує організувати прогулянки територією.
В родини була можливість виїхати за кордон, але вони вирішили залишитися в Україні.
"Мій чоловік – багатодітний батько. Тому також виїзний, але — це наша улюблена фраза: "Напевно, ми чи патріоти, чи ідіоти". Я вважаю, якщо ми народилися в Україні, то це наша земля і нам є тут що робити. Є діти і дорослі, яким ми потрібні. І тому ми лишилися тут. Нехай ми змінилися територіально, але наші двері відкриті для усіх. З якої області вони б не були. Це наша така місія – лишатися тут і допомагати один одному завдяки коням", — каже Анна Шульга.
