Тиждень зі смаком. Заява Зеленського про окупацію Харкова, візит віце-прем’єрки і резонансні справи в судах

Заява Зеленського про ризики окупації Харкова і бурхлива реакція на неї

Заява Президента Володимира Зеленського про загрозу російської окупації Харкова спровокувала потужну інформаційну хвилю і стала топ-темою наприкінці тижня. Її наперебій коментували українські політики, аналітики і журналісти, активно обговорювали громадяни, їй присвячували ток-шоу найрейтинговіші телеканали.

Скоріше за все, численні коментатори у соцмережах і телеефірах ділилися своїми думками не щодо змісту того самого інтерв’ю у The Washington Post, а переказами тієї самої фрази про можливість окупації Харкова як міста, у якому "історично мешкають люди, що мали родинні зв’язки з Росією". Текст призначався насамперед  для американського читача, якому треба детальніше пояснювати деякі очевидні для українців речі. Саме тому там міг з’явитися пасаж про "Харків, що перебуває під контролем українського уряду".

Загалом це все не дуже суттєво. Президент України в інтерв’ю впливовому американському виданню описав ймовірний сценарій окупації Харкова під приводом "захисту російськомовного населення". Адже саме цю карту активно розігрував Кремль під час "російської весни" 2014 року.

Слова глави держави і верховного головнокомандувача та її інтерпретації в українських ЗМІ і соцмережах дещо дисонували з відеозверненням, яке він записав 19 січня, після зустрічі із держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

У зверненні Зеленський закликав українців не панікувати, а ЗМІ – не розкручувати паніку на тлі російської загрози. Головний меседж заяви президента полягав у тому, що російська загроза за останні вісім років нікуди не поділася і держава-агресор навмисно намагається посіяти паніку в Україні.

Але так вийшло, що його наступна заява стала потужним інформаційним приводом, який спокою українцям (і харків’янам особливо) точно не додав. Опоненти Зеленського загадали йому і про "шашлики на травневі", і про "лінію розмежування в головах".

Заспокоїти мешканців Харкова спробував мер міста Ігор Терехов.

"Поки я харківський міський голова, ми нікому не дамо захопити Харків — ніякій Росії…  Харків залишиться спокійним містом, нехай росіяни не розтуляють рота", – заявив міський голова у коментарі журналістам Суспільного у п’ятницю.

Згодом  на сторінці Терехова у Facebook з’явився допис із запевненнями, що Харків залишиться мирним українським містом. Адже на його захист за потреби "встануть не лише харків’яни, а й усі українці". За словами мера, усі сили й засоби для того, щоб відстояти Харків, наявні. І тому "приводів для занепокоєння немає".

Міська влада явно не зацікавлена в тому, щоб Харків охопили панічні настрої та істерія. Саме на це були націлені ключові меседжі заяв Терехова: панікувати не варто, Харків є кому захищати, влада робить все необхідне для безпеки харків’ян.

Ближче до вечора у Facebook висловився Арсен Аваков. Колишній очільник МВС і ексголова Харківської ОДА запевнив, що харків’яни не приймуть "русскій мір", і у загарбників "земля горітиме під ногами". Згодом він повторив ті самі тези на ефірі в Савіка Шустера і закликав президента Зеленського говорити з українцями "по-дорослому", а також запропонував владі забути про чвари з опозицією заради захисту держави. Його підтримали й інші гості студії, зокрема Андрій Білецький, Арсеній Яценюк і Петро Порошенко.

Згодом в Офісі Президента пояснили, що спілкуючись з американськими журналістами, Володимир Зеленський мав на увазі гіпотетичний сценарій дій Росії в разі розгортання широкомасштабної агресії, і дозволяти Путіну окупувати Харків ніхто не збирається. Але ця заява залишилися майже непоміченою на тлі резонансу, спричиненого публікацією в The Washington Post.

Звичайно ж, у політичних колах розуміють, що великої невідповідності між нібито взаємовиключними заявами Зеленського немає. Просто їхніми адресатами були різні цільові аудиторії: владі потрібно одночасно мінімізувати ризики внутрішньої дестабілізації в Україні, заспокоївши населення, і добитися максимальної підтримки західних партнерів, нагадавши їм про загрози для світової безпеки, які генерує РФ.

Тим часом діяльність із дестабілізації ситуації в регіоні триває: у понеділок було знову анонімно "заміновано" всі школи Харкова - вже вдруге за джва тижні, а Україна – досі відходить від масштабної кібератаки. Цього тижня про відновлення сервісів відзвітувало Моторне (транспортне) страхове бюро: кілька днів в Україні було неможливо оформити автоцивіліку онлайн, а дані про страхування автівок не відображалися в "Дії".

Візит Верещук і нова радниця голови ОДА

За обговоренням заяв Зеленського дещо в інформаційному полі майже загубився візит до Харкова віце-прем’єрки – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук. Вона затрималася в Харкові, повернувшись з Донбасу, де обговорювала з представниками місцевої влади та бізнесу Стратегію розвитку Донеччини та Луганщини.

Ключовою проблемою, якій було присвячено робочу поїздку Ірини Верещук до Харкова, стало розміщення внутрішньо переміщених осіб. У Харкові та області на обліку перебувають майже 140 тисяч громадян, які залишили домівки на окупованих територіях. Згідно з офіційними даними, лише 12% з них забезпечені житлом. Віце-прем’єрка відвідала модульне містечко та взяла участь у круглому столі в бібліотеці НЮУ імені Ярослава Мудрого. Саме там журналісти "Суспільного" перехопили Ігоря Терехова та записали його коментар про резонансну заяву Президента.

У якості варіанта вирішення проблеми ВПО Верещук заявила про можливість спрямування до бюджету Харкова урядової субвенції на реалізацію міської програми будівництва доступного житла, а також будівництва за кошти державного бюджету гуртожитків і передачу їх у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам.

Голова Харківської ОДА Олег Синєгубов пообіцяв уже в понеділок підписати розпорядження про створення координаційної ради з питань ВПО.

Цього тижня стало відомо, що в голови обладміністрації з’явилася радниця на громадських засадах Віта Ковальська – голова Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА, якою понад рік керував Синєгубов. До того, як очолити департамент, Ковальська три місяці була радницею Синєгубова, тоді ще голови Полтавської ОДА. Ковальська і Синєгубов – випускники Харківського національного університету внутрішніх справ, обоє тривалий час там працювали. Нинішній голова ОДА пройшов шлях від викладача до декана факультету, його радниця – очолювала кафедру адміністративного права та процесу.  Наразі Віту Ковальску називають потенційною заступницею Олега Синєгубова.

Судовий розгляд справ про ДТП на Гагаріна і катастрофу Ан-26

На 19 січня було заплановано підготовче засідання у справі про смертельну ДТП на проспекті Гагаріна за участю 16-річного Миколи Харківського. Але воно не відбулося: спочатку самовідвід взяла суддя Тетяна Янцовська, згодом суддя Олена Сіренко, на яку перерозподілили справу, пішла на лікарняний.

Тому в середу клопотання прокуратури про продовження запобіжного заходу розглядала інша суддя Червонозаводського суду – Ірина Блага. Згідно  з рішенням суду, підлітка мають тримати в СІЗО без права застави ще 60 діб – до 19 березня.

Перейти до розгляду справи по суті суд зможе лише тоді, коли суддя Сіренко знову вийде на роботу. Якщо і вона візьме самовідвід, то справу мають передати до іншого суду, що теж забере певний час.

Засідання, що відбулося в середу, трошки прояснило ситуацію зі стратегією захисту Харківського. Адвокатка Ірина Данилова подала клопотання про проведення засідання в закритому режимі, без присутності журналістів, що висвітлюють процес. Цього разу його відхилили, але, очевидно, що подібне клопотання Данилова підготує і до наступного засідання. У її арсеналі поки що два аргументи: неповноліття підзахисного і наявність в адвокати статусу потерпілої в справі про втручання в її професійну діяльність. Щоправда, другий аргумент суд має право поки що не брати до уваги, адже суддя Блага розпорядилася надати Даниловій охорону.

Микола Харківський не надто намагався допомогти адвокатці в представленні в суді позиції захисту. Вона полягає в тому, що обвинувачений свою вину визнав і жалкує про скоєне. Але кинута в обличчя потерпілим фраза "Бухим менше їздити треба" не дуже вписується в цю концепцію.  Данилова не приховує наміри витиснути максимум з результатів судмедекспертизи, що виявила в організмі загиблого водія 3,65 проміле алкоголю. Щоб досягти такого показника, чоловіку вагою 80 кг  треба випити 900 мл горілки. Але нагадувати суду про це – справа захисника, а не обвинуваченого. Тим більше, що потерпілі та їхні адвокати піддають сумніву результати експертизи в цій частині.

Данилова також озвучила суми претензій, які потерпілі у справі – дочка і син загиблого водія Ігоря Носова – висунули сім’ї Миколи Харківського. Вони подали позови на відшкодування моральної шкоди на 4 мільйони гривень – по 2 мільйони кожному. Інтереси потерпілих у суді представляють адвокати, яких важко було уявити за одним столом: Ігор Черняк і Валентин Рибін.

Черняк – депутат міськради від Блоку Світличної, майданівець і волонтер. Медійну та іншу підтримку в цій справі йому надає ГО "Безпечний Харків". Серед її співзасновників – Юрій Сапронов, Олександр Давтян, Тарас Сітенко, Всеволод Кожемяко, Володимир Скоробогач, Володимир Шумілкін та інші відомі бізнесмени.

Рибін – спеціалізується майже виключно на захисті обвинувачених у тероризмі, диверсіях і державній зраді. Серед його клієнтів – "беркутівці", бразильський бойовик Рафаель Лусваргі, Надія Савченко, а також російські військові Єрофєєв і Александров, на яку її обміняли, адміністраторка ГРУшних Telegram-каналів Вікторія Даскаліца та інші. Що ж зацікавило юриста, який спеціалізується на захисті російських найманців, взятися за справу про ДТП? За словами самого Рибіна, йому запропонував це зробити Михайло Добкін. Уже колишній кандидат у мери Харкова міг би використати цей кейс у передвиборчій кампанії, але наразі це вже неактуально.

У понеділок до іншого харківського суду – Дзержинського – надійшов обвинувальний акт у справі про чугуївську авіакатастрофу, що забрала життя 26 курсантів та офіцерів Харківського національного університету Повітряних сил імені Кожедуба. Наступного дня справу розподілили на суддю Оксану Золотоверху і призначили дату підготовчого засідання. Воно має розпочатися 28 січня об 11:00.

Перед судом постануть колишній командувач Повітряних сил Сергій Дроздов, ексначальника ХНУПС, депутат облради від "Блоку Світличної" Олександра Туринський, колишній командир військової частини А4104 В’ячеслав Глазунов, двоє його заступників і керівник польотів. Офіцерам інкримінують недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, порушення правил польотів та експлуатації літаків. Якщо їхню провину доведуть у суді, військовим загрожує до 15 років позбавлення волі.