Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Тиждень зі смаком. Вибори без "слуг", вихід із "зеленої" зони і пристрасті у вишах

Ілюстрація: Микита Лисенко.

Цієї суботи, 11 вересня, у Харкові офіційно стартувала виборча кампанія. Або ж  позачергові вибори міського голови.

Для більшості харків’ян ця дата нічим особливо і не вирізнятиметься від решти, адже фактично перегони стартували ще на початку року – після невеличкої перерви на формування балансу сил за результатами місцевих виборів осені 2020-го.

Взимку кампанія була переважно віртуальною, навесні в Харкові вже з’явилися палатки з агітаторами й іменні газети потенційних кандидатів. Встигли за цей час відбутися і низка скандалів із підпалами автівок, обливанням зеленкою і величезними ознаками зрежисованості. Формально кандидати мають право офіційно агітувати за себе лише після реєстрації. І витрачати на це кошти виключно з власних виборчих фондів. Але на подібні обмеження українські політики традиційно не звертають уваги, знаходячи можливості робити це без формального порушення законодавства.

6 вересня політрада партії "Слуга народу" затвердила рішення не висувати свого кандидата на посаду харківського міського голови. Голова парламентської фракції "слуг" Давид Арахамія пояснив це рішення відсутністю "сильної кандидатури, яка зможе боротися".

З одного боку, рішення не брати участь у виборах в одному з ключових міст України не додає очок президентській партії. З іншого – у "Слузі народу", очевидно, зробили висновки з минулорічної кампанії і вирішили не повторювати допущених тоді помилок. Кандидат від "Слуги народу" (і чинний на той момент голова ОДА) Олексій Кучер восени 2020-го здобув у перегонах третє місце, поступившись не лише беззаперечному лідеру електоральних симпатій Геннадію Кернесу, котрий випав з кампанії через хворобу, але й Олександру Фельдману, кандидату від "Опозиційної платформи – За життя". Рішення про висунення Кучера ухвалювалося ледь не в останній момент, президентською партією розглядалися й інші кандидатури, які навряд чи змогли б продемонструвати кращий результат.

Голова партії Олександр Корнієнко допустив, що хтось із місцевих депутатів таки піде на вибори самовисуванцем, але це буде виключно  його відповідальність. Очевидно, він мав на увазі Аліну Мустафаєву, яка уже понад півроку активно вкладається в рекламу в соціальних мережах, а 23 серпня оголосила про свій похід на вибори. Відмежувавшись від Мустафаєвої, "Слуга народу" зняла з себе відповідальність за її результат на виборах. Майбутній кандидатці тепер доведеться не використовувати партійну символіку у свої агітації (принаймні, офіційній). 

Від відсутності кандидата від "Слуги народу" виграє, у першу чергу, Ігор Терехов. По-перше досвід минулої кампанії продемонстрував перетік голосів від виборців "слуг" до Геннадія Кернеса: Кучер отримав понад 7%, а "Слуга народу" – 9%, різниця – це переважно голоси за чинного на той момент міського голову. По-друге, свіжі соціологічні заміри зафіксували, що президент Володимир Зеленський і його партія найбільшу підтримку мають серед молоді. На цю електоральну групу активно працює Терехов, про що свідчить не лише слоган його кампанії "Харків – це круто".

Офіційна реєстрація кандидатів розпочнеться 21 вересня і триватиме 10 днів. 30 вересня міська виборча комісія має оприлюднити список зареєстрованих кандидатів. Але він може виявитися не остаточним: до 11 жовтня в них є право відмовитися від участі у виборах. Мінімальна вартість участі у виборах – 288 тисяч гривень. Саме таку суму застави має внести кожен кандидат. Повернуть ці гроші  лише  переможцю, решті – доведеться з ними попрощатися. Сума прив’язана до мінімальної зарплати, саме тому минулого року вона була майже на 60 тисяч менше.

Станом на сьогодні про свої мерські амбіції публічно заявили семеро людей: секретар міськради Ігор Терехов, колишній мер, голова ОДА і народний депутат Михайло Добкін, голова фракції "Європейської Солідарності" в обласній раді Олександр Скорик, лідер харківського осередку "Нацкорпусу" Костянтин Немічев, ексдепутат міськради Дмитро Марінін, а також  Аліна Мустафаєва й Анатолій Родзинський, чинні депутати міськради від "Слуги народу" і "ОПЗЖ" відповідно. Терехова висуватиме "Блок Кернеса –Успішний Харків", Скорика уже висунула "ЄС", решта – підуть на вибори самовисуванцями.

"Блок Світличної" тримає інтригу: минулорічний кандидат в мери від цієї партії Ігор Черняк, який завершив перегони із 3%, цього тижня підтвердив, що не збирається повторювати цей досвід. Але біль-менш відчутний вплив на результати перегонів могло б здійснити лише висування самої Юлії Світличної. Навколо її особи активізували зусилля "білі" і "чорні" піарники, проте сама вона традиційно зберігає мовчання, не демонструючи бажання брати відповідальність за потенційно помилкове рішення.

Напередодні виборів кандидатів, скоріше за все, буде більше, ніж імен, що зараз на слуху. Рік тому балотувалися 15 осіб, половина з яких власної кампанії не вели і нічим харків’янам не запам’яталися. Не виключено, що прізвища когось із них ми знову побачимо в бюлетенях.

Міська виборча комісія зосередилася ні підготовчій роботі: нещодавно було змінено склади окружних комісій, триває підготовка до реєстрації рахунку для внесення грошових застав кандидатами, а також активний пошук спостерігачів.

Скоріше за все, позачергові вибори, так само як і минулорічні, відбуватимуться в умовах "жовтої", "помаранчевої" чи навіть "червоної" зони карантину. Поки що вся країна формально залишається в "зеленій" зоні, але Міністерство охорони здоров’я ініціює посилення протиепідеміологічних заходів через зростання захворюваності на COVID-19. Найскладніша ситуація наразі у трьох західних областях – Волинській, Львівській і Закарпатській. Доволі швидко наближається до "жовтої" зони сусідня Лунганщина. Харківська область не відповідає "зеленим" критеріям  уже за  двома показниками з трьох: рівнем захворюваності і відсотком позитивних результатів тестів на коронавірус.

У міськраді підрахували, що на COVID-19 перехворіли понад 100 тисяч харків’ян, 230 тисяч отримали одну чи дві дози вакцини від коронавіруса. Цього, навіть з урахуванням незареєстрованих випадків захворювання, для досягнення колективного імунітету в півторамільйонному місті явно недостатньо.

Отже, жорсткіші протиепідеміологічні заході в Харкові й області – це лише справа часу. Скоріше за все, питання винесуть на засідання уряду 15 вересня. Але відповідальність за конкретні рішення щодо посилення карантину знову покладуть на місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

У разі потрапляння до "жовтої" зони місцева влада буде змушена перевести на дистанційну освіту школи, де повністю вакцинувалися менше 80% співробітників. Наразі цей рівень у Харкові й області лише перевищує 30%, але є заклади, що необхідного рівня уже досягли або принаймні наблизилися до нього.

Якщо середню освіту турбують переважно питання, пов’язані із вакцинацією і карантином, то в харківські виші лихоманить від інших проблем організаційного та фінансового характеру.

1
Архітектори не хочуть об'єднуватися з міським господарством. Фото: KHARKIV Today.

10 вересня студенти і викладачі Харківського національного університету будівництва та архітектури вийшли на протест проти об’єднання з Харківським національним університетом міського господарства ім. Бекетова. Причина невдоволення проста – ХНУБА і ХНУМГ є давніми конкурентами, обидва виші готують архітекторів. У ХНУБА побоюються, що об’єднання приведе до неминучої "оптимізації" за їхній рахунок, і це вдарить по наявній школі архітектури.

До того ж, це питання із колективом не узгоджували. Більше того, розуміючи неминучість тенденцій, ще у червні вчені ради ХНУБА і Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" домовилися про те, що Архітектурний увійде до складу Політеху на правах окремого інституту. Про це рішення тоді повідомили Міністерству освіти і науки.

Але це не завадило Раді ректорів Харківського регіону ухвалити 3 вересня рішення про об’єднання ХНУМГ і ХНУБА. Очолює Раду ректор Бекетівського університету Володимир Бабаєв. Щоправда, він у голосуванні участі не брав через конфлікт інтересів. Не голосував за це рішення і ректор ХНУБА Димитрій Череднік.

Керівництву Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва не вдалося оскаржити в суді законність створення Державного біотехнологічного університету, під дахом якого об’єднали три харківських сільськогосподарських виші з Державним університетом харчування і торгівлі. Окружний адміністративний суд Києва відмовився розглядати позов, підписаний ректором Докучаєвського університету Олександром Ульянченком. У позові він вказував на незаконність пониження статусу вишу з національного до державного під час реорганізації. Публічно ж – заявляв про спробу рейдерського захоплення землі та іншого майна університету та загрозу масових звільнень. В.о. ректора новоствореного Біотехнологічного університету Руслан Тихонченко ці претензії називає безпідставними.

До речі, Руслан Тихонченко і згаданий вище Олексій Кучер потрапили в поле зору Національного агентства з запобігання корупції. Усе через криптовалюти в деклараціях. Кучер, котрий нині очолює Держану регуляторну службу, задекларував 77, а Тихонченко, який був його заступником в ОДА, - 20 біткоїнів. Обидва декларанти не надали НАЗК адреси своїх криптогаманців чи інших доказів придбання "монет". У діях обох посадовців НАЗК вбачає ознаки декларування недостовірної інформації, про що повідомили НАБУ для реєстрації кримінальних проваджень за ст. 366-1 Кримінального кодексу.

Кримінальна справа, зареєстрована Національним антикорупційним бюро, вартувала Артуру Товмасяну посади голови обласної ради. 19 серпня її очолила Тетяна Єгорова-Луценко, а цього тижня вона підписала своє перше розпорядження про скликання чергової сесії. У порядку денному понад 80 питань, 55 з яких – кадрові і стосуються оголошення конкурсів, звільнення та призначення керівників комунальних підприємств. Крім того, 23 вересня депутати розглянуть чергові зміни до бюджету та обласної програми  соціально-економічного розвитку, питання про присвоєння звання "Почесний громадянин Харківської області", зміни порядку надання матеріальної допомоги громадянам, програм соцзахтисту, використання та збереження спільного майна тощо.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.