Реєстр зрадників України: хто з посадовців Харківської області потрапив до переліку
До реєстру зрадників потрапили поки що 16 голів громад з України, найбільше їх у Харківській області.
Рух "Чесно" оприлюднив перелік голів громад, які за рік повномасштабнї війни перейшли на бік агресора. на даний момент серед фігурантів реєстру 15 голів громад, які отримали підозру в злочинах проти основ національної безпеки України, проти восьми осіб тривають судові засідання, і тільки один із них отримав вирок. Це міський голова Південного на Харківщині Олександр Брюханов.
Нагадаємо, він на початку повномасштабної війни заявив, що не варто чинити опір російським окупантам та відмовився формувати сили спротиву. Прокуратура оголосила йому підозру в державній зраді, згодом слідство перекваліфікувало дії Брюханова як посягання на територіальну цілісність України. Суд затвердив угоду про визнання винуватості з прокурором та звільнив Брюханова від покарання з іспитовим терміном у два роки. Міського голову звільнили з-під варти у залі суду і він хотів повернутися на роботу, але через суспільний тиск написав заяву про звільнення. Обов'язки мера зараз виконує секретар міськради
У переліку зрадників - голова Старосалтівської громади Едуард Коновалов, який не втік після деокупації селища й очікує вироку в СІЗО. За даними слідства, Коновалов одразу після окупації Старого Салтова добровільно перейшов на бік окупантів, забезпечував їх житлом, агітував населення не чинити ворогам опір. Його заарештували 7 травня 2022 року. Справу голови розглядає Київський районний суд Харкова. За словами речника Харківської обласної прокуратури Дмитра Чубенка, обвинувачений свою провину не визнає.
У переліку зрадників - міський голова Куп'янська Геннадій Мацегора. Нагадаємо, 27 лютого 2022 року Куп’янський міський голова запропонував командуванню збройних сил РФ надати підтримку та матеріальне забезпечення окупантам свого міста. Мер забезпечив загарбників транспортом, житлом, пальним та їжею. Пізніше він не "спрацювався" з загарбниками, його ув'язнили і вивезли з міста. Мацегорі заочно оголошена підозра про державну зраду.
Відмовлявся спочатку співпрацювати з росіянами мер окупованого у перший день широкомасштабної війни мер Вовчанська Анатолій Степанець. Але у червні 2022 прокуратура Харківської області оголосила підозру в державній зраді Степанцю, адже 3 червня в тимчасово окупованому Куп’янську він разом з іншими вісьмома особами брав участь у створенні незаконної "тимчасової цивільної адміністрації Харківської області".
У переліку зрадників є голова Балаклійської громади Іван Столбовий. Нагадаємо, жодних публічних заяв одразу після окупації голова громади не робив, а інформація про факти колабораціонізму мера з’явилася лише 28 березня. На оприлюдненому відео Іван Столбовий розповів мешканцям про домовленості з російськими військовими щодо роздачі гуманітарної допомоги і про те, що "Україна вже нічим не допомагає". У квітні 2022 року Столбовий разом із родиною виїхав до Росії, 22 квітня йому заочно було оголошено про підозру за фактом державної зради та колаборціонізму.
Не згаданий у переліку голів-зрадників "ЧЕСНО" голова Чкаловської громади Віктор Соловйов. У тимчасово окупованій громаді Соловйов 6 травня 2022 року заявив про "призупинення своїх повноважень", відмовившись на вимогу окупантів замінювати прапор над селищною радою. Але пізніше Соловйов погодився стати так званим окупаційним "старостою" Чкаловського і пізнеше втік у Росію. Прокуратура заочно оголосила йому підозру в колабораційній діяльності.
Кримінальний кодекс України (ККУ) у статті 111 визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Державна зрада може мати такі форми: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Державна зрада карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років із можливою конфіскацією майна.
"Якщо державна зрада скоєна в період дії правового режиму воєнного стану, то покарання стає суворішим. Людині загрожує від 15 років позбавлення волі аж до довічного ув'язнення з обов'язковою конфіскацією майна", — каже юридичний радник ОПОРИ Павло Романюк.
