Рік, що минає, не назвеш легким і приємним. Коронавірус і карантин змінили на гірше життя мільйонів людей в усьому світі, і харків'яни не стали винятком. Але напередодні Нового року завжди хочеться думати про хороше. Тому ми постаралися знайти проблиск надії на краще навіть в цьому ненависному 2020-у.

Рік, що минає, був роком несподіванок і втрат. Багато що трапилося вперше в новітній історії Харкова. Перший раз зупинився метрополітен, ніколи раніше до 2020-го року не закривалися на карантин стільки підприємств, шкіл і університетів, в лікарнях не було дефіциту місць, ніколи раніше обраний міський голова не вмирав одразу після виборів. Проте, життя йшло своєю чергою: епідемія змусила чиновників звернути, нарешті, увагу на лікарні, в місті ремонтувалися парки і відкривалися нові фонтани, пройшли чесні вибори до місцевих рад.

Коронавірус. Волонтери знову рятують Харків  

У січні 2020- го ще нічого, як то кажуть, не віщувало біди. Журналісти писали і знімали про аварії, концерти, подорожчання холодної води і про мінливу погоду. Десь почали з'являтися перші повідомлення про невідомий китайський грип. Уже в лютому країну накрила хвиля паніки. Свого апогею вона досягла 20 лютого, коли в аеропорту "Харків" сів літак з Уханя з евакуйованими українцями. Все, що відбувалося далі, залишиться в історії як національна ганьба. Бідних пасажирів, немов злочинців, під конвоєм вивезли до санаторію "Нові Санжари" на ізоляцію, по шляху їх автобуси закидали камінням провокатори і місцеві жителі. З телевізійної страшилки коронавірус перетворився на частину української реальності.

До Харкова хвороба прийшла в березні. Все почалося з віп-персон. Першими захворіли заступник голови облради Володимир Скоробогач і його дружина, але в харківську статистику вони не увійшли, тому що заразилися на гірськолижному курорті у Франції, а лікувалися в Києві. Справжнім нульовим пацієнтом став якийсь молодий чоловік, який теж недавно повернувся з Франції. Хвороба протікала в легкій формі, він лікувався вдома. Цим таємничим пацієнтом, за даними декількох джерел, був не хто інший, як син Геннадія Кернеса Родіон Гайсинський. У мерії не підтверджували і не спростовували це.

18 березня в Харкові зупинилося метро, ​​на карантин відправили школярів і студентів, закрилися ресторани і підприємства. Геннадій Кернес до останнього пручався карантинним обмеженням, але після "навіювання" з боку Офісу президента вирішив його очолити. Водночас виявилося, що в міських лікарнях не вистачає навіть апаратів УЗД, не кажучи вже про більш складне обладнання, немає кисневих трас, необхідно купувати тести. Голова ХОДА Олексій Кучер, мер Геннадій Кернес і олігарх Олександр Ярославський оголосили себе головними у боротьбі з коронавірусом, але вже наступного дня старі "друзі" викинули із складу Олексія Кучера.

"Якщо подивитися на наш тандем, то ми рухаємося, як танк. Якщо подивитися на Кучера, то він рухається, як міль, під'їдаючи щось незрозуміле", — говорив тоді Кернес про Кучера. Губернатор же звинуватив Кернеса і Ярославського у вимаганні в стилі 90-х. Дійсно, мер зібрав великих бізнесменів регіону і запропонував "скинутися" на боротьбу з епідемією. Ті дійсно скинулися: Ярославський дав 55 мільйонів гривень на тести, господар "Кулиничів" купив 13 УЗД-апаратів, російський бізнесмен Павло Фукс купив кілька ШВЛ. Частину зібраних грошей Геннадій Кернес вирішив витратити на піар самого себе. У мерії роздали 100 тисяч продуктових наборів так званим соціально незахищеним сім'ям. Кожен з пакетів був забрендований іменами Кернеса і Ярославського.

З бюджету дали додаткові гроші на допомогу лікарням, але суми ці раніше були незначні в порівнянні з витратами на розваги і прикраси.

Порівняйте: 40 мільйонів на апарати ШВЛ і 65 мільйонів — на благоустрій парку Горького і зоопарку.

Уже в квітні 2020- го, коли до палат почали надходити перші хворі коронавірусом, харківські медики опинилися в тому ж положенні, що і військові в 2014 році: війна йшла, але воювати не було чим. Станом на 23 березня в лікарнях області було всього трохи більше тисячі масок для медиків з 15 тисяч необхідних, для потенційних пацієнтів обладнали тільки 85 місць в трьох лікарнях.

Поки можновладці лаялися і піарилися на хворобі, до порятунку лікарів і хворих підключилися волонтери і меценати — як тоді, в 2014-му. Волонтери діставали кисневі концентратори, привозили лікарям відсутні маски і захисні костюми. Харків'яни створили групи "Підвези лікаря" в соцмережах і безкоштовно возили на роботу медиків, які через локдаун не могли дістатися до лікарень. Ресторатори готували обіди для медиків, які не могли вийти з лікарень пообідати через велике навантаження. Харківські айтішники із товариства Kharkiv IT Cluster зібрали гроші на кардіографи, пульсоксиметри, захисні щитки та інші необхідні речі.

 

Ресторатори готують обіди для медиків. Фото: Сергій Козлов / KHARKIV Today

Медики, нарешті, заговорили. Представники найбільш закритої галузі перед лицем смертельної небезпеки почали писати правду про стан справ в харківській медицині. Завдяки цьому можновладці швидше реагували на відсутність кисневих трас в стаціонарах, захисних масок в "швидких", брак медперсоналу всюди. Небайдужість харків'ян допомогла області протриматися до того часу, коли рахунок хворих пішов на тисячі, а чиновники зрозуміли, нарешті, серйозність загрози. Якби не коронавірус і зусилля сотень активістів, медицина в Харкові і далі фінансувалася б за залишковим принципом.

Будівництва, дороги і фонтани

Як би там не було, але навіть у важкий карантинний рік в Харківській області будували дороги, фонтани і парки. З одного боку, це мінус, тому що гроші, витрачені не на найнеобхідніше, можна було б направити на медицину. З іншого — від 2020 го на пам'ять залишиться не тільки статистика хворих і тих, хто одужав, а й об'єкти інфраструктури.

Ще на початку року президент Володимир Зеленський оголосив його роком "Великого будівництва" і пообіцяв будувати дороги, дитячі садки, школи і лікарні. 

По грошах, які витратили на ці проєкти, Харківська область — не на першому місці. Якщо вірити офіційному сайту програми, на будівництво в області в цьому році витратили 87 мільйонів гривень (8 місце в країні). За ці гроші планували побудувати і відремонтувати 5 шкіл, 5 садочків і 5 стадіонів. Встигли здати 11 об'єктів, інші завершені на 99%.

Дорожники відремонтували 268 кілометрів доріг — на початку року планували зробити 68 км. Закінчили три великих довгобуди: Мерефа-Лозова-Павлоград, Чугуїв-Мілове, Київ-Харків-Довжанський (залишилися дві ділянки на в'їзді до Харкова і  Чугуєва). Після того, як в минулому році обвалився міст на окружній в районі "Лоска", дорожники згадали і про шляхопроводи. 9 зараз ремонтуються, і це, за інформацією Служби автодоріг, найбільша кількість за весь час Незалежності.

"Велике будівництво" українці назвали одним з кращих подій року, який був таким бідним на хороше. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, 93% опитаних вважають будівництво доріг головною позитивною подією року.

У Харкові завершилися і локальні будівництва. Повністю закінчилася реконструкція Молодіжного парку, у парку Перемоги на Салтівці побудували Центральну алею. Після багатьох років реконструкції відкрився, нарешті, Будинок нерухомості.

Головне будівництво року — сквер на площі Свободи. Реконструкція обійшлася харківським платникам податків у 138 мільйонів гривень. Роботи розтягнулися на два роки. В результаті 23 серпня перед поглядом харків'ян постав сухий фонтан. Компромісне і не найгірше рішення. Після знесення пам'ятника Леніну харків'яни на різних майданчиках обговорювали, що ж потрібно поставити в сквері замість Ілліча. Більшість голосувало саме за фонтан.

Нові люди в радах

У 2020 році харків'яни і мешканці області обирали мерів і депутатів місцевих рад. Вибори не викликали у нас великого ентузіазму. Проголосувало трохи більше 30% виборців — менше, ніж будь-коли. Зате результати вийшли цікавими.

Велика перемога демократії полягає вже в тому, що сам процес голосування пройшов без суттєвих порушень. Про це заявили спостерігачі Громадянської мережі "ОПОРА". Всі новообрані голови і депутати рад зайшли в них чесно.

Не обійшлося і без сумних курйозів: харків'яни обрали мером  людину, яка перебувала у вкрай важкому стані. Ми не знаємо і ніколи не дізнаємося, чи був у свідомості Геннадій Кернес, коли його електронний підпис було поставлено під документами для виборчої комісії. Як би там не було, але мера в Харкові більше немає, і це ставить під сумнів законність усіх рішень, які будуть прийняті міськрадою цього скликання. Поки що обов'язки Кернеса виконує секретар міськради Ігор Терехов і ми поки не знаємо, добре це чи погано для Харкова — побачимо в 2021-му. Деякі політичні партії вже заявляють про узурпацію влади і збираються пікетувати міськраду.

Але є і хороші новини: вперше за багато років монополія команди Геннадія Кернеса була зруйнована. Як правило, політична сила, від якої він ішов на вибори, набирала абсолютну більшість. У 2010-му це була "Партія регіонів" і 68% голосів, в 2015-му було "Відродження" — 67,8%, в 2020-му — тільки 38% за "Блок Кернеса".

На зміну моноліту прийшли ситуативні домовленості між різними партіями.

"Відсутність більшості не критичне для "Блоку Кернеса". Вони можуть "точково" домовлятися з депутатами, адже формально немає поняття коаліції на рівні місцевих рад. Вони будуть когось добирати під кожне голосування", — говорив після виборів експерт "Обсерваторії демократії" Антон Авксентьєв .

Прогноз справдився: на першій сесії соратники Кернеса і "Партія Шарія" добрали голоси для голосування по головуючому і секретарю з "Європейської солідарності" і "Слуг Народу", частково — навіть в ОПЗЖ. Але такі домовленості завжди ситуативні, і під кожне нове голосування потрібно буде передомовлятися по-новому. Схожа ситуація склалася і в Харківській обласній раді, де монополії на прийняття рішень немає ні у "Блоку Кернеса", ні у "Слуг", ні у ОПТЗЖ. Вимушене протиборство цих сил може принести користь і Харкову, і області. Наприклад, є надія, що в міськраді з'явиться новий регламент.

"[Необхідно] воскресити роль ради і зробити виконавчі органи виконавчими, а не диктаторськими. Щоб рішення приймалися зважено, професійно в обговоренні. А чи не тяп-ляп, бий-біжи як було останні 15 років", — пише новообраний депутат міськради Дмитро Булах, який підготував правки до документа.

Що може з'явитися в регламенті? Законотворча ініціатива депутатів (право вносити проєкти рішень), більше повноважень у комісій, обов'язковий розгляд на сесії петицій, які набрали голоси, а також можливість для городян виступити на сесії. Попередньо багато депутатів з усіх фракцій підтримують зміни. Є надія, що в 2021 році в Харкові настане політична відлига — як це часто буває після пишного похорону.

Автор: Олена Павленко