Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Садиба купців Голєвих на Маріїнській вулиці
На початку Маріїнської вулиці і Нетеченської набережної, поблизу Нетеченського базару і харчової галереї, з давніх-давен дворове місце належало купецькому роду Голєвих. Торгували вони чорними товарами в міських крамницях на Університетській вулиці, а на Нетеченському базарі — борошняними виробами. Садиба їх була досить великою, до якої входили три будинки на Маріїнській вулиці під номерами 2, 4, 6, із загальною земельною площею 1 178 квадратних сажнів.
Покупцем став в 1820-і роки харківський купець 3-ї гільдії Андрій Миколайович Голєв. Він же побудував тут і перший двоповерховий кам'яний будинок, і власні крамниці, що виходили на Нетеченську набережну, які здавав в оренду. У дворі його могли знайти притулок купці, які приїздили на ярмарки і у кримінальних справах, тут же вони розміщали товари, коней, обози.
Його син, також харківський купець, Петро Андрійович Голєв з дружиною Єлизаветою Петрівною продовжили забудову ділянки. Навпроти харчових галерей, розташованих на Нетеченській набережній, вони збудували кам'яну одноповерхову будівлю, в якій в різний час знаходились кілька магазинів і торгових лавок, фотографічні заклади, а в підвалах —майстерні. Їх двоє синів здобули освіту і торгівлею не цікавилися. Петро Петрович став присяжним повіреним, а Федір Петрович Голєв — інженером-технологом, а пізніше професором Харківського технологічного інституту. Володіючи батьківським дворовим місцем, вони жили тут, а будівлі здебільшого здавали в оренду.
Старий кам'яний двоповерховий будинок орендували квартиранти і власники магазинів Кисельов і Коваленко. У підвалі була майстерня Гліка. У другому одноповерховому кам'яному будинку були квартири і магазини Едельштейна, Россмана, Ізраїлевича, а також магазин капелюхів і бакалійна лавка.
Кам'яний двоповерховий з підвалом будинок знімала під власну початкову жіночу гімназію Ганна Семенівна Жолніренко. Пізніше вона перевела гімназію до будинку №18 на Маріїнській вулиці, а сюди в 1913 році в'їхала початкова чоловіча гімназія Р. С. Горяєвої, чий чоловік Володимир Петрович служив при зоологічному факультеті, а у Голєвих знімав квартиру.
Одну з перших кам'яних будівель орендував Епельбаум, в кінці XIX століття він відкрив мідно-котельний і водопровідний заклад, а також завод мінеральних і фруктових вод. У 1916 році він іменувався "Механічний завод з влаштування каналізації і водопроводу". А підвальний поверх займала палітурна та ліневальна фабрика "Г. Епшелевич і сини".
Ще один кам'яний одноповерховий будинок на розі вулиці Маріїнської і Нетеченської набережної, займали: пивна, перукарня, бакалійна лавка Левенчука, їдальня Авартьянця, картузний магазин і майстерня Коновалова, магазин Чабана, майстерня кравця Гіндіна, більярдна Широкова. Практично всі власники цих закладів знімали тут же і квартири.
Двоповерхову будівлю з фасадом на набережну річки Харків, яка, на жаль, не збереглася, займала слюсарно-механічна майстерня Неймана, який знімав тут і квартиру в сусідньому флігелі. Крім цього на дворовому місці Голєвих ще було кілька флігелів, навісів, сараїв, комор, стайні.
У будинках Голєвих знаходились кілька фотографічних закладів. У 1895-1905 роках в будинках №2 і №6 на Маріїнській вулиці працював заклад "Арембранд", що належав фотографу почесному громадянину Василю Юхимовичу Полянському. А в будинку №6 був ще один фотографічний заклад "Універсал", що належав фотографу з селян Івану Петровичу Бурченку. У 1907 р до будинку в'їхав ще один фотограф, харківський міщанин Михайло Микитович Федоров.
У липні 1917 року Голєві продали все дворове місце на вулиці Маріїнській дійсному статському раднику Олександру Олександровичу Іозефовичу, який в свою чергу продав це дворове місці 28 вересня того ж року дантисту Льву Семеновичу Шульману за 385 тисяч рублів.
У 1920 році домоволодіння націоналізували і тут почав діяти житловий кооператив №44 "Довіра" та середня школа №95.
У кооперативі, як і раніше, знімав квартиру колишній власник, професор Харківського технологічного інституту Федір Петрович Голєв. А також ті, хто свого часу орендував тут квартири і будинки для своїх закладів, майстерень і заводів, у них пекар Арсен Григорович Аджеліді, картузник Абрам Коновалов, торговець галантерейними товарами Павло Єлісєєв, торговець бакалійними товарами Мойсей Левенчук, кравець Мовша Іоселевич Гіндін, слюсарний майстер Лук'ян Борисович Абрамов, торговець Матвій Хаимович, склярі брати Савельєви, перукар Ілля Коваленко, власник слюсарні майстерні Ш. Нейман, торговець паштетами Іван Вакуленко, торговець парфумерією Федір Едельштейн, швець М. Бєлінський, домашня кравчиня П. Елатомцева і інші.
У березні 1943 року під час вуличних боїв більшість будівель сильно постраждала, і до наших днів вони не збереглися. У занедбаному стані знаходиться і колишня будівля гімназій Жолніренко і Горяєвої.