Зрадники на волі. Чому харківські суди відпускають коригувальників та шпигунів?
За майже півроку війни до рук правоохоронців потрапили десятки зрадників, коригувальників ворожого вогню та шпигунів. Але чимало з них вже розгулюють на волі. Прокурори підписують зі злочинцями угоди про співпрацю, а судді змінюють реальне ув'язнення на умовне.
Науковець із "ХПІ" розповсюджував дані про місцезнаходження українських бійців у Харкові, але йому за це нічого не буде. Київський районний суд присудив йому замість п'яти років ув'язнення два роки умовного покарання.
"Укри нагнітають обстановку"
52-річний доцент кафедри фізики металів та напівпровідників НТУ "ХПІ" Максим Решетняк у травні 2022 року опублікував у російській соцмережі VK два пости. У першому, від 11 травня, він написав про місце дислокації бійців ЗСУ та додав до допису мапу з точними координатами.
"Приблизно 30-40 нациків розмістилися з трьома гарматами артилерійськими в моєму районі", — написав доцент.
Наступного дня він опублікував ще один допис, у якому дуже журився з приводу того, що російська армія відступає від Харкова. Звільнення сіл на півночі області Решетняк назвав "жестом доброї волі" з боку Росії. У цьому пості він теж вказував місцерозташування українських військ, але вже без координат та мапи.
"Росіяни зробили жест доброї волі, відійшли від Харкова, а укри нагнітають обстановку, пруть до кордону. І місцеві жителі це підтверджують, люди з Циркунів говорили, що пройшла колона бронетехніки близько 50 одиниць, йдуть на Росію, прут на пролом не дивлячись, навіть цивільні авто, які люди насилу зберегли від обстрілів, таранять не об'їжджаючи, горе-вояки. І я буду дуже радий, якщо ця інформація буде корисною для нашої спільної справи, а 50 шматків металобрухту потім стануть у нагоді нашим людям для відновлення своїх будинків!", — написав викладач.
Більше нічого він запостити не встиг, бо дописи були публічними і потрапили на очі правоохоронцям. Доцента затримали і судили за шпигунство та злочин проти основ національної безпеки. Ці злочини передбачають досить серйозне покарання — до 15 років ув'язнення. Але натомість викладач університету відбувся двома роками умовно. Київський районний суд зважив на те, що Решетняк визнав свою провину та уклав угоду з прокурором Василем Пановим.
Харківські науковці вже не вперше виявляються прихильниками російської окупації. KHARKIV Today писав про звільнення з посади викладачки соціологічного факультету ХНУ Надії Коритнікової, яка звинуватила українську армію в обстрілі Харкова. Залишилася без посади і доцент кафедри права Євросоюзу Юридичного університету Марина Окладна, яка під час лекції розповідала про "азовців-нацистів". У цих випадках справа закінчилась лише громадським осудом, бо жінки не вчиняли протиправних дій — лише публічно висловлювали думки, несумісні з посадами викладачів державних університетів. Щодо Максима Решетняка — він досі на сайті НТУ "ХПІ" значиться співробітником кафедри фізики металів.
Що означає угода зі слідством?
Викладач, що показував у соцмережах місцерозташування українських бійців — не виняток серед зрадників та шпигунів, які відбулися легким переляком. На початку липня той же Київський районний суд Харкова засудив до п'яти років позбавлення волі з трирічним випробувальним терміном чоловіка, який 18 травня помітив у селищі Золочів реактивну систему залпового вогню "Ураган" і передав цю інформацію проросійському блогеру. Він також відправив скріншот Google Maps, на якому відзначив місцезнаходження РСЗВ. Цей інформатор також уклав угоду про співробітництво з прокурором Василем Пановим.
Найвідоміший зрадник, якого випустили на волю — мер Південного Олександр Брюханов, який 27 лютого закликав місцевих мешканців не чинити супротив окупантам та відмовився видати їм зброю. Він пішов на угоду, йому призначили пʼять років позбавлення волі з випробувальним терміном у два роки і у залі суду випустили на свободу. Брюханов пізніше склав повноваження голови Південного.
"Там найпершою дією була перекваліфікація статті "Державна зрада" на статтю з меншим покаранням. Чому прокурор підписав рішення про перекваліфікацію, чому вибрано "меншу" статтю — ось у чому проблема", — вважає юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко.
За його словами, угода зі слідством, де обвинувачуваний в обмін на зменшення терміну покарання погоджується співпрацювати — давня практика, яка використовувалася задовго до війни. Як правило, на це йшли в тому випадку, коли обвинувачуваний погоджувався викрити своїх спільників чи керівників злочинного угрупування в обмін на легше покарання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові знайшли чоловіка, який навів ракети на будівлю облдержадміністрації
"У багатьох випадках зараз це не має жодного сенсу, бо, наприклад, мер Південного самостійно прийняв рішення про те, що не треба чинити спротив, у нього не було кураторів із Росії. Сенсу укладати цю угоду не було жодного. Що стосується шпигунів, можна було б довідатись, на кого вони дають свідчення, але це, як правило, таємниця слідства", — каже юрист.
На думку Володимира Рисенка, ця практика може нести великі корупційні ризики. Необхідно відслідкувати статистику, скільки таких угод за час війни було укладено та скільки осіб затримано за тими свідченнями, які дають люди, що отримали менше покарання. Якщо жодного — потрібно на законодавчому рівні на час війни заборонити укладати такі угоди обвинуваченим у державній зраді, шпигунстві та за іншими статтями, у яких йдеться про національну безпеку.
