Знищена історія. Як росіяни руйнують пам'ятки Харкова

За даними Українського культурного фонду, у Харківській області росіяни зруйнували або пошкодили більше 70 пам'яток архітектурної спадщини. Майже всі можна відновити, вважають реставратори та краєзнавці, тільки до цього зруйновані будинки потрібно грамотно стабілізувати.

Найбільше зруйнованих пам'яток архітектури у Харкові в центральній частині міста, що пояснюється тим, що саме в історичному ареалі найбільше старих будинків, ніж в нових районах. На другому місці за кількістю руйнувань цінних архітектурних об'єктів — Ізюм. Старіше за Харків козацьке місто мало багато будинків XIX століття, втратило вісім із них. Із повним переліком зруйнованих та пошкоджених пам'яток можна ознайомитися на спеціальній мапі Українського культурного фонду.

Більшість споруд постраждали в березні, коли на Харківщині велися найбільш інтенсивні бої. 

Найвідоміші зруйновані споруди

Серед розбитих пам'яток кілька є знаковими не лише в Харкові, а й за його межами. Вони були і залишаються частиною історичного обличчя Слобожанщини.

Найстаріший будинок 

6 липня ворожа ракета зруйнувала будинок архітектора Тона на вулиці Полтавський шлях. Садибний будинок з'явився у 1832 році і, ймовірно, був  найстаршим з тих, що збереглися до сьогодні на цій вулиці. Тут жив син відомого купця Павлова, на честь якого названо площу в Харкові. Будинок пережив революцію, Першу та Другу світові війни, але став жертвою російської агресії. В останні роки тут знаходився Новобаварський обʼєднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, тобто військомат.

"З огляду будинку можу сказати, що він вцілів на 70 відсотків, серйозно пошкоджений лише головний фасад, інша частина має тріщини, але будь-який спеціаліст з реконструкції та реставрації підтвердить, що їх усунення — це дрібниці", — вважає архітектор Віктор Дворніков.

У мерії, натомість, висловили припущення, що будівлю треба зносити.

Музей Сковороди

Музей українського мислителя Григорія Сковороди знаходився у селі Сковородинівка Богодухівського району. У садибі поміщиків Ковальських філософ провів останні роки життя. Експозиція музею знаходилася в будівлі XIX століття. 6 травня 2022 року о 23:00 під дах музею влучила російська ракета, внаслідок чого він згорів. Вогонь охопив усі приміщення, отримав поранення охоронець. На щастя, найбільш цінні експонати вдалося вивезти заздалегідь.

"Це страшна подія. Наближається 300-річний ювілей Григорія Савича Сковороди, а відновити музей за такий час просто неможливо", — прокоментував цю подію краєзнавець та публіцист Андрій Парамонов. 

Цього року на музей чекала масштабна реставрація. Архітектори під керівництвом Олега Дроздова мали реконструювати справжню садибу Ковальських, у якій знаходиться клуб, відреставрувати комори та змінити планування двору. Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що до відбудови вони зможуть повернутися після перемоги.

Колишня найвища споруда міста

29 березня ворожа ракета влучила у старовинну пожежну частину на Полтавському шляху. Її побудували у 1887 році, а пожежну вежу — на 40 років раніше. Вона довго була найвищою будівлею Харкова і до останнього часу височіла над малоповерховою забудовою Залопані.

У 2007 році пожежна частина почала руйнуватися, під впливом часу на стінах з'явилися тріщини. У тому ж році пам'ятку реставрували, але тепер доведеться починати все спочатку.

Будинок на Свободи

14 березня ракетно-бомбовий удар знищив один з найелегантніших будинків Харкова — прибутковий будинок Масловського на вулиці Свободи, що недалеко від Обласної ради. До війни у ньому були приватні квартири, а внизу — магазин та паб "Старий Хем". Будівля 1911 року в стилі модерн пережила дві війни і революцію, але російська бомба пробила перекриття, виникла пожежа, загинуло двоє людей. Дослідники українського культурного фонду класифікують ступінь пошкодження будівлі як важкий.

Нещодавно на вцілілій стіні художник Гамлет Зіньківський зробив напис. Це викликало дискусію в соцмережах: одним харків'янам сподобався такий спосіб привернути увагу до руйнувань міста, інші розкритикували художника за недоречність таких написів на зруйнованих пам'ятках.

Будинок товариства "Росія"

Одна з архітектурних візитівок Харкова — Палац праці на площі Конституції. 2 березня він, як і інші споруди на площі, постраждав від ракетних обстрілів. На Палац прийшовся основний удар — провалився дах, вилетіли вікна, пошкоджено стіни. 

Величну шестиповерхову споруду страхового товариства "Росія" з трьома внутрішніми дворами збудували в 1916 році. Це був прибутковий будинок, а після революції тут розмістили Наркомат праці та Всеукраїнську раду профспілок. Після перенесення столиці до Києва і до недавнього часу у Палаці праці були офіси різних установ та магазини.

Наприкінці квітня гурт "Океан Ельзи" записав у дворі зруйнованого палацу кліп на пісню "Обійми" для відкриття українського павільйону на Венеціанській бієнале-2022.

Університетська будівля

Уранці 2 березня російські війська атакували ракетним ударом корпус економічного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна, що на вулиці Мироносицькій. Ракета повністю зруйнувала дах і перекриття, внаслідок влучання у будівлі почалася пожежа. Будівля вигоріла вщент. 

Зазілобетонна пам'ятка архітектури була збудована у 1925 році. Спочатку тут розташовувався Народний комісаріат праці, після 1934 року, коли столицю перенесли до Києва, сюди перевели Харківський обком Компартії. У роки незалежності в будівлі вчилися студенти-економісти та соціологи ХН У ім. Каразіна.

Будинок рад

1 березня  двома ракетами, випущеними з російського літака, було зруйновано будинок Обласної ради та облдержадміністрації, що знаходиться на Сумській напроти прощі Свободи. Частина будівлі обвалилася від даху до підлоги. Як писав KHARKIV Today, після поверхового огляду експерти дійшли висновку, що споруда відновленню не підлягає, але потім, мабуть, згадали, що будівля 1954 року є пам'ятником архітектури та охороняється законом. 

Зараз архітектори на чолі з відомим Норманом Фостером думають, як би відреставрувати будинок. Серед пропозицій лунала ідея накрити дах Будинку рад скляним куполом.

Пам'ятки треба законсервувати

Перераховані пам'ятки — найвідоміші, але далеко не всі, які потребують відбудови. У більш чи менш зруйнованому стані знаходяться майже всі будинки на площі Конституції, постраждало багато будівель у районі вулиць Мироносицької та Свободи. 

На відміну від звичайних будинків, пам'ятки не можна просто знести і на пустому місці збудувати щось нове. Їх мають реставрувати, а значить — перед цим хоча б зберегти руїни. І тут виникають проблеми, бо місцева влада часто не знає, як це зробити.

"В умовах війни за цей час не було розроблено жодних вказівок та методик для міських адміністрацій щодо роботи та поводження із об‘єктами культурної спадщини", — каже архітекторка Катерина Кублицька.

Вона звернулася до міністра культури Олександра Ткаченка з проханням звернути увагу на недосконалість законодавства і розробити відповідний пакет законів, що дозволять рятувати нерухому культурну спадщину. Вона пропонує не дозволяти комунальникам виконувати демонтаж без нагляду фахівців-реставраторів, бо ті можуть випадково викинути якусь цінну деталь будівлі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 ідей для повоєнного Харкова: будинки з бомбосховищами, велодоріжки та Рейхстаг на руїнах

Найголовніше — законодавцям необхідно терміново затвердити спрощену процедуру із виконання стабілізації об‘єктів нерухомої культурної спадщини та можливості термінового виконання протиаварійних невідкладних та консерваційних робіт на таких об‘єктах. 

"Якщо діяти за існуючою процедурою, ми за рік втратимо нашу культурну спадщину. У прифронтових містах, де існує постійна загроза артилерійського чи ракетного обстрілу, існує загроза повторного влучання чи влучання поряд й як наслідок руйнівна дія від вибухових хвиль. Необхідно мати змогу терміново стабілізувати об‘єкти", — вважає Катерина Кублицька.

Найголовніше — до осені накрити пошкоджені будівлі дахами, які захистять їх від дощів та холоду. На цьому етапі не потрібно дбати про автентичність вигляду тимчасових дахів. Їхня задача — лише зберегти те, що лишилось від пам'ятки, щоб після війни архітектори змогли ретельно відновити оригінальний вигляд будівлі.