У Харкові почали закриватися деякі кав'ярні та ресторани, що працювали від початку війни. За чотири місяці запас міцності скінчився, накопичилися борги за електрику, а клієнтів порівняно з травнем значно поменшало.

Кого не добили карантини, тих доб'є війна. Ресторатори, які у лютому стали волонтерами, а в квітні почали заново запускати бізнес, поступово відмовляються від ідеї продовжувати ресторанну справу в Харкові.

Обіцяли списати комуналку

У 2019 році недалеко від станції метро "Університет" відчинило двері перше в Україні кафе з єнотами. Тоді Марка Колеснікова та його підопічних полоскунів Лізу та Барта показали всі центральні телеканали. З початку війни "ЕHOT coffee" стало прихистком для багатьох мешканців навколишніх будівель — адже воно разташоване в бомбосховищі. Власники кав'ярні годували гостей та готували каву безкоштовно — до них міг звернутися будь-хто і отримати за так чашку гарячого напою з собою.

"У березні, коли в Харкові все було зачинене,  люди проходили по кілька кілометрів, аби взяти в нас каву. Тоді приходило по 20-30 чоловік за день, — згадує Марко. 

Паралельно він з дружиною та друзями займався волонтерством: готували обіди, розвозили продукти нужденним. Коли кафе показали по телебаченню, до Марка зателефонував Ігор Терехов та пообіцяв списати комуналку. Пізніше мер повторив свою обіцянку вже офіційно .

"Щодо електроенергії та газу — підпишемо листи та звернемося до відповідних компаній, які надають ці послуги. Це стосується всіх волонтерів. Вони роблять добрі справи, але фінансування на все не вистачає. Тому братимемо частину витрат на себе", — заявив на початку травня  Ігор Терехов.

Та потім виявилося, що це стосується тільки води, каналізації і вивезення сміття. А за електроенергію прийшов рахунок на 80 тисяч гривень. Марко каже, що в березні в кожному другому харківському кафе були волонтерські кухні, звідки безкоштовно розвозили обіди військовим та цивільним. Зараз в усіх його колег є борги перед "Харківобленерго".

"Є досить велика кількість організацій, які допомагали за власний рахунок армії та цивільним, на сьогоднішній день усі ці заклади не сплатили за світло, у всіх накопичилися борги по  200 і 300 тисяч гривень. Ми зверталися до міськради, нам сказали, що в бюджеті грошей немає", — розповів Марко Колесніков KHARKIV Today.

Він змушений був закрити кафе. Продовжувати його роботу як гуманітарного хабу вже немає можливості, а відкривати у якості кафе Марко не бачить сенсу. Єнотів Барта та Лізу він ще в квітні змушений був віддати до зоопарку під Полтавою — тварин не можна було тримати в місті під регулярними обстрілами. Відвідувачі приходили до кав'ярні подивитись саме на єнотів, тож без них, вважає Марко, справа не піде. Друга причина — відсутність відвідувачів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Менше продуктів, більше звітів. Чому в Харкові стало важче отримати гуманітарну допомогу

"Коли в травні недалеко від нас відкрилося "Форчіно" — була повна посадка, тоді ще кафе майже не працювали. Зараз багато хто відкрився, але заклади стоять порожні. Ажіотаж спав, люди не можуть вже нікуди ходити", — каже ресторатор.

Безліч закладів у Харкові, які чотири місяці працювали в якості волонтерських кухонь, теж припинили свою діяльність. Про це, наприклад, 13 квітня повідомили в Instagram закладу "Gorcafe 1654".

"Gorcafe 1654 розташовано навпроти Харківської міської ради, і воно постраждало від ракетного удару ще в перші дні війни. Незважаючи на це протягом трьох місяців на волонтерський кухні готували близько 2400 порцій щодня для тероборони Харкова, волонтерів, лікарень і всіх, кому потрібна була допомога. Наразі волонтерська кухня, як і Gorcafe 1654, не працює".

Залишилось 10% клієнтів

Ресторан "Альтбір" на Сумському ринку так само, як і кафе з єнотами, у лютому став прихистком для мешканців сусідніх будинків. Це — не бомбосховище, але ресторан знаходиться у підвальному приміщенні, тому люди там були у відносній безпеці. 

"З 24 березня до середини травня в нас жили близько 100 людей. Ми забезпечували їх харчуванням, до того ж у нас є дві душові кімнати, де можна було по черзі помитися", — розповів KHARKIV Today співзасновник сім'ї ресторанів "Альтбір" Сергій Коваленко.

Щодня співробітники ресторану, що залишились у місті, готували 500-600 порцій їжі для тероборони та інших підрозділів ЗСУ, що стояли в Харкові. А в середині травня власники та співробітники вирішили відкрити заклад для відвідувачів. Однією з причин стали ті ж вищезгадані борги за електроенергію.

"Я вдячний власнику Сумського ринку. Поки ми заробляємо копійки, домовилися з ним про нульову орендну плату. Постараємося гасити борг перед обленерго по 30-50 тисяч в місяць. Будемо сподіватися, що нас не відключать", — каже директор ресторану.

Із майже 100 співробітників "Альтбіру" зараз працюють 15. Деяким з них довелося перекваліфікуватися  — наприклад, один із барменів став кухарем, а головний бармен — керуючим ресторану. Роботи в них значно поменшало, бо зараз ресторан відвідують на 90% гостей менше, ніж до війни. Заробляти вдається лише на прожиток працівникам та на те, аби відкласти гроші для погашення боргу перед енергетиками. Але закриватися Сергій Коваленко поки що не планує.

"Як бізнес це не має сенсу. Це не про гроші зараз, це про емоції. Людям треба за щось триматися, за якісь звичні речі з минулого", — вважає ресторатор.