У Харкові з'явиться власний мовний омбудсмен. Посаду запровадили в університеті ім. Каразіна

Харківський національний університет ім. Каразіна запроваджує посаду уповноваженого з питань державної мови. Таке рішення освітяни ухвалили після низки скандалів: навіть після початку повномасштабної війни чимало викладачів університету продовжували викладати російською мовою, порушуючи закон.

Протягом 2022 року до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшло сім скарг на викладачів ХНУ, які продовжували читати лекції російською. Деякі з цих випадків набули широкого розголосу, викладачів довелося відсторонити від роботи, але одна зі студенток, яка поскаржилася на російську, зазнала жорсткого тиску з боку викладачів та одногрупників — їй погрожували фізичною розправою, дівчина змушена була покинути навчання. Мовний омбудсмен сподівається, що в університеті зможуть виправити ситуацію.

Скарг на викладання російською поменшало

У 2022 році Харківський національний університет імені Каразіна кілька разів потрапляв у мовні скандали. Найгучніший із них стався на медичному факультеті: п'ятикурсниця Маргарита Федоренко поскаржилася мовному омбудсмену на те, що викладач відмовився читати лекцію українською і написала про це в соцмережах. Інформація набула широкого розголосу, викладача змушені були звільнити. Усього, за словами уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня, каразінці сім разів скаржилися на своїх російськомовних викладачів. Він неодноразово говорив про це з ректоркою університету Тетяною Кагановською. Врешті в університеті вирішили, що їм потрібен власний мовний омбудсмен.

"Уповноважений повинен тримати на контролі питання дотримання мовного законодавства, а з іншого боку — сприяти популяризації української мови, наприклад, на підготовчих курсах для потенційних студентів, для іноземних студентів, під час інших освітніх заходів", — розповів KHARKIV Today Тарас Кремінь.

Університетським уповноваженим із захисту державної мови став завідувач кафедри української мови, заступник декана філологічного факультету Микола Філон. Він займатиметься контролем за дотриманням законодавства на громадських засадах, тобто без додаткової плати.  

Тарас Кремінь сподівається, що невдовзі мовні обмудсмени з'являться і в інших великих харківських університетах, наприклад, в ХНПУ ім. Сковороди та Національній юридичній академії. За його словами, скарги на порушення мовного закону надходять з різних навчальних закладів, університет ім. Каразіна — не виключення, але їх із кожним роком стає менше.

"До війни таких скарг було більше, це стосувалося як російської мови під час навчання, так і під час проведення публічних заходів у школах, університетах, коледжах — і це були системні порушення. Зараз таких випадків значно менше. Вважаю, що у 2023 році ці випадки будуть поодинокими, бо це той історичний момент, коли українська стає домінантною у всіх сферах життя", — вважає мовний омбудсмен.

KHARKIV Today не вдалося отримати коментар з приводу нововведення в ХНУ ім. Каразіна. У пресслужбі університету пообіцяли надати інформацію пізніше. Востаннє у виші на цю тему висловлювалися у травні, в розпал мовного скандалу на медичному факультеті.

"Вважаємо, що будь-які прояви порушення використання української мови в освітньому процесі є неприпустимими та будуть припинені одразу ж", — так освітяни означили позицію керівництва в офіційній заяві. 

Уся надія на підпілля

Після скандалу на медичному факультеті викладач Петро Потейко, на якого поскаржилася студентка, звільнився. Але Маргариті Федоренко тех не вдалося завершити навчання. Після того, як вона написала про проблему викладання українською в університеті, а ректорат змушений був реагувати на звернення омбудсмена, дівчину почали переслідувати її ж одногрупники, які вирішили, що Маргарита просто хоче таким чином прославитись.

"Такого тиску, якого я зазнавала під час сесії, я не могла собі й уявити. Я почала отримувати в особисті повідомлення масові образи і погрози. Мені писали, що вб'ють, староста писав, що мене було б гарно побити", — розповіла Маргарита KHARKIV Today.

Викладачі не погрожували, але почали ігнорувати бунтівну студентку. Маргарита так і не змогла здати два іспити на тій кафедрі, звідки звільнився викладач, на якого вона скаржилась. На листи студентки працівники кафедри не відповідали, а на іспиті з епідеміології тричі поставили "незадовільно". Тільки після того, як Маргарита почала вимагати перездачі перед комісією в Києві, їй дозволили перевестися на шостий курс та взяти академічну відпустку. Зараз Маргарита Федоренко служить в армії у якості бойового медика, вона сумнівається, що повернеться до навчання в Харківський університет імені Каразіна, бо не хоче знову стикатися з таким ставленням з боку викладачів. Ідею запровадити посаду власного мовного омбудсмена студентка схвалює.

"Я це сприймаю як величезний плюс. Має бути громадський представник, який міг би займатися цими питаннями. Але я не покладаю великих надій на омбудсмена. Працівник університету, з одного боку, може бути дуже ефективним і фаховим, а з іншого — упередженим, бо він пов'язаний із викладачами робочими стосунками. Було б краще, аби таким омбудсменом була людина незалежна, ніяк не пов'язана з університетом. Єдине, що зможе змінити ситуацію — якесь таке підпілля серед студентів, але на це теж мало надії, бо не кожен готовий до такого переслідування, якого зазнала я", — прокоментувала нововведення Маргарита Федоренко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Терехов пішов судитися за російську мову. Але не як очільник Харкова

Уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь, як і Маргарита, теж вважає, що ініціатива має йти знизу — від студентів, які могли б організувати для своїх одногрупників якісь мовні курси. На думку омбудсмена, якщо досі лунають нарікання на те, що харків'яни недостатньо володіють українською, то і влада, і громадськість мають створювати більше умов для того, щоб кожен мав змогу її вивчити.