Суд вимагає скласти договір на охорону археологічної пам'ятки в Ізюмі. Це майже все місто
Харківський окружний адміністративний суд зобов'язав Ізюмську міську раду укласти охоронний договір на об'єкт культурної спадщини — "Поселення Ізюм". У міськраді говорять, що це неможливо.
Триває строк на апеляційне оскарження рішення. Про це повідомили у Харківській обласній прокуратурі.
"Вказана археологічна пам'ятка знаходиться в межах міста Ізюм, охоплює площу у 1200 гектарів, період її утворення датується XVII-XIX століттям. Проте, в порушення вимог законодавства, Ізюмською міською радою не укладено охоронний договір на вказану пам'ятку", — розповіли в прокуратурі.
Слідчі встановили, що "Поселення Ізюм" було внесено у Державний реєстр нерухомих пам'яток України 28 листопада 2013 року. Відповідний наказ №1224 видало Міністерство культури та інформаційної політики України.
У прокуратурі пояснили, що договір потрібен не для вирішення питання власності на об'єкт культурної спадщини, а задля встановлення режиму використання пам'ятки та відповідальності, якщо буде порушений такий режим.
"Вимоги органу охорони культурної спадщини щодо необхідності укласти такий договір залишалися тривалий час поза увагою Ізюмської міської ради. Відтак користування вказаним об'єктом здійснювалося без дотримання визначеного режиму використання археологічної пам'ятки", — зазначили в прокуратурі.
Як пояснив KHARKIV Today заступник ізюмського міського голови Михайло Іщук, десять років тому в Ізюмі визначали межі фортеці як пам'ятки археології, однак замість площі фортеці у документацію внесли набагато більшу площу. Таким чином пам'яткою археології зробили майже весь Ізюм. Це ускладнило життя місцевих мешканців: аби посадити картоплю чи побудувати щось у себе на подвір'ї, необхідно було брати дозвіл у Міністерства культури через обласний департамент культури. Тому Ізюмська міська рада вирішила не підписувати документ.
"У 2012 році робили межі фортеці. І внесли у цей охоронний договір практично весь Ізюм. Коли ми прийшли до влади у 2015 році, ми билися за цей договір чому — людині навіть для того, щоб посадити картоплю і на 20 сантиметрів заглибитися в землю, потрібно було погоджувати у Міністерстві культури через департамент культури обласної державної адміністрації, дозвіл брати. Вона не могла ні дерево посадити, ні туалет побудувати. Ми писали листи до Міністерства, всюди, щоб нам змінили цю проєктну документацію, яку я не знаю, хто робив", — розповів Михайло Іщук.
Ізюмській міській раді наразі невідомо, хто саме визначав межі фортеці. Коли міськрада зверталася до Міністерства культури з цього приводу, їй сказали, що межі визначали якісь науковці, на цьому вони захистили дисертацію. Що робитиме зараз Ізюмська міськрада з "Поселенням Ізюм", не ясно: після деокупації в місті багато реальних проблем.
Нагадаємо, раніше Київська окружна прокуратура Харкова звернулася до суду з вимогою скасувати рішення про купівлю-продаж земельних ділянок по вулиці Пушкінській та Куликовській. На цих земельних ділянках розташована пам'ятка археології.
