Росіяни підійшли на 30 км до Харкова. А де фортифікації?
Днями російська армія захопила десяток сіл на прикордонні та практично зайшла на околиці Вовчанська. Стрімке просування ворога по півночі області викликало різку критику громадськості у бік Міноборони та керівництва Харківської обласної військової адміністрації. Адже на першій лінії оборони не виявилось фортифікаційних споруд, окупанти пройшли пішки під прикриттям техніки.
Російські військові вдруге зайшли до Стрілечої, Красного, Борисівки, Олійникового, Мороховця, Пильного, Гатища, Плетенівки, Огірцевого та інших прикордонних сіл безперешкодно — з 10 травня місцеві жителі, яких ніхто заздалегідь не евакуював, знову опинились в окупації. За місяць до цих подій у Харківську область приїздив президент, оглядав оборонні споруди та лишився дуже задоволеним. Куди ж поділися фортифікації?
Де мінні поля?
Вночі 10 травня росіяни почали наступ по напрямку до Вовчанська. Вже через кілька годин бої точилися на околицях міста. З того часу оборонцям — 57-й бригаді, 42-й бригаді, 125-й бригаді ТрО, "Хартії" та ще кільком підрозділам ЗСУ доводиться відбивати по кількадесят штурмів на добу. Але з десяток прикордонних сіл довелося залишити. Бійці скаржаться, що втримати їх під контролем було нереально — невеличкі населені пункти важко обороняти без спеціальних споруд.
"Першої лінії фортифікацій та мін просто не було. Ворог вільно увійшов у сіру зону, по всій лінії кордону, яка в принципі не мала бути сірою! За 2 роки на українському кордоні мали стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи! А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це чи шалене злодійство чи навмисний саботаж!", — написав на своїй сторінці у Facebook командир підрозділу розвідки ЗСУ Денис Ярославський.
Зі свого дрона він зняв відео, як невелика група російських військових просто перейшла кордон у Стрілечій — ніхто їм не перешкоджав. Аналогічна ситуація була у селі Стариця на Вовчанщині: російська піхота "висипала" з лісу і пішла у напрямку села.
Свій пост Ярославський опублікував у неділю, і майже цілий день на цю інформацію не було офіційної реакції від влади. Лише під вечір та вранці 13-го травня почали з'являтися коментарі представників ЗСУ та військових адміністрацій. У львівській 125-й бригаді тероборони заявили: захоплені росіянами села були фактично "сірою зоною".
"Населені пункти, в які зайшов ворог, знаходилися у постійній "сірій зоні", а тому успіх противника є достатньо умовним і коштує йому величезних втрат в техніці і живій силі. Територія, зайнята противником, локалізована, і по ньому здійснюється постійне вогневе ураження", — повідомили на офіційній сторінці бригади у Facebook.
Проте "сіра зона" була не в усіх селах прикордоння. У багатьох населених пунктах, удруге захоплених росіянами, до 10 травня стояли наші підрозділи, проте лінії оборони не було.
Голова Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив, що фортифікації біля міста будувалися, але були не дуже щільними, бо через постійні обстріли працювати було важко.
"Все було побудовано. Але, можливо, не так щільно. Вовчанськ після деокупації півтора року перебуває під постійним обстрілом — і мінометів, і артилерії. Від Вовчанська до кордону чотири кілометри. Було вкрай важко будувати фортифікаційні споруди", — повідомив голова Вовчанської МВА в ефірі "Радіо Свобода".
Зараз Генштаб перекидає на ці напрямки резерви. Підрозділи, що заходять на позиції, трохи ошелешені від побаченого.
"Там уже все про...ано до нас. Коли ми чуємо від керівників військових адміністрацій, що "ситуація напружена, але контрольована", хочеться запросити до нас на позиції і запитати, чому тут нічого не зроблено і побачити документи. Немає навіть лісу тут, у лісовому краю. Цікаво, а що у них по документах - "позиції обладнані, поля заміновані"?", — каже нам керівник одного з підрозділів, що зараз "окопується" на північному напрямку.
Згодом стрімке просування росіян пояснив голова адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міноборони України бригадний генерал Олександр Яковець в ефірі телемарафону. Він розповів, що перша лінія оборони, яка не стримала російські підрозділи, знаходилась приблизно в 1,5-6 кілометрах від державного кордону — в залежності від рельєфу місцевості. Будували її силами Міноборони, серйозні споруди там і не планувалися.
"Перший рубіж і так званий передній край, звичайно, утримується підрозділами, обладнується самими підрозділами. І тут говорити про використання важкої техніки, залізобетонних споруд, на жаль, немає можливості. Інформаційні вкиди щодо можливості обладнання триповерхових бетонних споруд під вогневим впливом противника, м’яко кажучи, є абсурдними", — заявив генерал.
Як повідомив KHARKIV Today військовослужбовець однієї з бригад тероборони, що на початку весни цього року ніс службу саме на прикордонні з боку Вовчанська (оскільки він не уповноважений давати коментарі ЗМІ, ми не називаємо його ім'я та номер бригади), загнати трактор на першу лінію оборони було, дійсно, неможливо — по великій техніці відразу відкривали вогонь росіяни.
"І ми зі свого боку так само дивилися, коли там хтось приїжджав якісь окопи рити чи ще щось — відразу обстрілювали, відганяли, Так що з того боку теж нічого такого немає, ніяких фортифікацій — але їм вони і не потрібні", — розповів військовий.
Щодо мінних полів, за словами бійця ЗСУ, вони були на прикордонні, але з початку весни росіяни почали їх активно розміновувати — керованими авіабомбами. КАБи спрямовували просто на ці заміновані ділянки, вибухівка детонувала, а протиставити цьому в ЗСУ не можуть нічого — ворог має абсолютну перевагу в повітрі, тож поступово розмінував собі шлях до Вовчанська.
Чи підійдуть росіяни до Харкова?
Тепер, коли перша лінія оборони пройдена, основне питання — чи зможе ворог пройти дві інші лінії, які знаходяться вже безпосередньо перед Харковом.
Ці лінії вже будувалися силами ХОВА та підрядників. У 2024 році на на будівництво фортифікаційних споруд Кабмін виділив адміністрації з резервного фонду держбюджету рекордну суму — майже 3,9 мільярда гривень. До будівництва оборонних споруд були залучені понад 27 компаній. На пресконференції в березні цього року Олег Синєгубов відзвітував, що всі бліндажі і ДОТи зводять під наглядом Державної спеціальної служби транспорту Міноборони.
"Чи є тут корупційні ризики? Звичайно, є. У нас є приклад, коли ми розірвали договір із сумнівною компанією, яка не витримує офіційних домовленостей щодо техніки, щодо якості, які були задекларовані. І цей приклад буде розглядатися на групі "Прозорість та підзвітність", де буде висвітлено: чому, що, як? Щоб все було відносно прозоро", — сказав Олег Синєгубов.
Але прозоро не вийшло — вже через тиждень після заяви голови ХОВА Бюро економічної безпеки заблокувало на рахунках одного з підрядників будівництва 20 млн. грн. За даними слідства, ці гроші намагалися вивести на рахунок конвертаційного центру. Цікаво, що фірма, яку відкрила адміністраторка кафе на початку 2024 року, і яка не мала жодного досвіду в галузі будівництва, стрімко стала фаворитом на торгах Харківської обласної військової адміністрації.
"Підприємство неодноразово ставало переможцем тендерних торгів, проведених одним із департаментів Харківської обласної державної адміністрації. Загалом компанія отримала підряд на будівництво фортифікаційних споруд вартістю понад 240 млн гривень", — розповіли в Бюро.
Через майже три тижні після того, як брудні махінації сплили в публічний простір, інспектувати фортифікаційні споруди на Харківщину приїхав сам президент. Але Володимир Зеленський ані словом не прохопився про жодні висновки з цього корупційного скандалу — напроти, похвалив фортифікації.
"Дякую всім, хто працює для того, щоб Україна була міцнішою!", — так прокоментував президент побачене.
Зараз, коли першої лінії оборони з півночі вже немає, постають питання: чи втримають друга та третя лінії російське нашестя? Відомий харківський підприємець та волонтер Юрій Сапронов, який часто їздить до військових, стверджує, що бачив їх на власні очі.
"Третю лінію я бачив особисто, вона хороша. Другу шматочками, до неї є багато питань", — написав Сапронов на своїй сторінці у Facebook.
Будівництво другої лінії оборони почалося на початку березня. Тоді ж в Telegram-каналі Олега Синєгубова опублікували кілька світлин з будівництва — місцерозташування не розголошували, але повідомили, що вона розташована у найближчому тилу після лінії фронту.
"Це тисячі метрів проходів. Якщо кількість брати таких взводних опорних пунктів — то це так само сотні. Якщо брати бетонні споруди, які тут є, у тому числі як частина цієї фортифікаційної споруди, так само їх будуть тисячі", — розповідав тоді Олег Синєгубов.
Про третю лінію оборони розповів і бригадний генерал Олександр Яковець.
"Що стосується третього рубежу — він на різній відстані, також залежно від умов місцевості, від 17 до 35 кілометрів. Його обладнують обласні військові адміністрації. І саме він в інженерному відношенні найбільш обладнаний — із встановленням залізобетонних споруд, як вогневих, так і для укриття і проживання особового складу", — пояснив генерал.
Голова Антикорупційного центру "Межа" Мартина Богуславець, дослідивши документи, дійшла висновку, що Харківська ОВА платила мільйони фіктивним фірмам. Їх створювали напередодні "фортифікаційних" договорів, проганяли мільйони, а потім вони знову ставали "сплячими".
"Зокрема, департамент ЖКГ та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОВА укладав прямі договори на постачання деревини для укріплень із фірмами з ознаками фіктивності. Усі вони почали заробляти мільйони одразу за кілька місяців після реєстрації. Класично – за прямими договорами і без конкурсних закупівель. Так сталося, що департамент Харківської ОВА для оборонних закупівель обирав щойно зареєстровані ноунейм фірми і ФОПи. Більше того, власники цих фірм не нагадують успішних бізнесменів і бізнесвумен — мають десятки судових справ, від крадіжок віскі до домашнього насилля над чоловіком і матір'ю, дехто з них позбавлені батьківських прав та мали виконавчі провадження за кредити в банках. Ще одна цікава деталь — схоже, ці бенефіціари навіть не здогадуються, що вони мільйонери. Адже продовжують працювати позмінно "на полях" та заводах... За цією схемою неозброєним оком видно, як хтось, будучи вхідним у владні кабінети, нещадно реєструє нові фірми, використовуючи для цього людей, які в силу обставин можуть не здогадуватися про це. І цей хтось далі продовжує заробляти на крові", — пише Богуславець у колонці для "УП".
35 кілометрів від лінії фронту, про які говорить генерал Яковець, — це вже околиці Харкова. Тобто всі надії зараз на те, що ЗСУ втримають ворога на прикордонні, інакше бої йтимуть вже безпосередньо на підступах до Харкова.
