Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Торгова школа на Маріїнській вулиці
Чимало у Харкові історичних будівель, збудованих за участю забутих нині благодійників. Так трапилося і з будівлею торгової школи Товариства взаємної допомоги прикажчиків на Маріїнській вулиці, 12. Збудована вона за найдіяльнішої участі купця Петра Головіна, ім'я якого викреслено з історії будівлі.
Товариство взаємної допомоги прикажчиків міста Харкова було засноване 7 серпня 1883 року з ініціативи прикажчиків Ксензова, Бондарева, Жегуліна, Алексєєва та Гусєва. Початковою метою його була допомога літнім, хворим або службовцям торгових закладів, які вишли у відставку, а також їх вдовам і дітям. Але згодом завдання Товариства стали змінюватися, стало очевидним, що важливіше дати освіту дітям, щоб підготувати їх до сучасного ведення ремесла прикажчика, а також навчити основ інших ремесел, які можуть стати у нагоді в житті. Товариство прикажчиків знайшло у цьому питанні двох важливих для себе союзників: майбутнього інспектора школи, спадкового дворянина Дмитра Гавриловича Іванова та благодійника, харківського купця Василя Петровича Головіна, завдяки яким і зароджувалися основи майбутньої торгової школи у Харкові.
Інспектор торгової школи Дмитро Гаврилович Іванов був далеким родичем Марії Дмитрівні Іванової-Раєвської, він створив основні навчальні курси, які стали у нагоді майбутнім випускникам: комерційної арифметики, обчисленню на рахівниці та бухгалтерії з кореспонденцією. Він же був автором навчальних посібників з бухгалтерського обліку та рахівництва, за якими навчалися не лише у торговій школі, а й інших торгових класичних та комерційних училищах.
Купець Василь Петрович Головін надав для відкриття торгової школи своє дворове місце та представив власне бачення предметів, особливо щодо ремесел та рукоділля. Головіни у Харкові опинилися наприкінці 1840-х років, родоначальник купецького роду Петро Маркелович Головін був відпущеним на волю кріпаком, який досконало опанував методику виготовлення меблів. У 1854 році він зарахований до 3-ї гільдії харківського купецтва і відкриває фірму з виготовлення та продажу меблів. Фабрика розташовувалась на Маріїнській вулиці і являла собою дерев'яні сараї та житловий дерев'яний будинок на кам'яному фундаменті. Справу батька продовжив єдиний син Василь, у нього було п'ятеро синів та троє дочок, але тільки старший із них Петро Васильович Головін засвоїв ремесло діда та батька.
Отже, у 1896 році Товариство взаємної допомоги прикажчиків відкрило на дворовому місці купця Головіна торгову школу. Для більшої важливості її присвятили пам'яті одруження імператора Миколи II та Олександри Федорівни. Протягом наступних п'яти років школу закінчили 92 особи, більшість із яких стали конторниками у торгових фірмах, лише деякі з них продовжили навчання або почали працювати на залізниці.
Бачачи позитивний ефект торгової школи, опікунська рада, куди входив і Петро Васильович Головін, вирішила розвивати цей навчальний заклад, тим більше, що за цей час з'явилися кошти, головним чином, пожертвування на будівництво зручної будівлі. Будівництво великої будівлі торгової школи розпочали у 1901 році за проєктом архітектора Бориса Миколайовича Корнієнка.
Широкі коридори, вестибюль, роздягальні, канцелярія, приймальня, квартира інспекції, кімнати для персоналу, класи для занять, актова зала, вчительська та бібліотека, музей та домова церква — все відповідало найвищому рівню зручності. Не кажучи вже про красивий фасад з боку Маріїнської вулиці. В окремій прибудові розміщувалися кухня, їдальня, льохи та складські приміщення, а також квартири обслуговуючого персоналу. У будівлі було влаштовано водяне опалення, яке встановило технічне бюро Л. Ейнгорна. А згодом будівельна контора інженера К. Орловського підвела і каналізацію, було встановлено ватерклозети.
Торгова школа припинила своє існування після встановлення радянської влади, у довоєнний час тут діяла середня школа №37. У 1963 році з ініціативи члена-кореспондента Академії наук УРСР, професора Харківського державного університету Н. І. Ахієзера та доцента Ю. В. Ганделя тут було відкрито першу у Харкові фізико-математичну школу. З 1990 року школа була перейменована на фізико-математичний ліцей № 27.
