Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Спадщина купця Самуїла Габая

Фото: А. Парамонов
Представники родини купців Габаїв володіли фабриками, на їх честь були названі вулиці. Зараз це ім'я знають лише краєзнавці. На фото: Квітучий провулок, який у минулому носив ім'я Габаєвського.

Кримська війна 1853-1856 років наповнила Харків не тільки пораненими військовими, а й біженцями з Кримського півострова. Так у нашому місті опинилася сім'я караїма Самуїла Габая, яка походила родом з Євпаторії. Перший час глава сімейства займався продажем тютюну в Харкові, у 1856 році разом з земляками заснував справу і у Москві. У 1862 році Самуїл Садукович Габай значиться московським купцем 2-ї гільдії, відкриває тютюнову майстерню, яка з 1864 року переросла у фабрику. Компаньйоном Габая став купець і теж караїм за походженням Авраам Капон. Якість турецького тютюну на їхній фабриці була однією з кращих, за що підприємство отримало дві медалі на виставках у Лондоні і Парижі. До початку 1870-х років Габай став одноосібним власником фабрики у Москві.

Реклама табачной фабрики Самуила Габая
Реклама тютюнової фабрики Самуїла Габая

У Харкові Самуїл Габай ще у 1850-х роках відкрив тютюнові магазини у будинку № 12 на Миколаївській площі і будинку № 4 на Катеринославській вулиці. У 1868 році Самуїл Габай, залишаючись московським купцем 1-ї гільдії, отримав свідоцтво тимчасового харківського купця 2-ї гільдії, і 26 вересня того ж року подав прохання до Харківського губернського правління про відкриття тютюнової фабрики для виготовлення курильного турецького тютюну і цигарок. Фабрика була відкрита у жовтні 1868 за Миколаївською вулицею у будинку № 12, працювали на ній майстер, четверо майстрових і четверо майстринь, які виробляли продукт на 15 416 рублів. Однак фабрика проіснувала у Харкові недовго: вже до 1879 року тютюном московської фабрики "С. Габая" торгує у Харкові фірма братів "Туршу і Іліка" у магазині на Катеринославській вулиці № 36.

Автограф Самуила Садуковича Габая, 1872 год
Автограф Самуїла Садуковича Габая, 1872 рік

У 1870 році Самуїл Габай стає харківським купцем і купує чималі земельні ділянки у Вознесенській парафії міста, де на майбутній вулиці Франківській будує невеликий кам'яний будинок. Ще більшу  земельну ділянку він придбав у дворян Рашке, ця земля примикала до Харкова зі сходу за річкою Немишля у земельній дачі колишнього хутора Черняківський. Ділянка знаходилась по дорозі з хутора Рашке до Тюріної Дачі і Сабурової Дачі, саме тут Габай у 1872 році вирішує відкрити великий цегляний завод з гофманівськими печами, оскільки у Харкові у цей час йде активне будівництво, а будівельних матеріалів не вистачає.

Кирпичный завод Самуила Габая на плане Харькова 1875 года
Цегельний завод Самуїла Габая на плані Харкова 1875 року

Ще однією вигідною для себе справою Самуїл Габай вважав вирощування тютюну в Криму. Спочатку це не приносило великого доходу, але з початком російсько-турецької війни 1877-1878 років ввезення тютюну з Туреччини до Російської імперії припинилося і ось тут виявилося, що кримський тютюн цілком замінює турецький, що відразу підняло його вартість.

Потомствений почесний громадянин Самуїл Садукович Габай помер у 1881 році, спадкоємицею його стала дружина Анна Юфудівна, уроджена Айваз, дочка іншого купця-караїма, який займається виробництвом і продажем тютюну в Харкові. Ще одним спадкоємцем був їхній син Йосип Самуїлович Габай, який народився у 1872 році.

Земли семьи Габай на плане Харькова 1916 года
Землі сім'ї Габай на плані Харкова 1916 року

Анна Габай не відразу продала цегельний завод у Харкові, поки їй вистачало сил управлятися з ним, він продовжував залишатися у її власності. У 1896 році землі, на яких знаходилися сушильні печі, у Анни Габай купили селяни, брати Андрій та Йосип Назаровичі Єнько, які заснували свої цегельні заводи. Завод Габая купив Іван Григорович Сергєєв. Сьогодні на місці цих підприємств розташовані гімназія № 23 і загальноосвітня школа № 177.

Улица Маломосковская на бывших землях Самуила Габая. Фото: А. Парамонов, 2021 год
Вулиця Маломосковська на колишніх землях Самуїла Габая. Фото: А. Парамонов, 2021 рік

У 1895 році Анна Габай заснувала "Товариство тютюнової фабрики С. Габай" у Москві. Побудувала нову тютюнову фабрику, яку очолив у 1905 році Йосип Самуїлович Габай. Підприємство у 1918 році націоналізували і перейменували у Державну тютюнову фабрику № 2, Йосип Габай залишився її директором.

У Харкові на землях, що належать родині Габай, були засновані Тюрінська вулиця, Анненський провулок на честь Анни Юфудівни Габай і Габаївський провулок. Останні два з'єднували вулиці Сабурову і Верінську, сьогодні Габаєвський провулок називається Квітучим, а Анненський Артільним. Також на землі Габая сьогодні проходить і вулиця Маломосковська, розташована зліва від Тюрінської вулиці за річкою Немишля. А праворуч від Тюрінської — вулиці Генічеська та Садово-Набережна.

Улица Садово-Набережная на бывших землях Самуила Габая. Фото А. Парамонов, 2021 год
Вулиця Садово-Набережна на колишніх землях Самуїла Габая. Фото А. Парамонов, 2021 рік

Будинок Габаїв на Франківській вулиці не зберігся, сьогодні на цьому місці промислові підприємства. Не збереглася у цьому районі і вулиця Габаївська, яка йшла паралельно Сергіївській вулиці. Заснована вона була у 1893 році за бажанням вдови Анни Юфудівни Габай, яка для цього безкоштовно передала місту 1 десятину 1672 квадратних сажні землі. Довіреність на передачу землі Анна Габай виписала у Москві своєму повіреному Самуїлу Ісааковичу Пріку, на честь якого був названий один з провулків у цій місцевості — Пріковський.

Улица Геническая на бывших землях Самуила Габая. Фото А. Парамонов, 2021 год
Вулиця Генічеська на колишніх землях Самуїла Габая. Фото А. Парамонов, 2021 рік

Виходить так, що у Харкові від Самуїла Габая і його нащадків залишилася тільки історична пам'ять. Ні будівлі, де була тютюнова фабрика, ні цегельного заводу, ні житлового будинку, навіть вулиць і провулків з їх ім'ям сьогодні на карті Харкова ми не побачимо.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.