Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок Володимира Лащенка на Чернишевській вулиці

Фото: А. Парамонов
Невеликий будинок на Чернишевській вулиці, 54 — один із двох відомих сьогодні, створених землеміром, батьком відомого художника, Костянтином Первухіним.

Маленький будиночок на Чернишевській вулиці № 54, незважаючи на перебудову, зберіг у собі риси, закладені його автором — колезьким асесором Костянтином Павловичем Первухіним. Це друга будівля, відома нам сьогодні, збудована за проєктом колишнього помічника губернського землеміра, перша — його власний будинок на тій же Чернишевській вулиці, за №37.

Замовником проєкту був учитель російської мови та латині, потомствений дворянин, колезький радник Володимир Семенович Лащенко (1854 року народження). Він викладав у приватних гімназіях та Харківській духовній семінарії, а проживав Лащенко зі своєю родиною на колишній Старокладбищенській вулиці (так тоді називалась сучасна вулиця Алчевських) у флігелі міської садиби вдови, дворянки Варвари Миколаївни Тихоцької.

Мабуть, великих доходів не було, але свій власний будинок сімейство Лащенків усе-таки хотіло побудувати. У Володимира Семеновича та його дружини Олександри Миколаївни було четверо дітей: Ольга, Любов, Микола та Ілля, сини народилися вже у власному будинку. У 1891 році Володимир Семенович купує маломірне дворове місце на Ново-Чернишевській вулиці № 26 у міщанки Меркулової. На той час тут не було ще сусідніх будівель, здебільшого пустирі, власники яких лише подумували про те, щоб зводити тут власні будинки. До 1895 року Ново-Чернишевська вулиця була приєднана до Чернишевської з однією загальною нумерацією, і дворове місце Лащенка було спочатку за № 54, потім 56-м та 58-м. Нині ж, з урахуванням старих будівель, що не збереглися, будинок Володимира Лащенка знову опинився під № 54.

Проект дома Владимира Лащенко авторства Константина Первухина, публикуется впервые
Проєкт будинку Володимира Лащенка авторства Костянтина Первухіна, публікується вперше

Залучити до проєктування будинку відставного землеміра, колезького асесора Костянтина Первухіна власника змусили фінансові обставини, усе-таки це коштувало значно дешевше, ніж доручити завдання професійному архітектору. Для отримання дозволу на будівництво будинку на маломірному дворовому місці у ті роки був потрібний особливий дозвіл. Будівельне відділення Харківського губернського правління стежило за будівництвом таких споруд з метою пожежної безпеки. Звертали увагу на поверховість, конструкцію склепінь та перекриттів, дахи будівель повинні були вкриті виключно залізом, як і дерев'яні сараї.

Маленький домик Владимира Лащенко затесался между высотными зданиями по Чернышевской улице, фото А. Парамонова, 2021 год
Маленький будиночок Володимира Лащенка затесався між висотними будинками на Чернишевській вулиці. Фото: А. Парамонов, 2021 рік

У грудні того ж 1891 року проєкт Костянтина Первухіна було затверджено. Будинок був одноповерховий, без підвального поверху практично по всій довжині двору на вулиці Чернишевській, за винятком воріт для в'їзду до двору. У будинку було сім кімнат, передпокій та галерея з виходом у сад. Три обкладені кахлем печі опалювали будівлю, ще одна варильна піч стояла на кухні. Вхід до будівлі був праворуч, нині його перенесли у центр будівлі. У наші дні будинку добудували другий поверх та змінили внутрішнє планування. Ще одна споруда на дворовому місці — дерев'яний сарай, критий залізом, він служив для зберігання дров, вугілля та різного інвентарю. Оцінка домоволодіння не перевищувала півтори тисячі рублів, а загальна можлива дохідність взагалі оцінювалася до 300 рублів.    

План дворового места и проект сарая Владимира Лащенко с автографом Константина Первухина, публикуется впервые
План дворового місця та проєкт сараю Володимира Лащенка з автографом Костянтина Первухіна, публікується вперше

У 1910 році статський радник Володимир Семенович Лащенко помирає, будинок на Чернишевській вулиці переходить до його дружини, яка проживає у ньому із сином Миколою. Саме у них, незважаючи на низьку прибутковість, більшовики й націоналізували будинок у 1920 році.

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.