Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

07 травня, 2021 - 18:32

Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок купця Уткіна на Рибній вулиці

Фото: А. Парамонов, 2021 год
Трехэтажный дом купца Константина Уткина по Рыбной улице. Фото: А. Парамонов, 2021 год
Величезний будинок на харківському Подолі — спадщина відомого колись купця Костянтина Уткіна

Мало хто з нас замислюється, проходячи повз триповерховий величезний будинок на Кооперативній вулиці під № 4, що в минулому тут розташовувався готель під назвою «Харків».

У 1860-і роки дворове місце з кам'яним двоповерховим будинком фасадом на Рибну вулицю належало дружині полковника Любові Василівні Воїновій. Вона була другою дружиною полковника у відставці і спадкового дворянина Іллі Івановича Воїнова. Після смерті Воїнової будинок дістався у спадок її доці, вдові підпоручика артилерії Надії Іллівні Смирнитській. Сім'я Воїнових не проживала на Рибній вулиці, у них був ще один будинок, на Московській вулиці.

Місцевість біля Троїцької церкві, де знаходилося володіння Воїнових, здавна належала до торгової частини Харкова, була наповнена шумом, гамором, нескінченними возами і фурами з товарами. Природно, подібне дворове місце до 1847 року здавалося в оренду під заїжджий двір, тут було два дерев'яних будинки, які стояли по кутах Рибної вулиці, а увесь внутрішній простір займали стайні, навіси для товарів, сіна, дров та інші необхідні для заїжджих дворів споруди. Коли ж заїжджі двори перевели з центральної частини міста, тут був побудований кам'яний двоповерховий будинок і відкрито готель. З середини 1860-х років орендував його харківський купець Василь Григорович Доленко. І хоча носив він гучне ім'я «Харків», був другого розряду і не дуже  привабливим.

Ось коли Смирнитська вступила в спадок будинком своєї матері, Василь Доленко без особливих зусиль умовив нову господарку продати йому дворове місце на Рибній вулиці № 4. І відразу ж після покупки в 1873 році Доленко приступає до перебудови двоповерхової будівлі фасадом на Рибній вулиці, розширюючи її для свого готелю. А в 1878 році він до основної будівлі додає двоповерхове крило з боку Лопатинського провулка, потім в 1886 році таке ж з боку Троїцького провулка.

У 1894 році після смерті купця Доленка його діти: дружина купця Марія Василівна Коренєва, дружина лікаря Неоніла Василівна Піддубна, Олексій, Таїсія і Клавдія Доленки продають домоволодіння харківському купцеві 1-ї гільдії Костянтину Петровичу Уткіну за 65000 рублів. Купівля для Уткіна виявилася вельми недешевою, власних коштів у нього не вистачало, і він зайняв у титулярного радника Олександра Олександровича Кірьянова 50000 рублів на 5 років під заставу домоволодіння на Рибній вулиці.

Для збільшення прибутковості Уткін добудовує в 1899 році над усім будинком третій поверх. Тепер він займав цілий квартал з площею в 440 квадратних сажнів (понад 2000 кв. м — ред.).

Фасад дома Уткина по Рыбной улице, 1899 год
Фасад будинку Уткіна на Рибній вулиці, 1899 рік

Триповерховий міцний кам'яний будинок, критий залізом, частково з підвальним поверхом був дуже цінним об'єктом в імперії Костянтина Уткіна. Всі кімнати з високими стелями, світлі і виходять в більшості на три вулиці міста: Рибну і Троїцьку та Лопатинський провулок. У всіх кімнатах влаштовані дерев'яні фарбовані підлоги, а на новому третьому поверсі всі підлоги були паркетними. Стіни всієї будівлі прикрашала альфрейний розпис. Опалення в будинку було центральне, в одній з кімнат влаштована голландська піч, а на кухні готелю «Харків» стояли три російські печі. Загальна вартість домоволодіння оцінювалася в більш ніж 240 000 рублів.

Перший поверх традиційно здавався в оренду під магазини, найкращим був фірмовий чайний магазин товариства В. Висоцького. Також тут розміщувалися: бакалійний магазин Костянтина Уткіна, рибний магазин Новікова, магазин канатної промисловості, перукарня, склад Хохлової. Дохід зі всіх магазинів першого поверху становив 9350 рублів. На другому і третьому поверсі розміщувався готель «Харків», в якому було 87 номерів вартістю від 1,5 до 3 рублів на добу, за рік з кожного номера дохід становив до 200 рублів, а чиста прибутковість готелю становила до 15820 рублів на рік.

Підвальний поверх приносив в рік не більше 800 рублів, він був розділений на дві частини і мав обидва входи з Лопатинського провулка. Відомо, що в одному з підвалів розміщувалася фабрика з виробництва черні.

.

План первого этажа и дворового места (слева), план третьего этажа (справа), 1910 год
План першого поверху і дворового місця (ліворуч), план третього поверху (праворуч), 1910 рік

Після смерті 12 вересня 1911 року купця Костянтина Уткіна все його майно перейшло у спадок дочкам: Олександрі Костянтинівні Котляр, Євдокії Костянтинівни Уткіній, Ірині Костянтинівні Тер-Мікаелянц, Федосії Костянтинівні Парфеновій і Марії Костянтинівні Заболотній. За їх дорученням розпорядником маєтків Уткіна був помічник присяжного повіреного Олександр Адольфович Дідріхсон. Під час поділу майна домоволодіння на Рибній вулиці перейшло до дочок Ірини, Феодосії та Олександри, які і вступили в спадок 28 травня 1912 року.

У 1920 році будівлю було націоналізовано, і з радянського минулого мені відомо, що з 1928 року тут розташовувалася поліклініка «Кустар-спілка».

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.