На заробітки в епоху карантину. З Харкова їдуть двірники, програмісти і водії

Карантини мало вплинули на бажання харків'ян виїхати на роботу за кордон. Кваліфіковані програмісти їдуть у країни Балтії, водії і робітники — у Польщу і Чехію.

У Харкові не можуть знайти водіїв автобусів, двірників і медсестер. Незважаючи на пандемію, люди продовжують виїжджати на роботу до ЄС. Багато країн, які закриті для туристів, охоче видають візи трудовим мігрантам.

Польща поза конкуренцією

З січня до червня 1 792 жителі Харківської області виїхали на роботу за кордон через агентства, які зареєстровані у регіоні. За даними обласного Центру зайнятості, 88% з них працевлаштовані у Польщі, решта поїхали працювати до Німеччини, Росії та Чехії, передає "Депо".  

Судячи з усього, кількість трудових мігрантів дуже занижена. Багато харків'ян вважають за краще шукати роботу за кордоном самостійно або через агентства, які зареєстровані не у Харкові, а у інших регіонах. Пандемія ніяк не вплинула на відтік кадрів з Харкова зокрема і України в цілому. За даними Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, у 2020 році Польща видала українцям 1 млн 800 тисяч запрошень на роботу. Ця країна досі залишається найпривабливішою для тих, хто хоче влаштуватися за кордоном. Виїхати туди на роботу простіше, ніж до будь-якої іншої країни Європи. На відміну від Італії та Іспанії, які з початку пандемії закрилися від трудових мігрантів, і Німеччини, де чекають тільки кваліфікованих співробітників зі знанням німецької, у Польщі раді всім.
"Перед Польщею стоять ті ж проблеми, що і перед Україною: демографічна криза, старіння населення. На ринок праці виходить мало молоді, а економічний розвиток вимагає більше робочих рук. Молоді поляки часто вибирають їхати до країн Старої Європи, у Швецію, Норвегію, Великобританію , і заробити більше грошей, ніж у себе у країні. Польща поставила перед собою завдання залучити мігрантів з інших країн", — розповів KHARKIV Today директор Асоціації Василь Воскобойник.

У самій Польщі підтверджують: мігрантів з України так само багато, як і до карантинів. Харків'янин Захар Іванов поїхав до польського Щецина за кілька років до пандемії. Каже — у цьому році багато новачків.
"Українців повно. Традиційно — будівництва, готелі, промислові підприємства, але зараз ще і склади Amazon, Momox, Zalando і інших гігантів", — розповів Захар KHARKIV Today. За його словами, останнім часом в українських заробітчан з'явилися конкуренти — до Польщі у цьому сезоні приїхало багато трудових мігрантів з Грузії. Всім їм по прибуттю необхідно пройти тижневий карантин, а на 8-й день зробити тест на коронавірус.

До Балтії їдуть будівельники і програмісти

Потік будівельників з Харкова до Польщі та інших країн дещо скоротився. Київ переживає будівельний бум, і багато жителів Харківської області їдуть туди на сезонні заробітки. Інші ж вважають за краще не Польщу, а Західну Європу, і пробираються туди через Литву.
"У самій Литві роботи небагато, і зарплата невисока. За литовськими робочими візами і видом на проживання працюють у Німеччині і Франції. Але візу отримати непросто. Мені ось один раз відмовили, взагалі без пояснення причин, хоча документи були в порядку, і потенційний роботодавець був вельми здивований і засмучений таким поворотом — він оплачував всі витрати і страховку", — розповів KHARKIV Today харків'янин Сергій Нестеренко, який до пандемії кілька років працював на будівництвах Польщі, а зараз працює будівельником у Києві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З Харкова запускають новий автобусний рейс до Євросоюзу 

Однак у країни Балтії їдуть не тільки за робочими візами. Активно переманює українських програмістів Естонія. Країна зробила ставку на залучення високотехнологічних компаній. Завдяки особливим умовам для такого бізнесу, до Таллінна перекочувало чимало міжнародних IT-корпорацій. В одній з таких працює харків'янин Олексій Козулін, який цієї весни переїхав до Естонії разом з дружиною і двома дітьми. Переїзд повністю оплатив роботодавець.
"На ринку зараз — дефіцит фахівців, тому у якомусь плані мені пощастило. Роботодавцю не важлива національність, це — міжнародна компанія, тому офіційна робоча мова у нас англійська. Курси естонської — державні і безкоштовні, але у мене поки немає необхідності її вчити", — говорить розробник. Він ще не вирішив, чи залишиться в Естонії надовго, повернеться до України або поїде працювати кудись ще.
Тим часом Україна переживає гострий дефіцит програмістів. За даними порталу  Djinni, попит на IT-фахівців у країні перевищує пропозицію майже на третину.

Ні водія, ні двірника

Не тільки програмістів важко знайти на харківському ринку праці. Традиційно у дефіциті кваліфікованих робітників — зварювальники, слюсарі і монтажники, але вже і некваліфікованих двірників з прибиральницями вдень з вогнем не знайти — скаржаться в обласному Центрі зайнятості.
"Дуже велика нестача водіїв — особливо на автобуси і вантажні автомобілі. Їх треба вчити, зараз ми цим питанням займаємося. У нас є навчальні заклади у Харкові, де готують водіїв, але їх небагато, і ми хочемо вчити цій професії у нашому Центрі профтехосвіти", — повідомив KHARKIV Today заступник директора Центру зайнятості Анатолій Толстих.

Навчити водія мало, адже ніхто не дасть гарантію, що новонавчений професіонал не поїде водити автобус до тієї ж Польщі чи Чехії. Такий результат дуже вірогідний, враховуючи різницю зарплат. Наприклад, зараз польський Щецин шукає водія міського автобуса. Пропонують 5 тисяч злотих (35 тисяч гривень). Шукають водія міського автобуса у чеському Пардубіце. Там пропонують від 1000 до 1800 євро у місяць і безкоштовне житло. З ними конкурує обласний Центр зайнятості, який шукає для харківського комунального підприємства водія автобуса на зарплату 12 тисяч гривень. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жителям Харківської області пропонують роботу у поліції

Менший, але теж значний розрив у зарплатах, які пропонують зварювальникам. У Харкові представникам цієї професії готові платити максимум 20 тис. грн. У Польщі зарплата фахівців стартує від 1000 євро.
"Поки різниця між заробітними платами досягає трьох-чотирьох разів, звичайно, українці обиратимуть працевлаштування за кордоном", — підсумовує Василь Воскобойник.