Місто генераторів. Харківські підприємці рятують бізнес від блекаутів
Погодинні графіки відключення світла майже не діють, Харкову та громадам області доводиться днями сидіти без електроенергії. Підприємці як можуть рятують свій бізнес. Для цього не лише купляють генератори, а й перебудовують системи опалення та ходять телефонувати до лісу.
Кожного разу масований ракетний обстріл надовго залишає Харківську область без електрики. Але бізнес підготувався заздалегідь. Вже у вересні підприємці почали закуповувати генератори, і зараз такий агрегат можна побачити мало не біля кожної крамниці. Але це — не лише порятунок для бізнесу, а й додаткові ризики, бо за генератор можуть оштрафувати.
Потрібна ліцензія
Місцезнаходження аптек, продуктових крамниць, кав'ярень та навіть пунктів обміну валют у Харкові останнім часом можна знайти за характерним деринчанням. Майже біля кожного такого закладу стоїть агрегат, що генерує електроенергію. Вартість генераторів за рік в Україні зросли в десятки разів. Якщо у грудні 2021 року торгівельні мережі та інтернет-магазини Харкова пропонували цей товар за ціною від 3000 гривень, то вже влітку вони коштували від 8000, а зараз найменший однофазний агрегат обійдеться у щонайменше 18-20 тисяч, та ще й доведеться на нього чекати, бо ці товари — під замовлення. Великі генератори, які потрібні бізнесу, коштують мінімум 40 тисяч, але підприємці все ж ідуть на такі витрати, бо зачиняти крамниці на невизначений час — дорожче.
"Зараз ми будемо купувати генератори, до нас дійшла фінансова допомога, і ми її хочемо витратити на те, щоб забезпечити генераторами наші склади і роздрібні магазини, у нас уже є в магазинах прожекторні лампи. І далі будемо намагатися все ж таки працювати", — розповіла KHARKIV Today директорка видавництва "Vivat" Юлія Орлова.
Якщо книжкова крамниця ще може собі дозволити зачинитись на кілька годин блекауту, то аптека чи продовольчий магазин — ні, цей бізнес на генераторах ще з жовтня. Але "агрегат порятунку" може завдати додатковий клопіт. Бо на нього, як виявилось, потрібна ліцензія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже 8000 харківських підприємців закрили бізнес
"Підприємства, які використовують генератори, повинні мати дозвільні документи на викиди в атмосферу. Якщо ви комусь допомагаєте заживитись через свій генератор, то на це потрібна ліцензія, бо це вже — надання електроживлення. Крім того, на зберігання пального для генератора теж потрібна ліцензія, тому в бізнеса виникають додаткові проблеми", — пояснив KHARKIV Today президент об'єднання "Асоціація приватних роботодавців" Олександр Чумак.
У Харкові за відсутність ліцензії ще нікого не штрафували, але така ситуація була в Одесі, де поліцейські прийшли до підприємця та склали акт про порушення. За словами Олександра Чумака, бізнес-асоціації вимагатимуть скасування ліцензій на таку діяльність під час війни, бо поділитися з колегою електрикою від свого генератора — це не бізнес, а благодійність.
Резервні склади та дров'яні печі
Підприємці шукають альтернативи генераторам. Наприклад, невеликі кафе і ресторани міняють електричні плити на газові, якщо у приміщенні є така можливість.
"Якщо є вода і газ, вони ставлять у залі акумуляторні лампи або свічки, у цьому випадку генератори не потрібні", — розповідає Олександр Чумак.
Відсутність електрики — не єдине, від чого потерпають підприємства. Багато з них не можуть собі дозволити опалювати приміщення газом, тому шукають альтернативи. Наприклад, у приватній клініці "Your baby" в Харкові поставили дров'яний котел.
"Зараз газ коштує для підприємств більше 40 тисяч гривень за тисячу кубів, ми не можемо вмикати газовий котел. Тому, коли я вчора прийшов о 6 ранку на роботу, у нас в приміщенні було +5. Ми пішли на додаткові витрати, за 100 тисяч гривень купили котел, змонтували. Тепер треба купляти дрова, пелети, але ми розуміємо, що це у будь-якому випадку буде дешевше", — розповідає власник клініки Андрій Волянський.
Генератор у медичній установі є, але обігрівати приміщення трьома кондиціонерами, які заживлені від генератора, виявилось і не вигідно, і не дуже надійно, бо коли працюють усі три кондиціонери, увімкнути ще щось у розетку неможливо — генератор "не тягне". До того ж, кожного разу його треба вмикати в ручному режимі, а це неможливо, наприклад, коли електрика зникає вночі, бо в клініці нікого немає. Тому Андрій Волянський шукає інші варіанти автономного живлення.
Великі підприємства тим часом йдуть шляхом децентралізації. Осередки виробництва та адміністрацію розводять по різних містах, аби мати альтернативу у разі відключень електрики.
"Ми організували чотири резервні склади у Києві, Луцьку, Львові та Коломиї. Завдяки спеціальній програмі в залежності від того, де є можливість, збираються замовлення читачів. Усі сервери працюють у "хмарі", зберігання даних задубльовано. Тому ми можемо працювати навіть під час блекауту", — розповів про свій досвід директор видавничої корпорації "Ранок" Віктор Круглов.
За його словами, найбільшою проблемою став зв'язок, адже під час аварійних відключень електроенергії вимикаються і вежі мобільних операторів, інтернет-провайдери не завжди можуть продовжити роботу. Тож співробітникам, аби залишатись на зв'язку і взяти участь у нараді, доводиться виходити у ліс, їхати на заправку чи переселятися на час роботи до торгівельного центру.
Саме зв'язок поки що лишається слабкою ланкою українського бізнесу. Якщо живлення відсутнє довгий час, мобільні оператори підключають своє обладнання до генераторів, але забезпечити стабільне покриття таким чином неможливо. Від цього страждає бізнес, який спеціалізується на онлайн-продажах та наданні послуг, бо менеджери, консультанти, ведучі онлайн-курсів та вебінарів час від часу опиняються поза зоною.
