Хроніки незламного Харкова. Жуков зник, церкви і черги під невпинними обстрілами

Минає 54-та доба героїчного спротиву залізобетонного Харкова російській навалі. На Вербну неділю містянам не дали перепочити від обстрілів, та й Страсний тиждень починається з підступних ударів по чергах за "гуманітаркою" та дитячих майданчиках.

Як і очікувалося, до початку наступальної кампанії на Донецьку та Луганську області окупанти посилили обстріли Харкова. З артилерії гатять уже не тільки по околицях, а й по центру міста. Минулої суботи влучили в будівлю поблизу Кінного ринку, вчора обстрілювали центр, сьогодні на Нових будинках обстріляли людей, які стояли за гуманітарною допомогою. Вже вкотре. Насправді такі черги стають зручною ціллю для окупантів. Місць видачі гуманітарної допомоги в Харкові небагато, вони широко відомі і працюють обмежений час. Тому перед будівлями скупчуються люди. А ворогам того і треба — вразити якомога більше цивільних, посіяти паніку. Можливо, варто подумати над тим, як краще організувати процес видачі допомоги. Наприклад, можна було б збільшити кількість відділень або подовжити час їх роботи, щоб люди хоча б не стояли надворі. 

Обстрілюють дитячі майданчики, обстрілюють храми. Є вже певні закиди в російських ЗМІ, що готуються стріляти і на Пасху. Це, до речі, теж уже російська традиція — вбивати людей на свята. Під час АТО загострення на лінії зіткнень відбувалися як раз на Пасху та у День знань: у Великдень окупанти цілили в храми, 1 вересня — в школи та дитсадки. Але зараз ми вже знаємо, що воюємо з безбожниками, тому є надія на те, що влада обмежить присутність людей в церквах. 

Останні два дні мер міста взагалі закликає не виходити зайвий раз на вулицю, навіть якщо немає сигналу повітряної тривоги. Але натомість збирається завтра-післязавтра запускати фонтани. Суперечливе рішення, враховуючи те, скільки роботи  зараз випало нашим "комунальним військам". Можливо, краще було б і почекати до перемоги. 

Цікава позиція мерії і щодо пам'ятника Жукову, який, нарешті, впав за допомогою хлопців з підрозділу "Кракен". У ефірі національного телемарафону Ігор Терехов відмовився коментувати цю подію.

"Давайте повернемося до цього після війни", — сказав міський голова.

Чесно кажучи, дуже не хочеться повертатися до Жукова після війни. Громада вже неодноразово вигравала у міськради суди з приводу перейменування проспекту Жукова та демонтажу пам'ятника "московському м'яснику". З початку війни ці залишки російсько-радянської імперії в українських містах взагалі виглядають недоречно. 

На фронті є зміни, і зміни на нашу користь. Українські бійці потроху гонять орду назад на схід. Армія звільнила від російських окупантів села Базаліївка та Леб'яже (район Печенігів) і частину селища Кутузівка ​​(одразу за Окружною Харкова на Вовчанському напрямку). Ворожа авіація падає. Поблизу Балаклії збили літак, а холодноярівці знову збили ворожого "Алігатора" — у них скоро буде колекція цих гелікоптерів. Є інформація, що росіяни розгортають на межі з Харківською областю вертолітні майданчики — що ж, побажаємо 93-й бригаді вдалого полювання.

Попереду ще багато важких боїв, особливо в Ізюмському напрямку, але вирімо в ЗСУ і завтра прокинемося на день ближче до перемоги.