Із Харківської області виїхали 28 % жителів, третина земель — замінована. Три роки повномасштабної війни у цифрах
За час великої війни демографічний склад Харківської області суттєво змінився. Харків більше — не студентська столиця, половина дітей шкільного віку не живуть у місті, зате обласний центр став головним українським хабом для переселенців.
KHARKIV Today дослідив, що втратила Харківська область за час повномасштабного вторгнення і що вдалося зберегти, як війна вплинула на бізнес, навчання та повсякденне життя.
Територія: біля 40% потенційно заміновано
Рівно три роки тому почалася повномасштабна війна Росії проти України. Північна та східна частини Харківської області за лічені години потрапили в окупацію, а сам Харків опинився на лінії фронту. Обласний центр встояв, але над третиною регіону замайорів триколор: 32% області, або 575 населених пунктів потрапили в окупацію.
Під час контрнаступу у вересні 2022 року Силам оборони вдалося звільнити майже всю територію, під окупацією лишалося 1,6% території. Але у травні 2024 року росіяни повторно пішли в наступ та змогли захопити частину Вовчанської та Липцівської громад. Офіційних даних про те, скільки саме населених пунктів знову потрапили під контроль РФ, зараз немає. За неофіційною інформацією, понад 20-ть. Відомо, що на початку лютого 2025 року російські війська знову окупували село Новомлинськ у Куп'янському районі. Селище Дворічна та місто Вовчанськ жодна з армій не контролює повністю, ситуація на фронті змінюється щодня, але навряд чи Росія зараз тримає під окупацією понад 3% території регіону. Крім того, активні бойові дії на території області охоплюють ще понад 70 000 га (2,2%).

Окупація та бойові дії далися взнаки тим, що на десятки років Харківщина лишиться найбільш замінованою територією Європи. Близько 40% площі Харківської області, що становить приблизно 1,3 мільйона гектарів, вважаються потенційно забрудненою боєприпасами. Розмінували на цей час усього 6 гектарів.
Цей факт докорінно змінив структуру економіки. До повномасштабної війни Харківська область була третьою за площею сільськогосподарських угідь. Зараз, за даними Програми економічного розвитку Харківської області на 2025 рік, аграрії не можуть обробляти 30% цих угідь. Вони або заміновані, або ж знаходяться на прикордонних чи прифронтових територіях. Втрати тваринництва ще більші. За даними ХОВА, за три роки війни:
- 27% тваринницьких господарств були в окупації;
- 50% — становлять втрати галузі;
- 10 тисяч корів та 70 тисяч свиней загинули.
Але навіть в такій складній ситуації сільське господарство потроху відновлюється. У 2024 році аграрії зібрали збіжжя на 22% більше, ніж в 2023 році. Тваринництво відновлюється значно повільніше, за минулий рік ріст надоїв молока склав менше 4% у порівнянні з минулим.
Населення: пенсіонери замість айтівців
До повномасштабного вторгнення населення Харківської області складало 2,66 млн осіб. Більше половини людей жили в обласному центрі (1,42 млн.). За перші три місяці "повномасштабки" населення Харкова скоротилося до 400 000 людей. Але після успішного контрнаступу восени 2022 року харків'яни почали повертатися, вже на початку 2023 року Харків знову був мільйонником, говорять офіційні особи.
Друга хвиля масового виїзду місцевих жителів сталася у січні — травні 2024 року, після того, як росіяни почали активно обстрілювати інфраструктуру, готуючись до другого наступу на місто. Тоді, за даними обласної адміністрації, Харків покинули 50-100 тисяч чоловік. Зараз в мерії стверджують, що більшість цих людей повернулася, крім того, місто поповнилося переселенцями з прикордонних і прифронтових територій, а також жителям Луганської, Донецької та Запорізької областей, що за ці три роки переїхали до Харкова.
"Наразі чисельність населення Харкова становить 1,2 мільйона осіб, з яких понад 200 тисяч — внутрішньо переміщені особи", — повідомив міський голова Ігор Терехов.
З Харківської області протягом трьох років війни виїхали 717 тисяч жителів ( дані "Слобідського краю"), натомість приїхали 522 тисячі переселенців. Таким чином, область втратила майже 200 000 людей тільки через міграцію.

Змінився і склад жителів. Найбільше це помітно по обласному центру, який до великого вторгнення називали столицею студентів та айтівців. На початку 2022 року в Харкові навчалося 300 000 студентів — це більше, ніж все населення Полтави. Кожен десятий з них був іноземцем. Зараз неможливо сказати, скільки студентів лишилися в Харкові, бо вищі навчальні заклади повністю працюють офлайн та не ведуть такої статистики. Усі 30 000 студентів-іноземців покинули місто. З ними поїхали і айтівці. До війни в IT-галузі працювали приблизно 55 000 харків'ян. Зараз, за даними Kharkiv IT Cluster, в місті живуть приблизно 23 тисячі працівників цієї сфери.
У Харкові значно поменшало й дітей. На початку 2022 року в місті проживало близько 130 000 школярів. За останніми даними міськради, зараз в Харкові лишилось тільки 53 тисячі учнів шкіл, тобто, лише 40% від довоєнної кількості.
Натомість пенсіонерів стало більше — за рахунок переселенців. За даними міськради, кожен четвертий з ВПО — тобто, більше 53 тисяч людей — на пенсії.
Руйнування: тисячі пошкоджених будинків
У річницю повномасштабного вторгнення міськрада оприлюднила нові дані щодо пошкодженого житлового фонду. 8239 житлових будинків постраждали внаслідок обстрілів РФ. Ця цифра значно зросла за останні два роки: у 2023 -му в мерії казали про 5 000 будинків. Понад 500 будинків — багатоквартирних та приватних — зруйновані вщент та не можуть бути відновлені.

Страждає і нежитловий фонд. Під час війни в Харкові було зруйновано 69% шкіл. Чотири з них знесуть, бо вони не підлягають відновленню. Усього ж, за даними Міністерства освіти та науки, в Харківській області пошкоджено 727 закладів освіти — сюди включено і школи, і дитсадочки, і коледжі, інститути та університети. Ця цифра — рекордна в Україні, і, на жаль, не остаточна, бо росіяни щодня продовжують обстрілювати Харківщину. Обстріли на прифронтових територіях останнім часом посилилися, а на річницю вторгнення ворог знищив цілу вулицю в прикордонній Дергачівській громаді.
Попри цю невтішну статистику, за три роки великої війни Сили оборони вибили росіян майже з усіх окупованих територій Харківської області. Ворогу вдалося зруйнувати чимало шкіл, пам'яток та житлових будинків у регіоні, але навіть суттєво зменшити населення області він не зміг. Харків досі місто-мільйонник з метрополітеном та десятками промислових підприємств, Харківська область стала прихистком для десятків тисяч нових жителів.