У Харкові не зібрали голоси за перейменування вулиці на честь загиблого льотчика-штурмовика: що далі?
Петиція про перейменування вулиці Літакової на честь героя російсько-української війни Владислава Рикова не набрала необхідної кількості голосів. Процес перейменування піде в інший спосіб, але проблема з петиціями до міського голови лишається: неодноразово звернення громадян або підписи під ними безслідно зникали.
У Харкові не вперше перейменовують вулиці на честь випускників університету імені Кожедуба, які героїчно загинули під час війни. Але вперше відповідна петиція на сайті мерії не зібрала потрібної кількості голосів.
Що сталося з петицією?
У жовтні 2025 року Софія Васецька зареєструвала петицію, в якій зверталася до міського голови з проханням перейменувати вулицю Літакову в районі аеропорту на честь харківського льотчика Владислава Рикова. Авторка неодноразово виступала ініціаторкою перейменувань вулиць на честь загиблих героїв війни в Харкові та Полтаві. Наприклад, у Харкові за її ініціативи були зареєстровані звернення з проханням назвати вулиці міста на честь льотчиків Андрія Пільщикова та Олексія Меся. Усі попередні петиції легко набирали по 5000 підписів та потрапляли на розгляд до міського голови.
У випадку з Владиславом Риковим не мало би статися інакше: він був найрезультативнішим льотчиком-штурмовиком Повітряних Сил ЗСУ, Герой України, повний лицар Ордену Богдана Хмельницького, повний кавалер Ордену "За мужність". Владислав Риков сам походить з родини військових: коли він був малий, його батьки загинули від рук злочинців, його виховав харків'янин Юрій Покусай, також пілот, який змалечку навчив хлопця мріяти про небо.
Після закінчення Харківського національного університету повітряних сил ім. Кожедуба він служив у 299-й бригаді тактичної авіації штурмовиком, здійснив 385 бойових вильотів, здобувши репутацію одного з найдосвідченіших і найвідважніших льотчиків у складі української авіації, також був наставником для молодих пілотів. 7 лютого 2024 року під час бойового вильоту його літак збила російська ракета.
Така біографія давала Владиславу Рикову право на те, щоб його ім'я було увічнене в топоніміці Харкова, тим паче, що йшлося не про якусь із центральних вулиць, а невеликий об'єкт майже на околиці міста. Але цього не сталося — петиція чомусь не набрала за відведений час необхідної кількості голосів.
У ситуацію втрутилася мама іншого загиблого льотчика, Андрія "Джуса" Пільщикова — Лілія Авер'янова. Три дні тому, у річницю загибелі Владислава Рикова, вона опублікувала відкрите звернення до міського голови Ігоря Терехова.
"Це буде ганьба і сором нашому місту, якщо Герой, відзначений найвищими нагородами держави, полеглий за наше життя, буде проходити ще й цю посмертну експертизу, яка вирішуватиме, чи варто називати його ім'ям невеличку рідну вулицю. Є випадки, коли таке питання навіть не повинно обговорюватись, а не те, щоб виноситься на міську петицію. Герой, на честь якого названо цілу авіаційну бригаду Повітряних Сил України, має бути увічнений на мапі Харкова без усяких обговорень", — написала мати "Джуса".
Врешті, з'ясувалося, чому петиція не набрала навіть половини необхідної кількості голосів. Як виявилося, міськрада саме у цей проводила модернізацію сайту.
"Сталася технічна проблема: частина голосів, яку ми збирали, була втрачена. Люди не могли зайти на сайт, не могли поставити підпис і навіть взагалі не бачили петиції", — пояснила KHARKIV Today авторка петиції Софія Васецька.
Завдяки модернізації петиції можна буде підписувати через "Дію" або BankID. Але на етапі переходу громадяни просто на деякий час втратили можливість підтримати те чи інше звернення до міської влади.
Електронна демократія працює вибірково
Завдяки пильності небайдужих громадян та окремому зверненню від Університету повітряних сил ім. Кожедуба у міськраді запустили процедуру громадського обговорення, яка зазвичай передує перейменуванню вулиць. Проголосувати за вулицю на честь льотчика Владислава Рикова можна до 28 березня 2026 включно — за посиланням.
Ініціатори перейменування вдячні міськраді за те, що звернули увагу на проблему, але інші петиції, що викликали менший суспільний резонанс, втратили шанси набрати голоси.
Система електронних петицій на сайті міської ради Харкова існує з 2015 року. За цей час неодноразово представники громадськості стикалися з ситуацією, коли їхні звернення не проходили модерацію або просто зникали — у тому випадку, коли в міськраді налаштовані були не підтримати пропозицію громади.
Наприклад, так сталося у 2019 році, коли в Харкові проводили ремонт "Каскаду", що не знайшов підтримки в багатьох містян. 12 квітня того року харків'янка Ірина Турчина розмістила на сайті петицію під назвою "Поверніть Каскад", де просила зберегти історичний вигляд фонтану, але її так і не опублікували — з технічних причин, як пояснили в мерії. Харків'янка повторно подала петицію, але та так і не з'явилася на сайті.
У січні того ж року керівник Харківського антикорупційного центру Дмитро Булах тричі намагався зареєструвати петицію з вимогою не підвищувати вартість проїзду в метро, але йому це так і не вдалося.
Залишається сподіватися, що після технічних покращень електронна демократія в місті працюватиме не в ручному режимі.
