Будівництво фортифікацій на Харківщині після прориву росіян: що буде далі
У Харківській області восьму добу триває російський контрнаступ. Ворог зміг прорвати лінію оборони на деяких ділянках до 10 кілометрів углиб.
Силам оборони доводиться не тільки оборонятися, а й наново будувати укріплення на позиціях. Як виявилося, перша і друга лінія оборони були відсутні або зведені не там і не так, як вимагала військова наука. Британська військова розвідка попереджала керівництво України про російський наступ на Харківську область, повідомила The Guardian з посиланням на власні джерела 16 травня. За даними газети, оборонні рубежі на Харківщині "були тонкі або їх зовсім не було", тому прорив на двох ділянках не вдалося швидко відбити.
Раніше Президент України Володимир Зеленський та голова ХОВА Олег Синєгубов повідомляли про те, що на Харківщині зведена "потужна" лінія оборони, за аналогією потрібно будувати в інших регіонах. Тоді не йшлося про першу, другу або третю лінію.
Тепер у Харківській обласній військовій адміністрації говорять, що відповідають виключно за третю лінію, яка проходить за 10-30 кілометрів від українсько-російського-кордону або лінії бойового зіткнення. Перша і друга — зона відповідальності Міноборони і військових, що перебували на тих позиціях. У 2023-2024 роках ХОВА, за даними Харківського антикорупційного центру, заключила "фортифікаційних" договорів на загальну суму понад 8 мільярдів гривень. Перший звіт про третю лінію передали на початку квітня, наступний етап — червень 2024 року.
Не проводять роботи з весни на рубежі, фото яких оприлюднили аналітики DeepState. Це була зона відповідальності ХОВА, проте сотні оборонних "зубів дракона" залишилися на узбіччі, інші укріплення не завершені. У ХОВА доволі різко відповідають на звинувачення, які з'явилися до них після 10 травня: кажуть, впоралися з поставленою задачею, а закиди — то підігрування ворогу.
"Наша третя лінія оборони, яка починається приблизно від 10 до 30 км від лінії кордону або лінії бойового зіткнення на Куп'янсько-Лиманському напрямку. Усі проєкти, що мають включати бетонні укриття, накриття, ходи, кількість і розташування — розроблялося проектами Міноборони. Місця, де проведені роботи, визначають наші військові інженери. ХОВА жодним чином за це не відповідає. Коли до нас надходить техзавдання, починається наша відповідальність. Ми перший раз звітували 30 квітня, що зробили. Другий етап - у червні. Ми щодня заповнюємо таблиці, звітуємо в онлайн-форматі перед Офісом президента, Міноборони, Урядом і особисто прем`єрміністром про темпи виконання", — повідомив на пресконференції начальник ХОВА Олег Синєгубов.
Він не готовий відповідати за першу і другу лінію оборони, хоча вони проходять у селах на Харківщині, які не були евакуйовані, там не було "сірої" зони. На питання, чи міг голова ХОВА, знаючи про неготовність тих позицій, сповістити про це Офіс Президента або Міністерство оборони, Олег Синєгубов говорить, що це не його компетенція.
Наскільки зараз готова третя лінія, у ХОВА не говорять через безпекову складову, але запевняють, що у сорока пунктах уже облаштували позиції наші військові (який це відсоток від загальної кількості, теж не відомо).
Проблеми із продовженням робіт є, адже ворог просунувся подекуди на 3-10 кілометрів, а значить працювати цивільним підприємствам стало ще небезпечніше. Чи буде добудований об`єкт, який показали аналітики DeepState, теж немає розуміння: ворог намагається прорватися до Липців із Глибокого. Там, де безпекова ситуація дозволить, рубежі продовжать зводити, але деякі доведеться переносити.
"Є об'єкти, де ми продовж виконання робіт, є там, де ускладнено і є ті (небагато), де робота призупинена - (ступінь виконання) від 15 до 60%, де цивільні компанії не можуть проводити роботи. Їх передаємо під військових, щоб вони продовжували", — сказав Синєгубов.
Проте уже зараз зрозуміло, що навіть військові не зможуть цього зробити через близькість росіян.
ЯК ОБИРАЮТЬ ПІДРЯДНИКІВ
Звинувачення до ХОВА здебільшого стосувалися контрактів на поставку сировини. Адже на четвертий день прориву оборони на півночі Харківщини голова Антикорупційного центру "Межа" Мартина Богуславець у колонці для "Української правди" написала про те, що Харківська обласна військова адміністрація заключила прямі договори, без проведення тендерів, на закупівлю сировини для фортифікацій із фірмами з ознаками фіктивності. Усі вони були створені нещодавно, а їхні засновники не успішні підприємці, а люди, у яких були проблеми із законом, без підприємницького досвіду.
"Усі вони почали заробляти мільйони одразу за кілька місяців після реєстрації. Класично – за прямими договорами і без конкурсних закупівель. Так сталося, що департамент Харківської ОВА для оборонних закупівель обирав щойно зареєстровані ноунейм фірми і ФОПи. Більше того, власники цих фірм не нагадують успішних бізнесменів і бізнесвумен – мають десятки судових справ, від крадіжок віскі до домашнього насилля над чоловіком і матір'ю, дехто з них позбавлені батьківських прав та мали виконавчі провадження за кредити в банках. Ще одна цікава деталь – схоже, ці бенефіціари навіть не здогадуються, що вони мільйонери. Адже продовжують працювати позмінно "на полях" та заводах", — пише Богуславець.
У ХОВА наполягають, що тендери не проводили, аби не гаяти часу, та й бажаючих майже не було: начебто постачати деревину хотіли семеро бізнесменів, із яких відібрали п'ятьох. Перевіряти їх не стали, обрали найдешевші пропозиції. Звідки вони беруть "дерево", що робили раніше і чи мають проблеми з законом — не перевіряли.
"Якби ми проводили тендерні процедури на закупівлю деревини, то ми б не встигли, бо середній проміжок — місяць. Це маршрут в нікуди, ми б завдання не виконали. Тому пішли шляхом укладання прямих договорів... М'яко кажучи, черги на підрядників у нас немає", — говорить Синєгубов.
За інформацією ХОВА, лісництва на Харківщині їм відмовили, проте на прохання журналістів надати конкретні назви цих підприємств не стали називати. На аукціони з прозорого продажу сировини ХОВА також не подавалася, бо це довгий процес, а ціни можуть бути різними.
Постачальники на Харківщині, запевняє заступник начальника ХОВА Михайло Харнам, працюють за середньою ціною 5500 гривень за кубометр з логістикою, вона є ринковою. За 2023 рік їм сплатили 105 мільйонів гривень, за 2024-й — ще 59 мільйонів.
Головне, зауважують у ХОВА, що гроші підрядники отримують тільки після приймання дерева, а не за передплатою.
"Було два випадки завезення неякісної деревини, складені акти, повернуто. Після того зробили заміну і поставлена деревина якісна. Питань на цей час у нас немає. Контракти не завершені, фінальних актів немає", — зауважує начальник ХОВА Синєгубов.
Він називає матеріал "УП" про фірми з ознаками фіктивності, з якими працює ХОВА, "політично вмотивованим з метою дискредитації органів держвлади та військових" або ж "прямою роботою на окупанта".
На пресконференції ХОВА були присутні представники трьох із п'яти підрядних організацій, які постачають деревину для фортифікацій на Харківщині. Вони не називають, звідки везуть сировину і говорять, що заробляють на цьому небагато.
На тлі наступу росіян і скандалу з фортифікаційними спорудами журналістів перестали пускати на фортифікаційні споруди у Харківській області, навіть на третій лінії. Таке рішення буцімто прийняли в Києві. А військові, яких з резерву перекинули на північ регіону за 20 кілометрів від Харкова та за 8 кілометрів від Росії, вимушені власноруч копати лінію оборони.
