Олег Березюк: «Дуже багато страху в Харківській області»
Народний депутат, лідер парламентської фракції «Об’єднання «Самопоміч» Олег Березюк після зустрічі з представниками територіальних громад Харківської області закликає місцеві ради вимагати змін до проекту бюджету на 2018 рік. Деякі його положення можуть цілком зруйнувати фінансову самостійність ТГО.
«Я не бачив ніде такого невігластва»
– Олеже Романовичу, за темпами створення об’єднання територіальних громад Харківська область пасе задніх. У рейтингу Мінрегіонбуду за цим показником ми – шості з кінця. Як вважаєте, в чому причина?
– Я проїхався селами і містами чотирьох областей: Миколаївської, Одеської, Кіровоградської та Харківської. Найбільше депресивні відчуття я пережив на Харківщині. Влада в цій області живе за деспотичними правилами.
– У чому це виявляється?
– Люди скаржаться, що до представників влади неможливо добитися, вони дбають виключно про свої інтереси. Мене вразив один випадок у селі Наталине Красноградського району. Це багате село – у них 7,5 мільйону бюджету на 3,5 тисячі населення. Люди поцікавилися у місцевого підприємства житлово-комунального господарства, чому так довго не ремонтують будинок. І отримують відповідь: на ваше звернення щодо надання копій документів повідомляємо, що проектно-кошторисна документація та договір на проведення капремонту будинку не належать до публічної інформації. Це що таке? Приватна власність, чи що? Я взагалі не бачив ніде такого невігластва. Більше цього – дуже багато страху в Харківській області. Люди бояться, що за їхні виступи вони отримають переслідування. Зокрема, в одному з сіл до мене підійшли фермери і сказали: у нас публічно забирають урожай.
– Хто? Рейдери?
– Рейдери з судовими вироками. На боці тих рейдерів є судові органи влади з такими формулюваннями, що урожай має бути покошений, зібраний і тимчасово конфіскований до з’ясування ситуації. Це як у 1933 році – у нас урожаї конфісковують у людей! Це катастрофа і це мене сильно турбує. В інших областях такого повального стогону в селах я не відчував. Я можу порівнювати – я був на днях у Кіровоградській і Одеській областях. Так, є проблеми, але не такого масштабу.
Ця заляканість веде до того, що довіра падає. А далі може бути й гірше. Унаслідок гидотної, ще не підписаної президентом, слава богу, судової реформи, яка пройшла в проекті, суд ще далі віддалиться від людей, тому що практично знищується досудове слідство. Люди не матимуть можливості знайти справедливість, і держава розвалюватиметься через самосуди. І я це сьогодні відчув у Харківській області. Це дзвіночок для влади.
«Хочуть забрати гроші з міських бюджетів»
– Що чекає на місцеві громади у 2018 році? Проект бюджету передбачає, що з наступного року місцеві бюджети самостійно забезпечуватимуть виплату пільг. Як ви ставитесь до цього?
– Це серйозний наступ на децентралізацію. Об’єднані територіальні громади – ознака того, що за багато сотень років наша держава нарешті надала селам і містам справжнє Магдебурзьке право. Ті країни, яким ми заздримо, куди наші люди виїжджають на заробітки, зробили це дуже давно, і там Магдебурзьке право не було порушене. А ми тільки в XXI сторіччі реально підійшли до нього через реформу децентралізації. Успіхи видно: той самий Харків, який, образно кажучи, мав 1 мільярд гривень річного доходу, зараз має більше 5 мільярдів. Дніпро має більше 10 мільярдів доходу на рік. Те саме село Наталине – 7,5 мільйону. Це великі доходи, податкові гроші наблизилися до людей, вони можуть витрачати їх собі на користь. Влада це відчула, цю незалежність мерів, які перестали бігати в адміністрації і просити: дайте, будь ласка, на вікна в школу. Він уже сам може вікна поміняти. Влада побачила, що народжуються вільні люди у вільних містах. І тому останні два роки відбувається наступ на бюджетну децентралізацію.
Усі мери, усі депутати місцевих рад говорять про те, що якщо на місцеві бюджети скинуть пільги за житлово-комунальні послуги, які надавала держава, – це буде катастрофа. Але це ще не все – перекидають заборгованості, які створила держава теплопостачальним підприємствам унаслідок невиконання зобов’язань за субсидіями і пільгами, держава не заплатила свою частину. А тепер Уряд, який є політичним банкрутом, каже: а ці борги заплатите ви, шановні місцеві бюджети. Тобто люди не отримують тих послуг, які могли б: у вигляді ремонту доріг, будинків, муніципальних субсидій, закупівлі обладнання в лікарні! Крім того, хочуть перекинути на міста фінансування училищ і коледжів. Це злочин! Хочуть забирати гроші з міських бюджетів – я маю на увазі так звану реверсну дотацію. Це коли міста мають понад план надходження до бюджету, а центральна влада вирішила, що буде собі забирати 80 % від цього перевиконання плану. А який сенс тоді містам старатися? Це – знищення ще ненародженого Магдебурзького права. Вони бояться, що у вільних містах народяться вільні управлінці.
– Чи можливо протистояти прийняттю цього бюджету в такому вигляді у парламенті?
– Там сидить дві третини васалів влади. Це неможливо. Тому я звертаюся до місцевих рад різних рівнів. Якщо ви сьогодні це проковтнете і не будете виступати із спільними жорсткими заявами, а очікуватимете, що вам кинуть подачку, ви втратите свою незалежність, а значить, незалежність втратить українська держава. Це – серйозна річ.
«Президент в Україні – над законом»
– Фракція «Об’єднання «Самопоміч» підтримала всеукраїнську акцію протесту, яка розпочалась 17 жовтня. Ви особисто підете під стіни Верховної Ради?
– Так, я особисто буду брати участь.
– Чого ви очікуєте, якого результату?
– Наша мета – тиск на владу, яка після народного повстання 2013 року обіцяла, що вона зробить новий закон про вибори до Верховної Ради на пропорційній основі за відкритими списками, який є основою боротьби з політичною корупцією – отими, що платять за прохідні місця у списках на виборах до Верховної Ради, а потім шукають собі заробіток і мільярди гривень вимивають із бюджету. Це – боротьба за Антикорупційний суд, бо якщо ми його не створимо, то не отримаємо більше позик МВФ, адже держава не виконує своїх зобов’язань. Суд потрібен, щоб зберегти НАБУ. Якщо НАБУ попрацює ще в тій корумпованій і абсолютно залежній від кількох людей судовій системі, жодна справа не зможе закінчитись вироком і покаранням. Це – ключові політичні елементи розвитку країни.
– А якщо ваші вимоги не будуть виконані, чи будете ви вимагати імпічменту?
– Вимагати імпічменту в Україні – це все одно що кричати: «Эй вы там, наверху!» – пам’ятаєте, така пісня була в Алли Пугачової? Немає закону про імпічмент президента. Сьогодні президент в Україні – над законом, його не можна покарати за помилки.
– У такому разі яка є альтернатива? Перевибори до Верховної Ради?
– Поки що тиск. Я особисто вірю, що ми все-таки будуємо демократичну державу. І що президент і прем’єр-міністр зрозуміють, що такі дії з руйнації самоврядування і судової системи призведуть до люті людей, самосудів. Люди в Україні дуже терпеливі – я це бачу. Вони не хочуть деструкції, але змушені будуть це робити, бо їх починають ображати.
– Ви маєте на увазі можливість чергової революції?
– Не революції. Це буде щось інше. Розумієте, коли справедливості не буде, люди будуть шукати її, не розраховуючи на державу. А зараз ми спостерігаємо реванш олігархічних сил.
