Вищий антикорупційний суд: ейфорії немає

Голосування вчора за Вищий антикорупційний суд 315 голосами - однозначно крок вперед в подоланні топ-корупції в державі.

Але ейфорії немає і це добре.

Тому пропоную звернути увагу на деталі, адже саме в них криється багато неоднозначного.

Варто розкласти документ, схвалений парламентом на три умовних блоки: позитиви, негативи та проблеми.

З позитивів:

- Підсудність ВАС звужено до розгляду саме корупційних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ;

- Критерії, яким мають відповідати судді, порівняно з початковим текстом, стали більш чіткими та досяжними (відповідно, є шанс, що у відборі візьмуть участь достойні компетентні кандидати);

- Все ж виключили норми, які можуть бути застосовані для тиску на суддів (зокрема мова про опитування з застосуванням поліграфа без чіткого встановлення критеріїв-підстав для застосування;

- Встановлено фіксовану кількість суддівських посад, після яких ВАС розпочне свою роботу – 35 суддів.

З негативів:

- Для реального початку роботи суду Президент повинен буде внести ще один законопроект (відповідно, прийнятий сьогодні законопроект – це ще не остаточне рішення у запуску роботи ВАС);

- Не деталізовано строки створення ВАС. І формування ГРМЕ, і проведення конкурсу, і формування самого суду мають бути здійснені протягом 12 місяців з дня набрання чинності законом;

- Не враховані пропозиції, які забороняють скорочувати видатки на діяльність ВАС в поточному році, а також зменшувати в наступному порівняно з поточним. Це мало стати гарантією фінансової незалежності ВАС від суб’єктів бюджетного процесу.

Проблеми:

- необхідне оприлюднення та узгодження повного переліку міжнародних організацій, які делегуватимуть кандидатів в ГРМЕ, інакше існують ризики цілком легального потрапляння в перелік міжнародних організацій із сумнівною репутацією;

- остаточна редакція законопроекту передбачає, що членами ГРМЕ можуть бути призначені громадяни чи іноземці, які мають досвід зі здійснення розслідувань та процесуального керівництва чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією, в тому числі в інших країнах. Це відкриває шлях до входження до складу ГРМЕ зокрема і вітчизняних слідчих, прокурорів, суддів. Однак в такому випадку виникає закономірне питання: ми обмежуємо прокурорів у праві претендувати на посаду судді ВАС, однак допускаємо їх до процесу відбору. Крім того, мова вже не йде про міжнародний досвід, а про досвід в інших країнах, постає питання – чому орган називається радою міжнародних експертів?

Окремо щодо ГРМЕ:

Запропонований механізм взаємодії ГРМЕ з ВККС в процесі відбору передбачає, що ГРМЕ отримує право ініціювати спільне засідання щодо невідповідності конкретного кандидата встановленим законом критеріям доброчесності. Рішення щодо відповідності ухвалюється на такому засіданні більшістю голосів спільного складу (при цьому має проголосувати не менше половини членів ГРМЕ – тобто 3-є з 6-ти).

Що з цих пунктів переважить та чи запрацює насправді суд? Сьогодні сказати важко. На жаль, досвід роботи НАЗК свідчить про те, що навіть якісне революційне законодавство не гарантує його виконання та ефективності роботи.

А політично вмотивована складова, що зачіпає інтереси перших осіб держави, отримає гору над інтересами держави і здоровим глуздом.

Оригінал: Роман Семенуха/Facebook