Про миротворців ООН
Поспішив, звичайно, Порошенко в Мюнхені заявити, що світ вже підтримав те, що він пропонував в 2015 році. Бо те, що він там пропонував в 2015 році у вигляді тексту, світ так ніколи і не побачив. А побачив світ пропозицію Путіна, яку і обговорює. А ось як він, світ, підтримає пропозицію Путіна чи те, у що її перетворить Курт Волкер, ми дізнаємось за результатами голосування в Раді Безпеки ООН, якщо до цього коли-небудь взагалі дійде.
Але і телевізійне експертне середовище дуже заграється, як мені здається, в аналіз цілком другорядних питань, чи добре для нас участь в миротворчому контингенті Білорусі і т.п.
Основне невирішене на сьогодні питання - а чи визнає Росія себе учасницею конфлікту? Якщо ні, то ми змушені будемо погодитися на домовленості з т.зв. ЛНР і ДНР. І такі домовленості псу під хвіст, бо Росія і далі матиме усі можливості втручатися в гру "чужими руками".
Якщо ж Росія формально визнає себе окупантом і гарантуватиме виконання домовленостей про розгортання миротворчого контингенту, то такі домовленості можуть бути реалістичними. Але я не зовсім розумію, чому би це раптом після років заперечень Путін раптом погодився, що "ані там єсть"? Тим більше, що в результаті таких домовленостей він просто втратить нажитий непростими зусиллями і придатний для постійного тиску на Україну і Європу Донбас.
Ну, і етапність розгортання місії - це важливе і складне питання. На сьогодні, США користуються дуже підступною логікою про те, що одночасне розміщення миротворців на усій тимчасово окупованій території неможливе фізично. Тому хоч так, хоч так треба говорити про етапи розгортання.
І ось тут би взяти і домовитися, що першим етапом буде розгортання вздовж російсько-українського кордону (це ж і буде гарантом деескалації, бо миротворці бачитимуть хто і що вийшло, і не допускатимуть в Україну нового).
Так ні, очікувано дипломатична думка в цю сторону не пішла, і обговорює путінську пропозицію про перший етап - розміщення вздовж лінії фронту.
Далі теж важливо, чи остаточно розгортання буде завершено впродовж днів чи місяців? Одна високопоставлена американська дипломатеса нещодавно переконувала мене, що мова йде про дні. Але в пресі говорять про місяці.
Місяці - це термін, який даватиме росіянам достатньо можливості адаптуватися і зірвати будь що. Я в це не вірю. Бо якщо росіяни і справді хочуть миру, то чому б не погодитися на перший етап розгортання вздовж українсько-російського кордону?
Якщо ж миротворчість розпочнеться з розгортання вздовж лінії фронту і передбачатиме місяці просування вглиб окупованої території, то ризикну зробити прогноз, що лінією фронту все і закінчиться. Бо Росії це буде достатньо для того, щоб зберегти конфлікт, але продемонструвати поступливість.
Такий сценарій, на мою думку, може призвести до припинення активних бойових дій та замороження конфлікту.
Можливо, це і є максимум можливостей на сьогодні.
А далі будуть дуже складні дебати чи достатньо подібного розвитку подій для скасування частини санкцій проти РФ та тиску на Україну з метою виконання політичної частини Мінська?
Для Петра Олексійовича не найгірший сценарій, бо дозволить десь акуратно перед виборами заявити, що він зупинив війну.
Можливо цим його американці та інші і підкуповують...
Хто зна...
А ось чи будуть при цьому присутні завербовані росіянами білоруські та казахські військові - це питання другорядне і менше важливе.
Оригінал: Богдан Яременко/Facebook