Гроші в обмін на реформи: чому Банкова відмовилася від зриву е-декларування
Материал публикуется с разрешения "Европейськой правды"
Сайт президента Петра Порошенка, а тим більше – його офіційні Facebook та twitter в останні чотири дні випромінюють оптимізм.
Медовий спас, перемога Вєрняєва на Олімпійських іграх, вітання іншим медалістам. Ну і лише в середу ввечері – розмова з президентом Європейської ради Дональдом Туском щодо подій у Криму більш ніж тижневої давнини.
Про ключові події останніх днів – ані пари з вуст. Паралельна реальність.
Президент, якщо виходити з публічних повідомлень, ніби й не помітив скандального зриву електронного декларування, що стався з вини та за ініціативою українських посадовців.
Нібито повз увагу глави держави пройшов і конфлікт силових відомств, НАБУ та ГПУ, який в ЗМІ все частіше називають "прокурорською війною".
Та зовнішні ознаки оманливі. Маємо вдосталь підстав, щоби стверджувати: принаймні кризу з е-декларуванням Порошенку довелося розрулювати особисто. Точніше, спершу була спроба приховати, а коли з’ясувалося, що шансів немає – довелося вирішувати.
Наслідком стала новина минулої ночі: президент доручив до 31 серпня видати атестат на систему е-декларування.
Ми з’ясували, що передувало та що призвело до такого рішення.
"Європейська правда" готує докладніше розслідування про події останніх місяців та про те, як з’явився та розвивався конфлікт навколо е-декларування. Навіть наявні документи свідчать, що події там розгорталися непересічні. Відкрити ці дані варто згодом, коли е-декларування опиниться поза загрозою.
А наразі – про не менш цікаві події останніх днів та про те, хто ж змусив владу змінити лінію.
Протест на Печерських пагорбах
Про розвиток подій навколо е-декларування до кінця минулого тижня включно "Європейська правда" вже розповідала в детальному розслідуванні "Хто зірвав електронне декларування статків: хронологія та документи".
Наступними днями редакція отримала додаткові документи на підтвердження наших висновків. А феєрична заява секретаря РНБО від ранку 16 серпня, в якій Олександр Турчинов особисто встав на захист керівництва Держспецзв’язку та пообіцяв особисто "організувати побудову системи е-декларування" замість тієї, що вже є на балансі НАЗК, не лишала сумнівів у тому, що система націлена на тривалу боротьбу і не планує здавати позиції.
Впевненості противникам повноцінного електронного декларування надавала досить квола реакція Заходу в понеділок. Навряд чи нагадування з боку ЄС про свою стару заяву було тим, що здатне похитнути позиції Турчинова.
Та прибічники зриву атестації зіткнулися з серйозною внутрішньою "фрондою".
Ключові особи уряду не захотіли долучатися до лінії влади.
Запуск е-декларування без сертифікації є дозволом на приховування доходів, заявила віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
А прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв перезапустити е-декларування та покарати винних.
Та не всі протести були публічними. Є інформація джерел, що заслуговують на довіру, щодо підтримки з боку інших міністрів. Зокрема, варто подякувати міністрові юстиції Павлу Петренку, який переконував колег у юридичних проблемах через запуск неатестованої системи.
І, нарешті, серйозним ударом стала категорична позиція міністра фінансів Олександра Данилюка. Джерела свідчать, що він поставив питання руба: якщо ситуацію не вирішать у найближчі дні, він подає на звільнення. Один зі співрозмовників ЄП каже, що звучав термін у три дні.
Перевірити та підтвердити цю інформацію навряд чи можливо, але вона не видається дивною. Саме міністр фінансів нестиме відповідальність за зрив бюджету в разі, якщо не надійде транш МВФ. А транш МВФ не надійде без початку повноцінної роботи системи. Якщо стисло, то це означало би, що Данилюка підставили.
Та головним аргументом, який змістив шальки терезів, став не опір Кабміну, а тиск Заходу.
Міжнародний валютний атестат
Частина подій, пов’язаних з реакцією Заходу, відома. Але не всі.
Починаючи від вечора понеділка, міжнародні партнери України усвідомили: ситуація справді загрозлива. Реагувати потрібно.
Наприкінці дня в понеділок з’явилася коротка, але недвозначна заява посольства ЄС. Головна думка – "ми розчаровані".
В розмові Порошенка з Туском, яка відбулася в середу, це питання також звучало. "Співрозмовники також обговорили питання перспектив ухвалення найближчим часом Євросоюзом рішення про лібералізацію візового режиму для громадян України та скоординували подальші кроки в цьому напрямі", – повідомляє президентська прес-служба. У Туска деталі не уточнили, але позиція ЄС стала відома того ж дня.
В середу з’явилася безпрецедентна спільна заява посольств країн-членів Євросоюзу та представництва ЄС в Україні.
Безпрецедентна вона і за тональністю: в ЄС зазвичай уникають різких формулювань, лишаючи місце для дипломатичних напівтонів.
... і за форматом: узгодити позицію ВСІХ посольств, та ще й переконати їх у тому, що жорсткість має бути збережена – надскладно, і це можливо лише в разі, якщо ситуація надзвичайна.
... і за часом публікації: адже влітку немає перших осіб посольств, які зазвичай воліють особисто узгоджувати жорсткі кроки.
Тому критика з боку ЄС виявилася серйозним аргументом.
Але, за нашою оцінкою, не вона стала вирішальним чинником.
У вівторок ввечері в гру офіційно вступив Міжнародний валютний фонд.
Відразу кілька джерел повідомили "Європейській правді" про надісланий в Україну з Вашингтона лист керівника місії фонду, Рона ван Роодена; його адресатами стали особисто Гройсман, декілька ключових міністрів та глава НАЗК Наталія Корчак. Копія документа є також у декількох дипмісіях в Києві, хоча ті не є в переліку адресатів.
Документ датований 16 серпня, та через різницю в часі в Києві його, схоже, прочитали вранці 17 серпня.
Сигнал МВФ не лишає простору для різночитань. Розпочавши з короткої згадки про те, що Україна успішно рухалася до виконання вимог МВФ, у фонді відразу перейшли до справи та повідомили Києву: наразі цей рух припинений.
"Без сертифікації система не вважатиметься робочою та не відповідатиме зобов’язанням за програмою, підтриманою МВФ. Тому ми закликаємо вас невідкладно виправити цей недолік", - йдеться в документі, з яким мала змогу ознайомитися "Європейська правда".
Ситуація, що склалася, не лишала іншого шляху, аніж повернення до атестації. І Держспецзв’язок, який перед тим мав вказівку будь-що гальмувати надання сертифікату, в середу ввечері отримав протилежну директиву.
Допомога з України
15 серпня "Європейська правда" свідомо наразила себе на суспільну критику, опублікувавши редакційну статтю із закликом призупинити надання Україні "безвізу" та фінансової допомоги.
Крок був непростий і конфліктний, та масив непублічної інформації, який ми мали на той момент (і який згодом отримав додаткове підтвердження документами та діями), не лишив сумнівів: він є безальтернативним.
Ми справді перебували за крок до прірви.
Після того, як влада (і Заходу байдуже, яка саме її частина за це відповідальна!) від кінця липня почала свідомо, спрямовано та не надто приховано руйнувати систему е-декларування, а 14 серпня – запустила її в роботу попри відсутність сертіфікату, Україна опинилася на роздоріжжі.
Безвізовий режим як такий (а транш МВФ і поготів) і для Києва в цілому, і для Порошенка зокрема, є справді важливими. Про відмову від них на Банковій навіть не йшлося. Але на столі були два шляхи до цієї мети:
1) повернутися до правового поля та виправити ситуацію;
2) спробувати переконати ЄС та країни-члени, що нічого серйозного не відбулося, мовляв, подивіться – декларування працює, портал в інтернеті запущений. А технічні недоліки приберемо згодом (от тільки використаємо цю лазівку та відтягнемо декларування до 2017 року).
Складно сказати, чому Банкова всерйоз планувала обрати другий шлях – чи то через недооцінку ризиків, чи то з інших мотивів. Але цей шлях був вбивчим для України.
В ДССЗЗІ заявляли, що їм потрібно "два місяці" на підготовку атестату.
Хоча затягування процесу навіть до середини вересня, а тим більше до жовтня, загрожувало необоротними наслідками.
Надзвичайна ситуація вимагає надзвичайних дій.
Цей вибір було необхідно будь-що зупинити. Це вдалося зробити. І якби нині, знаючи про подальші події, ми могли повернутися на три дні в минуле, редакція вчинила би те саме, із ще більшою впевненістю.
Та щойно ДССЗЗІ виконає домовленість та надасть сертифікат, "Європейська правда" невідкладно включиться в адвокаційну кампанію за швидке та безумовне скасування віз для громадян Україні – так само, як ми діяли протягом весни та літа.
І нині (якщо Київ не відступиться від обраного шляху) є всі підстави розраховувати: цього року Україна матиме безвізовий режим. Сподіваємося, навіть восени.
