П'ятикласниця із Харківської області шиє по 50-100 масок щодня і роздає їх даром
Через пандемію коронавірусу в Україні, як і в світі, зріс попит на медичні маски. Ціни на них злетіли, а прибуток компаній, які займаються виробництвом засобів захисту, збільшився в рази. Але є люди, які, не маючи виробничих потужностей, шиють дефіцитний товар своїми руками і безкоштовно роздають нужденним. Серед них — Аліса Пономаренко із Балаклії, яка вчиться в п'ятому класі. За швейною машинкою вона проводить не менше трьох годин на день.
11-річна дівчинка шиє захисні засоби з бавовняної тканини, а місцеві лікарі вже оцінили старання дитини. За їх словами, такі маски не захистять від вірусу, але не дадуть йому далеко поширитися, якщо її наділа людина, яка є його носієм.
Мама дівчинки — Юлія Пономаренко — розповіла KHARKIV Today, що її дочка завжди займалась рукоділлям, але рік тому справа набула масштабного характеру.
"Все почалося в квітні минулого року, коли Аліса дізналася в школі, що буде проходити ярмарок на підтримку старшокласника, хворого на рак крові. Вона приготувала солодощі і продала на ярмарку, заробивши 68 гривень. Розуміючи, що цього буде мало для лікування хлопчика, вона тоді запитала, як я можу допомогти, і запропонувала продати іграшки та речі молодшої сестри. я сказала: якщо хочеш допомогти, шукай якісь інші варіанти", — розповідає мама.
Через деякий час батько виділив дівчинці гроші на новий смартфон, і сім'я вирушила в магазин за покупкою. Але вже там дівчинка сказала, що замість телефону хоче собі швейну машинку.
"Вона завжди щось робила, вирізала то з паперу, то з тканини. Машинка коштувала дорожче телефону в два рази. Але вирішили піти назустріч і замість телефону купили в кредит машинку. Вона в той же вечір освоїла інструкцію і сіла шити", — продовжує Юлія.
У перший вечір дівчинка пошила свого першого іграшкового зайця, з яким потім відправилася гуляти. У магазині знайомий жартома запропонував купити іграшку. Дівчинка відмовила, оскільки іграшку пошила для молодшої сестри, але зробила зустрічну пропозицію, сказавши, що пошиє ще одного на продаж. Отримавши перші 100 гривень за пошиту іграшку, дівчинка тут же відправила їх на карту хворого на рак старшокласника. Так все і почалося ..
"Ми спочатку зробили групу в Facebook, де Аліса продавала зайців. Вона робила звіти, де записувала, скільки грошей вона отримала і скільки передала хлопчикові. Деякі перераховували більше. Було і 200, і навіть 500 гривень. Ми потім попросили людей перераховувати гроші не Алісі , а хворій дитині на картку. У нас з усієї Європи замовляли цих зайців: Норвегії, Італії і навіть Лондона, чим Аліса дуже пишається. Вона довела, що в 10 років можна зробити багато, якщо ти щось робиш, це приклад нашої влади. Дівчинка зібрала 200 тисяч гривень за два місяці, і в цілому за півроку було зібрано майже 500 тисяч", — розповідає мама.
Небайдужі люди допомагали Алісі з матеріалом. Однак, коли світ охопила пандемія коронавірусу, дівчинка сказала, що з іграшками час зробити паузу — потрібно шити маски і дарувати їх людям.
"Тоді у нас ще був запас тканини, ми його швидко витратили, щодня вона шиє від 50 до 94 масок, такий у нас був рекорд. Вона розробляла різні варіанти, зараз Аліса використовує найвдаліший варіант викрійки. Навіть лікарі оцінили зручність масок і можливість їх регулювати", — продовжує Юлія.
Маски Аліса передає всім бажаючим. В основному — це жителі Балаклеї, але були також замовлення і з інших міст країни. За словами Юлії, було замовлення навіть з Чехії, але відправляти маски туди не стали, тому що забезпечити ними навіть Балаклею вдається з великими труднощами.
До Алісі і її матері звертаються навіть поліклініки — маски передають і в дорослу, і в дитячу лікарні.
"І простим людям, усім, хто зателефонує, звичайно, передаємо маски. Хтось навзаєм щось дає — шоколадку, булочку, хтось нічого не дає. Але для нас головне — подати приклад берегти себе і оточуючих від небезпеки і хоч щось робити", — розповідає мама.
Жінка каже, що коли Аліса шила іграшки, люди більш охоче допомагали з тканиною, а зараз доводиться нелегко.
"За день ми можемо 100 пошити, але 50 — така ідеальна кількість, коли Аліса не втомлюється. 94 маски — це 11260 сантиметрів — довжина ряду на швейній машинці, до речі", — зазначила Юлія Пономаренко.
Тканини для масок у Аліси практично не залишилося. У неї є приблизно 1000 гривень, які вона відклала на ремонт машинки. Їх п'ятикласниця може витратити на матеріал.
"Ми будемо дуже раді будь-якій допомозі — нам потрібна тканина і резинка. Тканина повинна бути бавовняною, бажано новою. Вражають люди, які приносять нам нову постільну білизну, щоб Аліса комусь пошила маски. Це неймовірні люди", — каже Юля.
Допомогти дівчинці з матеріалом можна, зателефонувавши її мамі: (066) 66-27-163 (Юлія Пономаренко).
Автор: Богдан Затула
