Тарас Шевченко як рок-зірка. У Харкові створили оперу-кабаре про Кобзаря
Бунтар, ікона стилю та зірка аристократичних салонів, а не сумний вусатий дідуган у кожусі. Таким побачили Тараса Шевченка творці опери "ТГШ. Подорож у часі", яку покажуть в Харкові вже цієї суботи.
Постановники вирішили здути пил із канонічного образу Кобзаря та показати його через сучасну призму як людину, яка кохала, дружила, страждала, але, попри все, пробуджувала свободу в серцях.
Шевченко як Елвіс та Джонні
"ТГШ. Подорож у часі" — не просто опера, а опера-кабаре, доволі новий формат для української сцени і перший у Харкові. Автор вибрали цей незвичний жанр, аби показати давно знайому людину у новому ракурсі. Не як творця всім з дитинства відомих віршів, канонічного митця та вусатого пророка зі шкільного кабінету, а живого, дотепного та часом суперечливого молодого чоловіка. На сцені ми бачимо Тараса Шевченка, який закохується та в якого закохуються, який пиячить із друзями з товариства "Мочиморди" і шукає свій стиль та шлях у житті.
"Я хочу, щоб бачили Шевченка-людину. Він такий самий поет, як Сергій Жадан, з яким можна зустрітися, поговорити, випити, посидіти. Жадан же не тільки вірші читає, він виходить як рок-співак на сцену, і йому це подобається, він відчуває цей рок-н-рол. Таким самим був і Шевченко", — каже постановник вистави Армен Калоян.
Цей образ гульвіси та рок-н-рольника підкреслюють і костюми, створені художником Костянтином Пономарьовим, який останнім часом досить глибоко занурився у шевченкознавство: він раніше працював над костюмами до вистави "Шевченко 2:0" у театрі "Березіль". В опері-кабаре фрак поета виглядає як косуха, його друзі наче щойно вийшли з концерту Елвіса Преслі. Художник надихався образом Джонні Деппа з фільму "Плаксій" про підлітків 1950-х.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові кличуть на спектакль за п’єсою драматурга-оскароносця
"Це, мабуть, щось дуже особисте. Образ молодого Шевченка з його автопортрету, який ми всі добре знаємо, мені здавна нагадував саме Джонні Деппа з фільму "Плаксій". Тому тут є алюзії до цього фільму: у костюмі, гримі та зачісках", — розповів Костянтин Пономарьов.
Втім, вистава має кілька рівнів осмислення образу Шевченка. На сцені постійно присутній антагоніст головного героя — цар Ніколай Другий, якому протистоїть поет. Глядачам пропонують захопливу боротьбу між словом закону та словом свободи.
"Ця сцена — не оперна, але ми робимо її оперною"
Революційна вистава виходить у досить непростих умовах. Фактично, ХНАТОБ зараз позбавлений своєї сцени. Вистави йдуть на мінус четвертому поверсі оперного театру, у колишньому машинному цеху. Всі театри Харкова працюють у непристосованих приміщеннях, але для опери та балету, які потребують особливої акустики та простору, це створює більше проблем.
Безпечна сцена у підземеллі невелика за розміром. Вона не має куліс та якихось спеціальних механізмів. Оркестр сидить у тому ж просторі, що і глядачі.
"Нехай ця сцена не оперна, але ми робимо її оперною, ми робимо її опорою мистецтва на Слобожанщині. Ці випробування для митців іноді дуже корисні. Вони змушують вмикати уяву, фантазувати, шукати нові рішення", — впевнений режисер.
Армен Калоян зміг цікаво обіграти не пристосований для опери простір. Дія відбувається на двох планах: старший Шевченко сидить у залі разом із глядачами та дивиться на сцену, де перед ним ніби проносяться спогади молодих років.
"Це важко — працювати у маленькому приміщенні, але ми підлаштовуємося. Тут не вистачає завіси, куліс — це такі речі, які роблять театр театром. Зала не пристосована до музики, публіка сидить дуже поруч. Але для першого ряду це буде гарний інтерактив: вони зможуть у прямому сенсі доторкнутися до Шевченка", — жартує виконавець головної партії Микита Маринчак.
Глядачі побачать оперу-кабаре уже цієї суботи, 26 квітня. А потім творці вистави планують показувати її і на великих сценах поза Харковом.
