Знову без світла. Як у Харкові підготуватися до темного літа

Експерти прогнозують планові та аварійні знеструмлення ще принаймні на два роки.

Після доволі благополучного травня харків'яни знову змушені жити за графіками відключення електроенергії. Цього разу ми не самі: після масштабних обстрілів об'єктів енергоінфраструктури більшість Україна сидить без світла. В "Укренерго" прогнозують, що найскладнішим буде липень.

У Харкові, як і по всій Україні, діють графіки відключення електроенергії. Із 6 червня ситуація в енергосистемі різко погіршилася, тому у Харківській області застосовуються графіки погодинних відключень з подовженим терміном. Енергетики просять не вмикати кондиціонери, а експерти радять готуватися до складної зими.

Чому електрики не вистачає?

Те, з чим зараз стикнулася вся Україна, Харків пережив досить нещодавно. Після атаки росіян на енергетику області з 22 березня і до середини травня місто жило в режимі жорсткої економії. Після 10 числа минулого місяця про графіки майже забули, але вже 1 червня Росія атакувала енергооб'єкти в Івано-Франківській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій та Запорізькій областях. За даними уряду, після цих атак Україна загалом втратила дев'ять гігават потужності генерації. Для порівняння: восени 2022 року росіяни знищили сумарно всього 3 ГВт потужностей — і це вже призвело тривалих блекаутів, що іноді тривали понад 10 годин.

Імпортної електрики теж стало менше, це пов'язано з ремонтом обладнання.

"У плановий ремонт виведено одну з високовольтних повітряних ліній, що поєднують українську енергосистему з об’єднаною енергомережою континентальної Європи", — повідомили в "Укренерго".

За словами енергетиків, це не вплинуло на обсяги імпортної енергії, яку країни-партнери готові нам постачати, але пошкодження всередині системи не завжди дають можливість прийняти електроенергію, яка заходитиме через інші магістралі. Попри чутки, дефіцит електроенергії не пов'язаний з експортом — зараз Україна просто не в змозі це робити.

"У нас останнім часом експорту немає та не очікується. Фізичні перетоки відбуваються, тому що в нас доволі пошкоджена енергосистема, в нас відбувається переток електроенергії з одного регіону України в інший через європейські країни. Тобто, часом, коли нам треба на Одещину подати електрику, простіше віддати її з заходу України  в Словаччину або Угорщину, або Польщу і потім з Румунії отримати назад та заживити Одещину", — пояснив схему директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко під час брифінгу в медіацентрі "Україна – Укрінформ".

Незначну кількість електрики Україна експортувала в травні, але це була винятково сонячна генерація. За словами Харченка, у відносно теплі місяця найскладнішим в енергетиці буде липень. У цей час виводять на ремонти блоки атомних електростанцій, а вони якраз несуть основне навантаження. Крім того, енергоспоживання влітку традиційно зростає через спеку і масове використання кондиціонерів, холодильники теж працюють на більшій потужності.

Вентилятор-USB замість кондиціонера

У Харкові проміжки часу без світла не такі тривалі, як у Києві чи в центральних регіонах України. Останні два дні електрики немає в середньому по три години в день, у деяких районах її взагалі не вимикають. Але в соцмережах люди вже починають скаржитись на неможливість охолодити приміщення без кондиціонера — адже вимкнення припадають на найспекотніші години доби. Харків'яни добре пам'ятають, як зігрітися під час блекаутів, такий досвід жителі міста нещодавно мали, а от з відсутністю електрики в спеку стикаються вперше. Тим не менш, "народні умільці" вже пристосувалися і до цих негараздів.

"Купив вентилятор з USB, коли немає світла — включаю його через павербанк. Єдине що такі вентилятори бувають тільки невеликих розмірів, так що кімнату, як кондиціонером, не охолодиш, але у якості тимчасового рішення прекрасне", — ділиться лайфхаком харків'янин Сергій Костюченко.

Також харків'яни в інтернеті радять купити чайник-термос, який майже добу може тримати температуру, у ньому можна зберігати як гарячу воду, так і холодну, змінити звичні лампочки на прилади з вбудованим акумулятором, що заряджається, коли є світло, а також вимикати холодильник під час блекауту з розетки — аби не згорів від перепадів температур. На жаль, без зарядної станції типу EcoFlow холодильник не ввімкнеш, а коштує така близько 30 000 гривень. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Харків може замінити знищені ТЕЦ?

В інтернет-магазинах останніми днями в топі продажів також пилососи на акумуляторах. Генератори, на відміну від осені 2022 року, не зникли з продажу та не зросли в ціні у порівнянні з весною. Вірогідно, попит на ці пристрої вже задоволений, до того ж у приватній сфері їх використовують лише власники будинків, а їх в Харкові небагато у порівнянні з жителями багатоповерхівок, куди генератор не встановиш.

Ще під час весняних блекаутів зріс попит на підключення інтернету через оптоволокно. Він ще не задоволений повністю, зараз термін очікування підключення у деяких операторів розтягується більше ніж на тиждень — не вистачає вільних портів.

Усі ці гаджети та перестороги потребують витрат. Але, схоже, інвестиція в генератори та зарядні пристрої буде довготривалою. За розрахунками директора Центру досліджень енергетики, взимку в Україні електрики не буде по 10-12 годин на добу. В ефірі  Radio NV він спрогнозував, що ситуація покращиться лише наступного літа, якщо країні вдасться відновити частину знищених об'єктів та захистити ті, що вціліли.