Затримання колаборантів на Харківщині: які справи дійшли до суду
Вищий ешелон гауляйтерів встиг втекти з Харківської області у напрямку Росії або окуповані території Луганської та Донецької областей, втім декого все ж таки вдалося затримати, ба більше — дочекатися вироку суду.
Аналітик Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін дослідив долі затриманих колаборантів, ми згадаємо про деяких з них.
Харківський район
До суду дійшла справа секретаря Вільхівської селищної ради Надії Антонової, про яку вже писав KHARKIV Today. Її затримали на початку травня, під час звільнення Кутузівки Харківського району, за підозрою в державній зраді.
Посадовиця перейшла на бік загарбників в селі Кутузівка та налагодила співпрацю з керівником російських військових з позивним "Вітязь". Антонова здала ветеранів АТО/ООС, мисливців та правоохоронців, змушувала місцевих носити білі пов’язки. Засідання суду мало відбутись 23 грудня.
Після успішного вересневого контрнаступу ЗСУ затримали депутата-колаборанта з Липецької сільської ради за фактом ч. 5 ст. 111-1 (колабораційна діяльність) КК України Олександра Федоренка (Політична партія “Блок Світличної Разом”).
Як повідомило СБУ, в квітні 2022 року Федоренко став “головою” так званої “Липецької військово-цивільної адміністрації Харківської області”. Він створював позитивний імідж окупантів, проводив агітацію серед місцевого населення, а також розпоряджався майном громади. Крім того, Федоренко організував сільськогосподарську діяльність на території Липцівської громади та сприяв вивезенню сільськогосподарської продукції на територію РФ.
Крім нього, затримали і колаборанта – “старосту” села Борисівка Харківського району Георгія Багдасаряна. І Федоренко, і Багдасарян поки що є підозрюваними, а не обвинуваченими, їхні справи в суд не передані.
Чугуївський район
В травні 2022 за фактом щодо ймовірної державної зради затримали Старосалтівського селищного голову Едуарда Коновалова. Його справу передали до суду. За даними слідства, під час окупації російськими військами селища Старий Салтів Чугуївського району голова селища перейшов на бік ворога. Він агітував місцевих мешканців сприяти окупантам, надав російським військовим приміщення для проживання, забезпечував їх харчуванням, транспортними засобами. Перше засідання у справі пройшло у серпні, свою провину Коновалов не визнав.
У Вовчанську Чугуївського району СБУ затримала першу заступницю міського голови Ольгу Камінську.
За даними СБУ, віцемер відразу погодилася працювати з окупантами. До її обов'язків входили збір та передача представникам збройних формувань РФ інформації про учасників АТО/ООС, членів проукраїнських організацій та патріотично налаштованих громадян. Під час обрання запобіжного заходу вона не визнала свою вину. Її справу передали до Київського райсуду міста Харкова.
У Вовчанську також затримали і Дмитра Чигринова, якого ЗМІ називають кримінальним авторитетом на прізвисько “Чиж”.
У 2016 році поліція оголошувала Дмитра Чигринова у розшук за скоєння у 2014 році злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 (розбій) Кримінального кодексу України. Переховувався Чигринов від органів слідства в росії. За даними слідства, тоді Дмитро Чигринов у складі групи осіб напав на двох чоловіків і відібрав у них золоті прикраси та 3,5 тисячі доларів.
Під час окупації Вовчанська Чигринов організовував діяльність дислокованих у Вовчанську військових формувань окупаційних військ, забезпечував їх матеріальними ресурсами. Крім того, Чигринов організував розграбування однієї з військових частин Нацгвардії України, м’ясокомбинату та автозаправних станцій. Слідство встановило, що Чигринов у березні 2022 року організував збір підписів за відставку чинного міського голови Вовчанська, Анатолія Степанця, та здійснив показове підняття прапора рф на флагшток біля Будинку культури Вовчанської міськради.
Справа Чигринова розглядається в Машівському районному суді Полтавської області.
Є й перші вироки суду щодо місцевих колаборантів: 19 грудня Київський районний суд міста Харкова визнав винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, Світлану Романцову, фахівця з публічних закупівель у КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Вовчанського району", та призначив їй покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років, без конфіскації майна.
Світлана Романцова добровільно зголосилась виконувати обов`язки завідувача сектору охорони здоров`я в так званій “Військово-цивільний адміністрації Вовчанського району”. Романцова визнала свою винуватість.
Куп’янський район
“Саме у Куп’янську, мабуть, вдалось затримати найбільшу кількість колаборантів, просто тому що це була так звана їхня “столиця”, і їх там було найбільше суто фізично”, — зауважує Євген Лісічкін.
Затримали, наприклад, директорку ПП “Аркада” (стоматклініка), депутатку Куп’янської міськради (ОПЗЖ) Валентину Кобелєву.
Зокрема, Кобелєва нібито допомагала розселяти окупантів у приміщеннях, які належать комунальним підприємствам “Куп`янський водоканал” та “Куп`янські теплові мережі”, забезпечила їм постачання продуктів харчування та спеціальної техніки комунальних закладів для будівництва військових інженерно-фортифікаційних споруд зс рф.
Особисто депутатка свою провину спростовує. Справу Кобелєвої ще до суду не передали.
“Це підтверджує тенденцію, що справи тих затриманих, хто не визнає свою провину у колабораційній діяльності, не укладає угоди з прокуратурою, в суди передаються не так швидко”, — робить висновок аналітик ХАЦ.
Проте до Київського райсуду Харкова передали справу директора Куп'янського водоканалу Олександра Гонтара за фактом колабораційної діяльності.
За даними слідства, Гонтар за розпорядженням окупаційної адміністрації був призначений на посаду “исполняющего обязанности директора” водоканалу, “реорганізованого” окупантами. В 2020 році Олександр Гонтар балотувався до Куп’янської міської ради від “ОПЗЖ”, але депутатом не обрався.
До суду досі не передали справу ще одного депутата. На цей раз – Куп’янської райради, від “Слуги народу”, генерального директора Куп’янського молочноконсервного комбінату Олександра Радченка, Його затримали за підозрою у поставках продукції російським окупантам та на територію так званої “днр”. Задокументовано, що тільки за одним “договором поставки” його підприємство відвантажило до захопленого Луганська до 20 тис. одиниць товару на майже один мільйон у гривневому еквіваленті.
Олександр Радченко у 2020 році був першим номером у списку кандидатів в депутати Куп’янської райради (був обраний) та до Харківської облради в списку партії “Слуга народу” (не пройшов). З 2005 по 2010 роки був головою Куп’янської районної державної адміністрації.
Поки не дійшла до суду справа підозрюваного у пособництві державі-агресору ще одного депутата від партії “Слуга народу”, на цей раз Курилівської сільської ради Куп'янського району, Анатолія Головка.
За даними слідства, Головко, власник сільгосподарських підприємств, під час окупації добровільно передавав російським військовим пальне, м'ясо худоби та автомобілі підприємств. Також, частину врожаю Головко передавав російським військовим, іншу — до РФ з отриманням частини прибутку військовими ворожої армії. На складах підозрюваного зберігалась та ремонтувалась ворожа військова техніка, також він виділяв паливо для її заправки.
В 2015 році Анатолій Головко обирався до Куп’янської районної ради від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. А з 2010 по 2015 роки Головко був депутатом Куп’янської районної ради від “Партії регіонів”.
У Києві затримали колишню голову Куп’янської райдержадміністрації та Куп’янської райради Сніжану Чернову, яка після деокупації Харківщини намагалася втекти до ЄС. З 28 квітня 2020 року по 30 березня 2021 року Чернова була головою Куп’янської РДА. В 2020 році стала депутатом Куп’янської райради від партії “Слуга народу”. Чернова довгий час працювала в структурі куп’янської “Партії регіонів”, а потім вступила в партію “БПП “Солідарність” та донатила їй гроші.
Чернова підтримала росіян, за що ті її призначили так званою "и. о. заместителя начальника Куриловского территориального отдела военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области".
Як встановили в СБУ, перебуваючи на “посаді”, Чернова виконувала вказівки кремля щодо поширення окупаційного режиму та залучення місцевих жителів до дій на користь країни-агресора. Крім того, вона брала участь у підготовці псевдореферендуму на захоплених територіях Харківщини.
Вироки, які стосувались куп’янських колаборантів
KHARKIV Today писав про вирок 20-річній Ганні Євсюковій. Їй призначили покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державного управління та органах місцевого самоврядування строком на 13 років. Слідчі встановили, що Євсюкова активно підтримувала «руський мир» під час окупації Куп’янська та працювала координаторкою у штабі “єдиної росії”.
Також суд 30 листопада виніс вирок у вигляді 5 років позбавлення волі Юрію Дмитрієнко, який під час російської окупації Куп'янська погодився працювати “директором” КП “Благоустрій” Куп’янська. Про це повідомив куп'янський громадський діяч Сергій Кудрявцев. Також з порталу “Судова влада” стало відомо, що на цей вирок подано апеляційну скаргу.
За даним слідства, 58-річний Дмитрієнко добровільно пішов на співпрацю з російсько-окупаційними військами. Основним завданням колаборанта на новій посаді було відновлення будинків, доріг та іншої зруйнованої окупантами інфраструктури, щоб приховати сліди вчинених ними злочинів.
Київський районний суд міста Харкова вироком від 20 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України Олега Демченка та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та/або місцевого самоврядування на строк 10 років та з конфіскацією майна. Але звільнив його від відбуття покарання у виді позбавлення волі, з випробувальним терміном 1 рік.
Демченко у період з липня по вересень 2022 року, добровільно розміщував військовослужбовців Росії та представників незаконних збройних формувань, на земельній ділянці з власним домоволодінням у с. Петропілля Куп`янського району. Також Демченко перепродавав отримане від окупантів паливо місцевому населенню, продавав зернові культури, отримуючи від військових Росії паливо та харчові продукти, які в подальшому реалізовував серед місцевого населення. Демченко у судовому засіданні повністю визнав свою вину.
Той же Київський районний суд міста Харкова вироком від 19 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України Юрія Ніколаєнка та призначив йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 10 років, без конфіскації майна.
Згідно з вироком суду, Юрій Ніколаєнко наприкінці червня добровільно зголосився обійняти посаду у так званому "Кондрашовском территориальном отделе временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области". У липні Ніколаєнко добровільно зайняв посаду так званого "и.о. помощника начальника отдела (сельского) Кондрашовского территориального отдела военно-гражданской администрации Купянского района".
Вказується, що ця “посада” не пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. Встановлено, що Ніколаєнко вирішував питання благоустрою та водопостачання сіл Нечволодівка та Благодатівка, представляв інтереси відповідних сіл перед “начальником” відділу, здійснював видачу російської гуманітарної допомоги як представник окупаційної влади. Ніколаєнко визнав свою винуватість. Вирок може бути оскаржений в апеляції.
Великобурлуцька громада
KHARKIV Today писав про затримання директора Андріївського ліцею Великобурлуцької селищної ради Віктора Шестопалова. Він запровадив російський навчальний план та змушував працівників ліцею працювати за ним. Справу Віктора Шестопалова передали до Київського райсуду міста Харкова.
Смт. Шевченкове
Гауляйтер Шевченкового Андрій Стрижко переховується в Росії, а ось свою дружину — Віту Стрижко та сина — Михайла Стрижка, залишив. Спецслужби України їх і затримали.
В суд передали справу щодо 25-річного Михайла Стрижка за фактом колабораційної діяльності, який під час окупації смт. Шевченкове Куп’янського району розміщував білборди з кремлівською пропагандою.
Нагадаємо, що Андрій Стрижко ставши гауляйтером смт. Шевченкове, демонтував на території селища пам’ятник учасникам АТО та зірвав герб України з місцевої адміністрації.
Дружина Стрижка, Віта, очолила відділ в окупаційній адміністрації в Шевченковому. За даними слідства, у травні цього року на вимогу російських представників Віта Стрижко зайняла “посаду керівника організаційно-інформаційного відділу” в окупаційній адміністрації в Шевченковому.
В судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу, Віта Стрижко не вважала себе в чомусь винною.
Також затримали і Олену Марченко, яка добровільно погодилася отримати від окупантів “посаду” старости села Василенкове Шевченківської територіальної громади Куп’янського району.
За даними СБУ, до війни Марченко мешкала на Північній Салтівці, одному з найбільш постраждалих від російських обстрілів спальних районів Харкова. Її харківську дев'ятиповерхівку росіяни атакували ще у березні, пошкодивши більшість квартир у будинку.
За даними слідства, псевдостароста збирала дані мешканців підзвітних їй сіл для подальшої видачі відповідно до складених списків так званої “гуманітарної допомоги” від окупантів та грошової “допомоги” у розмірі 10 000 рублів.
Вироком Київського райсуду міста Харкова від 23 грудня затверджена угода між прокурором та Марченко про визнання нею винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України. Марченко призначили покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 10 років, без конфіскації майна. Також суд скасував арешт на майно, що належить Марченко.
Ізюмський район
Прокуратура повідомила про підозру 55-річного Валерія Ткача, з села Оскіл Ізюмського району, який у квітні цього року прийняв пропозицію від бойовика так званої «лнр» обійняти посаду тимчасово виконуючого обов’язки “голови села Оскіл”. Справу Ткача передали до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, де 22 грудня мало відбутись засідання.
Затримали і "аграрія", який допомагав красти українське зерно, Сергія Погребняка. Окупаційна влада призначила його директором компанії "Діана", яка займається землеробством в Борівській ОТГ. Слідчі затримали колаборанта та вручили підозру по ч.1 ст.111-2 КК України.
Київський районний суд міста Харкова вироком від 5 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України Віктора Шевченка, уродженця с. Велика Кам`янка Ізюмського району та призначив йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років, без конфіскації майна.
Віктор Шевченко має досвід служби в органах внутрішніх справ України. В нього ще в березні виникло бажання вступити до лав так званого "Управління внутрішніх справ у Харківській області".
Шевченко в середині червня 2022 року був призначений на “посаду” водія "Ізюмського міського райвідділу міліції управління внутрішніх справ у Харківській області". Вказано, що ця так звана “посада” не пов`язана із реалізацією правоохоронної функції. Шевченко визнав свою вину повністю.
Балаклія та села і селища поблизу
Першим “високопосадовцем” на Харківщині, кого вдалось затримати після вдалого контрнаступу ЗСУ у вересні, став так званий “начальник міліції Балаклії” Олег Калайда.
У часи окупації Балаклії Калайда організовував службову діяльність працівників, чергування на об`єктах критичної інфраструктури, в тому числі спільно з представниками окупаційних військ. Він співпрацював з окупантами до звільнення міста 10 вересня. Олега Калайду затримав 10 вересня в Куп’янську батальйон “Донбас” 15-го полку Нацгвардії України. Разом із Калайдою були схоплені два кадрові російські військові та четверо “мобілізованих” з ОРДЛО. Справу Калайди до суду поки не передали, і він є в статусі підозрюваного.
Затримали і менеджера фірми “Азімут-Вет” Миколу Темного, який погодився бути призначеним окупантами на посаду старости села Вербівка Ізюмського району. Темний підписав з прокурором угоду про визнання винуватості і суд її затвердив. Темного звинувачували у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.
Під вартою перебуває 48-річна Ольга Гляненко з села Яковенкове Ізюмського району (розташоване поблизу Балаклії) за фактом впровадження російських стандартів в місцевій школі. Слідство встановило, що ця жінка наприкінці липня стала так званою "директоркою" школи у Яковенкове. Разом з іншими працівниками місцевої школи встигла вилучити підручники з української мови та літератури, а також українську символіку.
Справу Гляненко передали до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Вироком Київського райсуду Харкова від 22 грудня Галина Немич визнана винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, з покаранням у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років, без конфіскації майна.
Євген Лісічкін підсумовує: навіть ті, хто реально співпрацював з окупантами, як правило отримують позбавлення права на 10-15 років обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування. Рідше це може бути умовний строк. Бувають й винятки, коли колаборанта відправляють до в’язниці, як Дмитрієнко.
“Проте, підсумовуючи, можемо сказати, що поки що найбільшого стресу та максимум переляку колаборанти спізнають у момент свого затримання”, — стверджує експерт.
Нагадаємо, багатьом гауляйтерам вдалось втекти. Це так званий голова “військово-цивільної адміністрації Харківської області” Віталій Ганчев, “керівники” районів — Максим Губін (Куп’янський), Олексій Подорожній (Харківський), Павло Солонецький (Вовчанський), Анатолій Фомічевський (Ізюмський), “керівники” міст та селищ — гауляйтери Ізюма Владислав Соколов, смт. Шевченкове Андрій Стрижко, Балаклії — Юрій Шевченко, Великого Бурлука Олександр Ковбаса, Борової Сергій Агарков. Ймовірніше за тим же напрямком втекли й міські голови: Куп’янська - Геннадій Мацегора, Балаклії — Олександр Столбовий, Вовчанська — Анатолій Степанець.
