Ворожі хвилі. Як у Харкові працює російська радіопропаганда
Російську музику, ворожих пропагандистів та заклики до українців здаватися можна почути по радіо. Російські радіостанції прориваються в етер на FM-радіо. Їх чути краще, ніж українських мовників, особливо коли зникає світло.
Російські радіостанції і до початку повномасштабної війни було чутно на півночі Харкова, а у Вовчанській громаді, біля кордону, приймачі ловили лише їх. За останній рік росіяни створили радіо спеціально для українців, аби закликати військових та цивільних здаватися. Заглушити ці ворожі заклики майже неможливо.
FM-зброя з Бєлгородської області
Вільні від російських військ, але не від російських звуків. Армія РФ залишила майже всю територію Харківської області, але радіо з Бєлгородщини лунає на українських частотах дедалі гучніше. На деяких нещодавно звільнених територіях можна почути тільки його. На "ворожі голоси" регулярно натрапляють військовослужбовці. Олексій Бабешко, який зараз служить у 92-й бригаді, почув "Харьков Z" у селищі Шевченкове Куп'янського району, де ще недавно точилися бої.
"Це радіостанція на хвилі 92,2. Там є трішки музики, а далі — заклики до українців не чинити спротив. У Шевченково в принципі немає іншого радіо, я не знайшов. Там приймач автоматично налаштовується тільки на цю станцію", — розповів Олексій KHARKIV Today.
Це саме пропагандистське радіо він чув і в Харкові, на Баварії.
За останній місяць усе більше харків'ян чують ворожі радіопередачі, коли вмикають радіо в автомобілях і вдома. Якщо раніше їх можна було почути лише на північному сході міста, на Салтівці, то зараз станції "Харьков Z" і Радио жизнь", створені саме для пропаганди під час війни, звучать практично по всьому місту. Після ворожих обстрілів, коли у Харкові зникає світло, приймачі майже не "ловлять" українські радіостанції, а от російські — залюбки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помічник окупантів підсилював російське радіо на Харківщині
"Минулого понеділка, 10 жовтня, в Харкові після масованого обстрілу, коли пропав зв’язок, увімкнула радіо — зловило одну українську і дві російських радіостанції. На одній було якесь інтерв’ю на історичну тематику, на другій — пропаганда", — розповідає юристка Наталія Коваленко, яка живе в центрі Харкова.
Ще більше російських станцій почув Віталій Вавренюк, який живе в іншому районі — на Салтівці. Коли минулого понеділка зникло світло та мобільний зв'язок, він увімкнув радіоприймач, щоб послухати новини.
"Знайшов одну українську станцію і штук п'ять російських", — каже чоловік.
Мешканці Харкова стривожені цим явищем, адже у разі ядерного вибуху та інших небезпек у ДСНС закликають вмикати радіо та слухати інструкції. А в Харкові це неможливо буде зробити, бо інструкції надходять із Росії.
Потрібно більше українських радіостанцій
Російські радіостанції панували у прикордонних районах Харківської області задовго до війни. Жителі Вовчанська та навколишніх сіл слухали в автівках переважно станції з Бєлгорода, бо українські туди просто не пробивалися. В основному це довоєнне російське радіо було музичним, розважальним, але були там і новини, які подавали події в Росії, Україні та світі через призму кремлівської пропаганди. Після початку масштабної війни музики стало менше, а пропаганди — більше.
"Додалися ще радіостанції, які вони створили спеціально для харків'ян. Це "Харьков Z" і Радио Жизнь". Їх краще чути не на півночі, а на заході Харкова, на Холодній горі, на Нових будинках, наприклад, вони пробиваються. Напевно, мовлять вони не з Бєлгорода, а з якоїсь іншої точки Бєлгородської області, а з якої — ми не можемо визначити", — розповідає експерт з питань радіомовлення та редактор "Українського радіо" Всеволод Чебодаєв.
Він багато років застерігав Нацраду з питань телебачення і радіомовлення про небезпеку російської інформаційної агресії. Але і далі в Харківській області залишалося чимало вільних FM-частот, особливо у діапазоні від 92 до 100 МГц, а також білі плями, де не чути "Українське радіо".
"Заглушити ці ворожі голоси важко. У радянські часи глушили іноземні радіостанції, але в них інша природа, вони передавали на тисячі кілометрів, а FM-хвилі — на десятки кілометрів. Технології глушіння цих хвиль немає, окрім однієї — запускати власне мовлення на вільних частотах", — каже експерт.
Є ще одна проблема — російські радіопередавачі значно потужніші.
"Потужності роздає Український державний центр радіочастот. От він пороздавав частоти по 100 ватт в Харківській області, а це — всього 20 кілометрів покриття. Тим часом у Бєлгороді є п'ятикіловатний радіопередавач", — розповідає Всеволод Чебодаєв.
Згідно з планом "Женева 84", сусідні країни мусять узгоджувати одна з одною потужність радіопередавачів у прикордонних регіонах. Цілком імовірно, що більшу потужність радіо в Харківській області свого часу не узгодила Росія. Але з початком війни домовленості стали неактуальними, тому потужність радіопередавачів потрібно робити не менше за 5 кВатт — тоді кремлівській пропаганді буде важке пробиватися в етер.
"Українське радіо" потроху повертається у звільнені громади — його можна чути у Змієві, Балаклії, Вовчанську, Куп’янську, Великому Бурлуці. А жителі прикордонних сіл тим часом просять волонтерів привозити радіоприймачі, які ловлять середні хвилі — щоб все-таки слухати своє, українське.
