У Харківській області попрощалися з бійцями батальйону "Карпатська Січ"
За соборну Україну віддали життя добровольці Ігор Федорак, Олександр Захарченко і Олександр Лінкін.
16 квітня у боях на Харківщині загинули троє бійців підрозділу ВСУ "Окрема добровільна чота "Карпатська Січ". 19 квітня із загиблими козаками попрощалися на передовий.
"Ми втрачаємо своїх найкращих людей, ми втрачаємо героїв, які не відсиджуються вдома, які не втекли за кордон, які чудово знали, на що вони йдуть, які своїм вчинком покажуть суспільству, що у цій війні, крім нас, ніхто не виграє. Що цю війну, крім нас, ніхто не вестиме. Уся надія на українців. Я пишаюся, що у мене були такі побратими, яких зараз проводжу з вами в останню путь", — сказали під час прощання.
29-річний Ігор Федорак (позивний "Шах") родом із села Ісаків Івано-Франківської. Побратими називають його людиною-усмішкою.
"Це справжній воїн, я ніколи не бачив у його очах страху. Неймовірно люблячий батько та чоловік", — розповідав побратим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові попрощалися із загиблими піротехніками
У Ігоря Федорака залишилися батьки, дружина Ольга із дворічним сином Остапом, брат Михайло, сестри Аліса, Надія та Ольга.
"Це найкращий брат, про якого може тільки мріяти сестра, найкращий батько і дядько для племінників, яких любив як своїх. Це людина, яка завжди приходила всім на допомогу — і рідним, і чужим. Хто знав Ігоря хоч день, ставав йому як рідний, і всі питали, чи всі українці такі, як він", — згадувала одна із сестер.
57-річний Олександр Захарченко (позивний "Джин") родом із села Майданецьке Черкаської області. Він закінчив Таращанський коледж, був техніком-електриком, енергетиком і столяром.
"Ми люди вільні і будемо зубами гризти тих, хто нам хоче диктувати. Ми їх переможемо та виженемо зі своєї землі", — сказав Олександр Захарченко незадовго до смерті в інтерв'ю Сергію Лойку.
У захисника України залишилися дружина, п'ятирічна донька Маргарита і шестирічний син Захар.
Олександр Лінкін із села Первомайське Донецької області загинув під час виконання бойового завдання. Він був інженером-будівельником, закінчив Донбаську національну академію будівництва та архітектури. Разом із братом Олександр Лінкін вів бізнес у Києві. Доброволець дбав про кинутих на війні собак. У Олександра Лінкіна залишилися мати і рідний брат.
