Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Тиждень читання. Топ-10 книг про Харків

Фото: Константин Чегринский/KHARKIV Today
Класики і сучасники часто описували місто на сторінках своїх книг.

В Україні стартував Тиждень читання. KHARKIV Today нагадує про найцікавіші книги, у яких фігурує Харків: від класичних творів із підручників літератури до творів наших знаменитих сучасників.

Українські класики і російські літератори, які тимчасово приїжджають у місто чи народилися тут, сучасні художники слова та дослідники старовини — всі вони присвятили Харкову чимало цікавих рядків. Книг, де згадується місто, значно більше десяти, але ці видалися редакції знаковими.

1. "Сватання на Гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненка

сватання

Жоден ТОП харківських книг не обходиться без цієї п'єси, однієї з найулюбленіших українських театрів. Цей веселий водевіль розповідає про любовні пригоди жителів тоді передмістя Харкова, села Гончарівка. Зараз воно вже давно частина міста. Оскільки це п'єса, докладних описів Гончарівки мало, натомість автор приділяє багато уваги "слобожанським характерам".

Цитата (наводиться мовою оригіналу): "Што за пріятной оцей Харков! Єй, істинно! і за границею таково не видал!. Таки што хозяїн, то і доброй чалавєк. Той тєбя просіт абедать, другой на кунпанию; та всьо с потчиванньом та з ласковим словом. Вот усю Туреччину, Францію і Рассею прахадили, а нєтутє такого приятного города! То-то Харковская Русь-матушка!"

2. "Жизнь Арсеньева" Івана Буніна

арсеньев

За книгу спогадів російський класик отримав Нобелівську премію. Незважаючи на те, що "Життя Арсеньєва" вийшло вже в еміграції, у Парижі, образи міст і сіл Російської імперії початку століття постають перед читачем дуже яскраво. Серед описів інших міст є й спогади про Харків, у якому головний герой книги, Олексій Арсеньєв, мешкав деякий час.

Цитата: "В Харькове я сразу попал в совершенно новый для меня мир. В числе моих особенностей всегда была повышенная восприимчивость к свету и воздуху, к малейшему их различию. И вот первое, что поразило меня в Харькове: мягкость воздуха и то, что света в нем было больше, чем у нас. Я вышел из вокзала, сел в извозчичьи сани, – извозчики, оказалось, ездили тут парой, с глухарями-бубенчиками и разговаривали друг с другом на вы, — оглянулся вокруг и сразу почувствовал во всем что-то не совсем наше, более мягкое и светлое, даже как будто весеннее".

3. "Алмазный мой венец" Валентина Катаєва

венец

Ще один російський класик, але вже радянський, Валентин Катаєв, якийсь час на початку 20-х жив у Харкові з іншим знаменитим літератором, Юрієм Олешею. У гості до них приїжджали поет Едуард Багрицький, Ілля Ільф та Євген Петров. Цю частину життя Катаєв з гумором згадує у книзі-кросворді "Алмазный мой венец".

Цитата: "Живу в Харькове на углу Девичьей и Черноглазовской — такое невозможно ни в одном другом городе мира".

4. "Мина Мазайло" Миколи Куліша

мина

Події знакового твору українського літературного авангарду оповідають про харківського службовця Мини Мазайла, який змінює прізвище на російське, Мазенін, щоб піднятися кар'єрними сходами. Описів міста у п'єсі дуже мало. Натомість у головному герої можна легко впізнати сучасних харків'ян, так званих "російськомовних інтелігентів", які відкидають усе українське, схиляючись перед Москвою.

П'єса успішно йшла у театрі "Березіль" і досі користується популярністю у театральних режисерів.

Цитата: "Не бачили, не читали? "Харків" — написано. Тільки що під'їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: "Харків". Дивлюсь — не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?"

5. "Як із Харкова зробити Берлін" Остапа Вишні

вишня

Ще один представник "Розстріляного Відродження", який, на відміну від Куліша, вижив, у 20-ті роки проживав у будинку "Слово" і працював у тоді столичній харківській пресі. Книга оповідань про Берлін з'явилася у 1930 році і стала підсумком поїздки письменника до Німеччини. Літератор у своїй веселій манері порівнює Берлін і Харків — на жаль, не на користь останнього.

Цитата: "Ви коли-небудь їхали в Харкові Свердловською вулицею з вокзала? Помітили, який там брук? Він іде такими хвилями-валами, як на морі в бурю. Їдеш автобусом, а тебе так колише, як на гойдалці. Кажуть, що будував той брук капітан дальньої плавби, морський вовк, що дуже кохається на морських хвилях і не боїться морської хвороби. Для моря, що правда, така "мостова" безперечно дуже підходяща, але для Української столиці з її суходільним населенням трішки замарудна".

6. "Редактор Карк" Миколи Хвильового

карк

20-ті роки ХХ століття були щасливим часом для Харкова. До столичного міста переїхали найкращі літератори Української Республіки, багато з них увічнили місто у своїх текстах. Ще один представник плеяди, сусід Куліша та Вишні по будинку "Слово" Микола Хвильовий написав тут повість "Редактор Карк", головний герой якої спостерігає відновлення міста після бур Громадянської війни.

Цитата: "З Лопані дмухало вогкістю. Лопань теж має свою історію: на березі багато калу й дохлі коні, а вчителі гімназії і досі ловлять удочками рибу й думають — про минулі дні, коли фунт білого хліба коштував три копійки, а півпляшки — двадцять чотири".

7. "Гімн демократичної молоді" Сергія Жадана 

жадан

Найвідоміший харківський письменник присвятив чимало книг місту. Найбільш харківськими творами сучасного класика називають і його дебютну книгу "Депеш Мод", і вишуканий збірник поезії та прози "Месопотамія". Ми ж хочемо нагадати про "Гімн демократичної молоді" 2006 року. До нього увійшли ностальгічні історії про перший харківський гей-клуб, особливості роботи на обласному телебаченні та ведення бізнесу в непростих ринкових умовах Харкова 90-х.

Цитата: "Звістки про гей-клуб інтригували відсутністю чіткої картинки та повідомлень про безпосередні зв'язки влади й криміналу, так лишень, мовляв, була вечірка, проходила в гей-клубі, публіка вела себе чемно, жертв немає. Так чи інакше, чутки про клуб і далі поширювались, але насправді хвиля інтересу спала, що неважко було спрогнозувати від початку — в нашому місті є куди цікавіші заклади, скажімо Тракторний завод. I взагалі — кого цікавлять проблеми секс-меншин у країні з таким зовнішнім боргом. А те, що клуб, за чутками, кришує губернатор, теж особливого резонансу не викликало — нічого іншого від губернатора, в принципі, й не чекали".

8. "Харків 1938" Олександра Ірванця

ирванец

Утопія про Харків, якого ніколи не було, але який би міг бути, якби армія "УНР" вистояла у війні з більшовиками. Герої революції Винниченко і Махно спокійно доживають на урядових дачах на почесній пенсії, тоді як молода Україна цвіте і процвітає, а у її столиці Харкові навіть проводять карнавали.

Цитата: "Карнавал у всі роки відбувався вздовж Сумської, і це було зручно. Головна вулиця пронизувала місто наскрізь, і на ній та в бічних привулочках розташовувалось безліч яток, прилавків, лялькових театрів, тирів, кімнат страху і сміху, а також сувенірні крамнички з прегарним непотребом з усієї У.Р.С.Р. Приїздило також багато майстрів з тимчасово окупованих територій — Волині, Буковини, Галичини, Срібної Землі й Мараморщини. Доїздили гості з Підляшшя і Берестейщини. Гості з Кубані й Ставропілля також траплялися. І навіть з Криму доїздили татари зі смачною пряною кухнею та караїми — фокусники-штукарі й жінки-ворожки, котрі розкидали перед довірливими жінками-дівчатами дивовижні карти "таро". Дві доби столиця нової України щиро й відверто споживала задоволення — тілесні та духовні".

9. "Темнеет рано" Фоззі 

фоззи

Один з фронтменів колись харківського гурту "ТМНК" Фоззі у 2017 році написав книгу про дитинство і юність на Нових будинках. Події розгортаються у 80-х, це — шкільні історії про дружбу і кохання у непростий час у непростому районі. Читати всім, хто сумує за "старим Харковом" та слойками за 11 коп.

Цитата: "Решили зайти слева, от Дворца спорта, и вычесывать Бугры направо, вплоть до теплиц, где, судя по всему, и следовало обитать зайцам. Можно было завернуть в "Лакомку", взять по слойке за одиннадцать копеек, но у Славика сейчас был голяк по наличке, а Мишеньку даже глупо было спрашивать о таких атрибутах богатой жизни, как лавешка на внешкольное питание. Стартовали от водокачки, вырвали по хворостине, чтоб шуметь в кустах, и, раздавшись пошире, пошли шурудить. Надыбали пару котов, но зайцев не было". 

10. "Улицы старого Харькова" Андрія Парамонова

парамонов

Єдина нехудожня книга у нашому списку. Андрій Парамонов — краєзнавець, дослідник і автор KHARKIV Today ретельно і уважно відокремлює міфи від історичної правди. Читач не знайде у роботі популярної легенди про козака Харка, але дізнається, як зароджувалося місто, де селилися перші поселенці і як маленька фортеця поступово перетворилася на мегаполіс.

Цитата: "После того, как напротив собора в 1808 году было окончено здание присутственных мест, сформировалась одна из первых площадей города — Соборная. Впервые документально она упоминается в описании торжественного открытия Харьковского наместничества 29 сентября 1780 года, с народными гуляниями, иллюминацией и фейерверком, а также первым в Харькове театральным представлением".

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.