Сайти, магазини і таксі. Кого і як в Харкові карають за порушення мовного закону
Харків знову потрапив у мовний скандал. Таксиста, який грубо відмовив пасажирці в обслуговуванні українською, оштрафували та звільнили, ним займатиметься поліція. У 2025 році кількість скарг на порушення так званого мовного закону зросла, харків'яни — серед тих, хто звертається до мовного омбудсмена найчастіше.
Обслуговування в таксі та кафе, російська музика в закладах та відсутність української версії сайтів — такі найпоширеніші скарги споживачів на порушення закону.
Штрафувати стали більше
Харківський таксист у зневажливій формі відмовився обслуговувати пасажирку українською мовою та вимкнути російську музику — і отримав штраф та звільнення. Штраф у розмірі 5100 гривень на нього наклала Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська. Вона повідомила також про результати обговорення інциденту зі службою таксі.
"Сервіс таксі повідомив, що доступ цього водія до платформи обмежено безстроково, а всі водії отримали оновлене повідомлення з вимогою обслуговувати пасажирів виключно державною мовою", — повідомила мовна омбудсменка.
Нещодавно за таку ж відмову оштрафували й одеського таксиста, але він отримав менше покарання — 3400 грн. Законом передбачено, що розмір штрафу за відмову говорити українською в сфері обслуговування може коливатися від 3400 до 8500 гривень, а за повторне порушення закону — від 8500 до 11 900 гривень. Якою буде сума покарання — залежить від конкретного випадку.
"У цьому випадку дається можливість застосувати різну суму штрафа на вибір. Це залежить від особи порушника, його матеріального стану, ставлення порушника до свого вчинку. Наприклад, якщо людина визнає провинність, її притягують до відповідальності за нижньою межею. Якщо заперечує — штраф буде більший", — пояснив різницю KHARKIV Today адвокат Роман Чумак.
У випадку з харківським таксистом причиною того, що штраф був більше мінімального, вірогідно, була його зухвала поведінка, на яку вказала омбудсмен.
"Крім відмови обслуговувати українською та вимкнути російську музику, таксист сипав тезами з кремлівських методичок, зокрема щодо "утисків прав російськомовних", — пояснила Олена Івановська.
Тому зараз його перевірятимуть ще й поліція та СБУ.
Люди та організації, що отримали штраф за порушення мовного закону, можуть оскаржити його в суді. Свого часу покарання оскаржував Харківський міський голова Ігор Терехов. Попередній мовний омбудсмен два роки тому оштрафував мера за використання російської мови в соцмережах. Один суд Терехов виграв, але в цілому судова тяганина закінчилася на користь омбудсмена. Тепер в усіх публічних виступах та у соцмережах міський голова користується виключно українською мовою.
Як каже Роман Чумак, суд через штраф за порушення мовного законодавства — скоріше виняток, ніж правило в Україні.
"Бізнес намагається прилаштуватися до правил, та й фізособи рідко звертаються до адвокатів з цього питання, просто сплачують штраф. Оскаржувати таке правопорушення важко, якщо є докази — аудіо або відеозапис. Якщо це зафіксований випадок, то як ти будеш його оскаржувати в суді?" — говорить юрист.
Кількість штрафів за порушення мовного закону постійно збільшується. За підсумками 2024 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови відзвітував про те, що наклав 97 штрафів за порушення мовного закону, у 2022-2023 роках мовний омбудсмен виписав 34 штрафи — на початку повномасштабного вторгнення громадянам було не до скарг. Про підсумки 2025-го ще говорити рано, рік триває, але станом на червень омбудсмен виписав уже 57 штрафів.
На що скаржаться в Харківській області?
За кількістю скарг до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Харківська область стабільно потрапляє до першої трійки регіонів від 2021 року, коли сфера обслуговування та освіти за законом мала повністю українізуватися.
За даними уряду, у першому півріччі 2025 року до омбудсмена надійшло 1410 звернень, найбільше — з Києва, на другому місці — Одеса, Харків — на третьому. У порівнянні з попереднім роком скарг побільшало на 27%.
Найчастіше люди скаржились зовсім не на таксистів, а на відсутність українських версій сайтів інтернет-магазинів. На них прийшлося 26% усіх звернень — 574. Кожне четверте звернення стосувалося російськомовних вивісок чи реклами, а відмова від української у сфері обслуговування потрапила на третє місце.
Така ж тенденція зберігалася й в попередні роки. Ймовірно, на сайти та вивіски споживачі скаржаться частіше тому, що таке порушення легше зафіксувати. Аби мати доказ про порушення мовного закону в магазині, клубі чи в спортивній секції, необхідно мати відео- чи аудіозапис.
7% скарг стосуються російської мови в сфері освіти. Нещодавно адмінпротокол виписали харківському ліцею "Правоохоронець": на відео потрапив викладач, який звертався до учня російською. Харків'яни розповідають, що наразі майже тотально російськомовні спортивні секції міста — знайти українськомовного тренера дуже важко.
"Наш тренер дзюдо тренує дітей українською. Але це радше виняток. Записувала дитину в мистецьку школу, то вчителька розпочала спілкування російською, тому одразу відмовились там вчитись", — розповідає харків'янка Людмила Угоринюк.
Ситуація з українською мовою в місті поступово виправляється, каже волонтер Олесь Штефчук, що перейшов на українську мову в повсякденному спілкуванні майже 10 років тому і з того часу займається її популяризацією. Він пригадує, що в 2016-му його могли висадити з таксі без пояснень за українську мову звернення, а зараз таксисти вряди-годи не відповідають державною на українське привітання. Більшість магазинів роздрібної торгівлі теж виконують закон, та й спортивні секції помалу змінюють мову спілкування.
"З тренерами дуже важко, українськомовних, мабуть знають всі в місті, так їх мало. Але потихеньку вода камінь точить, наш тренер зі скелелазіння от в цьому році почав переходити активно, хоч ми вже четвертий рік з ним займаємося, то ж сподіваюсь, що потроху крига скресне, треба вперто створювати попит", — вважає волонтер та батько школяра.
